Рішення № 56218383, 24.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016Справа №910/31474/15За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

До Виробничого кооперативу "Технічний центр"

Про виселення з орендованого нерухомого майна

суддя Лиськов М.О.

Представники:

від позивача: Гайдай Т.В, (дов. № 166 від 25.12.2015)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 24.02.2016, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.12.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №12/04-842 від 21.09.2015 Комунального підприємства "Київський метрополітен" (надалі - позивач) до Виробничого кооперативу "Технічний центр" (надалі - відповідач) про виселення з орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/31474/15, розгляд справи призначено на 13.01.2016.

14.12.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №12/04-842 від 21.09.2015 Комунального підприємства "Київський метрополітен" (надалі - позивач) до Виробничого кооперативу "Технічний центр" (надалі - відповідач) про виселення з орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/31474/15, розгляд справи призначено на 13.01.2016.

В судове засідання, призначене на 13.01.2016, представник позивача з'явився та надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 13.01.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, , що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3490233 3, згідно якого 19.12.2015 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

13.01.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 08.02.2016.

08.02.2016 в судовому засіданні оголошено перерву на 17.02.2016.

В судове засідання призначене на 17.02.2016 представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 17.02.2016, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

17.02.2016 ухвалою суду продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено на 24.02.2016.

В судове засідання призначене на 24.02.2016 представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 24.02.2016, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Розглянувши клопотання відповідача суд відмовив у його задоволенні виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Твердження відповідача про перебування його представника на лікарняному не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

З урахуванням викладених обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання 24.02.2016, не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка деяких учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2011 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (надалі - орендодавець, позивач) та Виробничим кооперативом "Технічний центр" (надалі - орендар, відповідач) укладено договір № 160-У (Ор)-11 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (надалі - договір) та додаткову угоду № 1 до нього, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київради від 08.07.2010 № 1015/4453 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроекрт", тимчасовими огороджуючи ми конструкціями (кіосками) орендаря) за адресою: станція метро "Петрівка"(вестибюль № 2), для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1. договору об'єктом оренди є частина переходу визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрометротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 18,8 кв.м., згідно з викопіюванням схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 2.3. договору опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору).

У п. 2.4 договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 08.07.2010 № 1015/4453 та методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 р. №34/91 та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 334,04 грн. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на серпень 2011 року складає 6 280 грн. без ПДВ.

У п. 9.1. договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради від 08.07.2010 № 1015/4453 діє з 14.10.2011 до 12.10.2014 року.

Оскільки, відповідачем об'єкт оренди не було повернуто, позивач звернувся до суду з вимогами про виселення відповідача з орендованого приміщення та приведення його у належний стан.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального".

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було передано відповідачу в оренду частину переходу на станції метро "Петрівка", загальною площею 18,8 кв.м, що підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 14.10.2011.

У відповідності до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 17 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Строк дії договору оренди сторони визначили у пункті 9.1. договору, а саме - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і, відповідно до рішення Київради від 08.07.2015 діє з 14.10.2011 до 12.10.2014.

Згідно з пунктом 9.5 договору даний договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 4.14 договору визначено, після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Відповідно до пункту 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлялися на адресу відповідача повідомлення № 33 від 17.10.2014 про закінчення терміну дії договору та відмову від його продовження, а також вимагав у строк до 12.11.2014 звільнити об'єкт оренди від огороджуючих конструкцій й повернути орендарю за актом приймання-передачі.

Отже, в даному випадку, орендодавець висловив заперечення щодо продовження терміну дії договору, у зв'язку з чим спірний договір припинив свою дію 12.10.2014.

Суд також відзначає, що відповідно до умов п. 9.3. укладеного між сторонами договору продовження строку дії цього договору може бути продовжено на підставі рішення Київради. Станом на день вирішення спору рішення щодо продовження дії спірного договору Київською міською радою не приймалися.

Отже, оскільки після 12.10.2014 рішення про продовження строку дії договору не приймалось, а тому відсутні правові підстави для продовження користування відповідачем комунальним майном.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічний обов'язок орендаря щодо повернення орендованого майна передбачено також пунктами 4.14, 7.5 договору оренди.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду договір оренди № 160-У (Ор)-11, від 14.10.2011 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку звільнення орендованого майна, вимога позивача про виселення орендаря із займаного приміщення підлягає задоволенню.

Як наслідок, задоволенню підлягає вимога позивача про демонтаж тимчасових огороджуючих конструкції (кіоски), що належать відповідачу та знаходяться за адресою: станція метро "Петрівка" загальною площею 18,8 кв.м. Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача (звільнити орендоване майно, в тому числі і демонтувати відповідні конструкції), однак від виконання свого обов'язку відповідач ухилився. Тому вимога позивача демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції фактично є вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі, відтак, демонтувати відповідні конструкції зобов'язаний саме відповідач, який є боржником у відповідному зобов'язанні.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, за таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивач підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Виробничий кооператив "Технічний центр" (01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", ідентифікаційний номер 16299876) з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Петрівка" (вестибюль № 2), загальною площею 18,8 м кв., привести орендоване майно у первісний стан та повернути Комунальному підприємству "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) по акту приймання-передачі.

3. Зобов'язати Виробничий кооператив "Технічний центр" (01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", ідентифікаційний номер 16299876) у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішення законної сили, демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції (кіоск), що належить Виробничий кооператив "Технічний центр", які знаходиться за адресою: станція метро "Петрівка", загальною площею 18,8 м кв.

4. Стягнути з Виробничий кооператив "Технічний центр" (01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", ідентифікаційний номер 16299876) на корить Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 436 грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.03.2016.

Суддя М.О. Лиськов