Рішення № 56217454, 22.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.2016 Справа №905/76/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при помічнику суді ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія Гірничі машини, м. Київ

до Державного підприємства Артемвугілля, м. Словянськ

про стягнення заборгованості у розмірі 38266016,30 грн., 3% річних у розмірі 690318,93 грн., інфляційних витрат у розмірі 1446455,42 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довір. б/н від 23.10.2015р.,

від відповідача: не зявився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Науково-виробнича компанія Гірничі машини звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Артемвугілля про стягнення заборгованості у розмірі 38266016,30 грн., 3% річних у розмірі 690318,93 грн., інфляційних витрат у розмірі 1446455,42 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, статі 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором про закупівлю товарів за державні кошти №1043/12т/106-12. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними.

Сума заборгованості становить 38266016,30грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 690318,93грн. та інфляційних втрати в розмірі 1446455,42грн.

Представник позивача у судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Крім того, зазначив, що заявки на товар від відповідача приймались в усному порядку. Заявки, передбачені пунктом 5.1 договору в письмовому вигляді не оформлювались.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надано.

Представнику позивача у судовому засіданні розяснені права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012р. між Державним підприємством "Артемвугілля" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" (учасник) укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти №1043-12т/106-12 (надалі по тексту договір), за умовами якого Учасник зобовязується у 2012р. поставити Замовникові товари, зазначені у специфікаціях (додаток №1, додаток №2, додаток №3), а Замовник прийняти і оплатити такі товари, а саме Машини та устаткування для добувної промисловості (п.1.1 Договору).

Умовами договору сторони визначили предмет, права та обовязки сторін, умови та строки поставки, порядок розрахунків, загальну суму договору, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у звязку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили найменування (номенклатуру, асортимент) товару, кількість товарів зазначені в специфікаціях (додаток №1, додаток №2, додаток №3).

Розділом 3 договору сторони визначили ціну договору за лотом №1, №2, №3. Додатковою угодою №1 від 09.11.2012 до договору сторони вирішили припинити дію договору №1043-12т від 10.10.2012 за Лотом №2(Додаток №2 до договору №1043-12т від 10.10.2012) та припинити дію за Лотом №3 (Додаток №3 до договору №1043-12т від 10.10.2012).

Додатковою угодою №2 від 27.12.2012 до договору сторони змінили пункт 3.1. договору та виклали в наступній редакції: "Ціна Договору за Лотом №1 становить 38266016,30грн., у тому числі податок на додану вартість 6377669,38грн.".

Строк (термін) поставки (передачі) товарів протягом 4 календарних днів з моменту подання заявки замовника після підтвердження наявності товару до готовності до відвантаження, за умов виконання вимог оплати, передбачених п.4.1. договору. Постачання товару здійснюється за рахунок учасника, на умовах СРТ відповідно до правил "ІНКОТЕРМС 2010" (п.5.1. договору).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що заявки на товар від відповідача приймались в усному порядку.

Відповідно до підпункту 6.3.6 договору постачальник зобов'язаний надати при постачанні товару наступні документи: товарно-транспортну накладну, накладну, документи, що підтверджують вимоги до якості (сертифікат якості, технічні паспорта та ін.), податкову накладну, яка пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки за узгоджену партію товару здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошові коштів на рахунок постачальника у вигляді 100% передплати, яка здійснюється покупцем після затвердження і надходження відповідних бюджетних асигнувань та отримання відповідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів згідно Постанови КМУ від 09.10.2006р. №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти" пп.1 абз.4п.1 (п.4.1. договору).

Позивач у судовому засіданні зазначив, що рахунки на попередню оплату не виставлялися (протокол с/з від 22.02.2012).

Позивачем виставлені рахунки-фактури на оплату товару №284519 від 28.12.2012 на суму 89700грн., №284518 від 28.12.2012 на суму 804660грн., №284521 від 28.12.2012 на суму 5370000грн., №284520 від 28.12.2012 на суму 29849940грн., №284523 від 28.12.2012 на суму 1774400грн., №284524 від 28.12.2012 на суму 38350,50грн., №284525 від 28.12.2012 на суму 115492,80грн., №284526 від 28.12.2012 на суму 99606грн., №284527 від 28.12.2012 на суму 91728грн., №284528 від 28.12.2012 на суму 32139грн., які містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивачем постачався товар, який отриманий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними №284519 від 28.12.2012 на суму 89700грн., №284518 від 28.12.2012 на суму 804660грн., №284521 від 28.12.2012 на суму 5370000грн., №284520 від 28.12.2012 на суму 29849940грн., №284523 від 28.12.2012 на суму 1774400грн., №284524 від 28.12.2012 на суму 38350,50грн., №284525 від 28.12.2012 на суму 115492,80грн., №284526 від 28.12.2012 на суму 99606грн., №284527 від 28.12.2012 на суму 91728грн., №284528 від 28.12.2012 на суму 32139грн., які містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені видаткові накладні підписані обома сторонами.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, ОСОБА_3 яка діяла на підставі довіреності №849 від 26.12.2012, №850 від 26.12.2012, №851 від 26.12.2012. від 16.10.2012р.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобовязань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату вартості поставленого обладнання на суму 38266016,30грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 07.05.2015, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за нього відповідно до видаткових накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 38266016,30грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 690318,93 грн., інфляційних витрат у розмірі 1446455,42 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних суд визнає його арифметично вірним. З огляду на що, 3% річних підлягають задоволенню у сумі 690318,93грн., нарахованих на суму боргу 38266016,30 за період з 15.05.2015 по 21.12.2015.

Відповідно до абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат за період з травня 2015 по листопад 2015 року у сумі 1446455,42грн. суд визнає його арифметично не вірним. Оскільки індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

З огляду на що, позивач мав нарахувати інфляційні витрати за період з 01.06.2015 по 30.11.2015 у сумі 592551,50грн.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних, нарахована на заборгованість (38266016,30грн.) у розмірі 592551,50грн. за період з 01.10.2014р. по 31.07.2015р.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія Гірничі машини до Державного підприємства Артемвугілля про стягнення заборгованості у розмірі 38266016,30 грн., 3% річних у розмірі 690318,93 грн., інфляційних витрат у розмірі 1446455,42 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Артемвугілля (84130, Донецька область, м. Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд.66, ЄДРПОУ 32270533) на користь Приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія Гірничі машини (01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3-В, код ЄДРПОУ 34046713) заборгованість у розмірі 38266016,30грн., 3% річних у розмірі 690318,93грн., інфляційних витрат у розмірі 592551,50грн.

Стягнути з Державного підприємства Артемвугілля (84130, Донецька область, м. Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд.66, ЄДРПОУ 32270533) на користь Приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія Гірничі машини (01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3-В, код ЄДРПОУ 34046713) судовий збір у розмірі 178838,68грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 22 лютого 2016 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29 лютого 2016.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява