Ухвала суду № 56217416, 02.03.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"02" березня 2016 р. Справа № 906/83/15

Суддя господарського суду Житомирської області Лозинська І.В. ,

розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство" (с. Скраглівка, Бердичівський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудцентр" (с. Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область)

про визнання зобов'язання, передбачені мировою угодою, виконаними

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудцентр" де просить:

- визнати зобов"язання ТОВ "Скраглівське хлібозаготівельне підприємство", передбачені мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Житомирської області від 31.03.2015 у справі №906/83/15 - виконаними;

- визнати виконавчий документ - ухвалу господарського суду від 31.03.2015 у справі №906/83/15 про затвердження мирової угоди таким, що не підлягає виконанню.

Вказана позовна заява не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України).

Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати зобов"язання, затверджені мировою угодою від 31.03.2015 у справі №906/83/15 - виконаними.

За положеннями ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Тому позивачу слід звертатись з даною вимогою в межах позовного провадження окремо, так як різний процесуальний статус сторін по справі не дає можливості розглянути даний позов в межах справи №906/83/15, де припинено провадження.

Крім того, в пункті другому прохальної частини заяви позивач просить визнати виконавчий документ - ухвалу про затвердження мирової угоди від 31.03.2015 у справі №906/83/15, таким що не підлягає виконанню.

У зв"язку з чим слід зазначити таке.

Згідно із 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 7.9 Постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практик виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо.

Відповідно до ч. 4 ст.117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Таким чином, наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, з таких підстав: 1) якщо його видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п.3.3 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9).

У зв"язку з вищевикладеним, заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню подається окремо, та розглядається в межах справи, де було видано наказ, в даному випадку, ухвалу про затвердження мирової угоди у справі №906/83/15.

Серед іншого, приписами п. 3 ст. 57 ГПК України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір ставок за подання таких позовних заяв до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Законом України "Про Держаний бюджет України на 2015 рік", а саме статтею 8, установлено на 2015 рік наступні розміри мінімальної заробітної плати: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень.

Так, у позовній заяві заявлено дві вимоги, проте з вимогою щодо мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 31.03.2015 у справі №906/83/15 , слід звертатись у окремому позовному провадженні.

Отже, за подання даної позовної заяви, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1378 грн.

Разом з тим, до позовної заяви додано оригінал квитанції від 26.02.2016 про сплату судового збору в розмірі 12,50 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не додано доказів слати судового збору в сумі 1378,00 грн, що у відповідності до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин провадження у справі не може бути порушено, а позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3,5 ст. 63 ГПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 24 аркушах в тому числі платіжні документи № 0.0.512485545.2 від26.02.2016.

Суддя Лозинська І.В.

Друк:

1- в справу

2- позивачу (реком.)