Рішення № 56218274, 29.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016Справа №910/1352/16

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"до Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта"простягнення 7 318, 16 грн. Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Лазор А.І. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 29.02.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" до Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 318,16 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.02.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик за договором) та ОСОБА_2 (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування №28-1102-12-00012 (далі - договір), предметом якого є страхування транспортного засобу марки Skoda, д.р.н. НОМЕР_1.

19.12.2012 в м. Ірпіні по вул. Ленінградській, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу - Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Згідно калькуляції №ДККА-22877 від 29.12.2012 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Skoda, д.р.н. НОМЕР_1 становить 9 688,16 грн.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 7 828,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2542 від 18.02.2013.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 14.01.2013 №367/70/13-п встановлено, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3 у зв'язку зі здійсненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована, згідно полісу № АВ/4342538 у Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Ухвалою суду від 01.02.2016 порушено провадження у справі № 910/1352/16, розгляд останньої призначено на 17.02.2016.

Ухвалою від 17.02.2016, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 29.02.20.16.

10.02.2016 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов страховий поліс АВ/4342538.

16.02.2016 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

У письмових поясненнях від 16.02.2016 позивач повідомив суду, що допустив помилку у організаційно-правовій формі відповідача, замість Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" зазначив Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Ухвалою суду від 29.02.2016 суд з власної ініціативи замінив Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Оранта" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Оранта".

29.02.2016 представник позивача надав для долучення до матеріалів справи листа вигодо набувача.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав без поважних причин, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик за договором) та ОСОБА_2 (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування №28-1102-12-00012 (далі - договір), предметом якого є страхування транспортного засобу марки Skoda, д.р.н. НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, в тому числі внаслідок ДТП. Вигодонабувач: ПАТ "ВіЕйБі Банк".

19.12.2012 в м. Ірпіні по вул. Ленінградській, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу - Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Ірпінського міського суду Київської області по справі №367/70/13-п від 14.01.2013, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно калькуляції №ДККА-22877 від 29.12.2012 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Scoda, д.р.н. НОМЕР_1 становить 9 688,16 грн.

Власник автомобіля Skoda, д.р.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акта № ДККА-22877 від 15.02.2013, заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 7 828,16 грн. на рахунок вигодонабувача (лист №15-1024 від 11.02.2013), що підтверджується платіжним дорученням № 2542 від 18.02.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" перейшло в межах суми 7 828,16 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Ірпінського міського суду Київської області від 14.01.2013 №367/70/13-п вбачається, що транспортний засіб - Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Skoda, д.р.н. НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем - Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Mitsubishi, д.р.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4342538.

Договором (полісом) № АВ/4342538 передбачено, що франшиза становить 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Позивач, при визначенні основної суми заборгованості, врахував розмір франшизи за полісом № АВ/4342538.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з вимогою до відповідача не звертався.

При цьому, суд зазначає, що позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду, що також викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, де зазначено, що кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Позаяк, суд вказує, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" ( 02081, м. Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32 літ. А, код 30859524) страхове відшкодування у розмірі 7 318,16 грн. (сім тисяч триста вісімнадцять гривень 16 коп.) та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.03.2016

Суддя І.В.Усатенко