Ухвала суду № 56217215, 02.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 березня 2016 року Справа № 905/765/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Діоніс" в особі ліквідатора Забродіна О.М.на рішенняГосподарського суду Донецької області від 15.09.2015та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015у справі№ 905/765/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПриватного підприємства "Діоніс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс"провизнання недійсною додаткову угоду від 29.02.2012р. до договору № 5 від 22.11.2010р., визнання недійсними актів приймання-передачі векселів, визнання недійсними прості векселі та такими, що не мають вексельної силиВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Діоніс" в особі ліквідатора Забродіна О.М. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 15.09.2015 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 905/765/15. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 07.02.2012 року № 06-08/512-1512 встановлені наступні реквізити для сплати судового збору за подання касаційних скарг до Вищого господарського суду України: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва; банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок - 31211254700007; ЄДРПОУ - 38004897; код платежу за бюджетною класифікацією - 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)"; символ звітності банку - 254.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявником на підтвердження сплати судового збору додано платіжне доручення № 219 від 19.01.2016р. про сплату 14 250,60 грн. яке не може вважатися належним доказом сплати судового збору, оскільки невірно вказані реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України, а саме зазначено інший рахунок отримувача: 31217206782002, що є порушенням порядку сплати судового збору при поданні касаційної скарги.

За таких обставин, платіжне доручення № 219 від 19.01.2016р. не може вважатися належним доказом сплати заявником судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 15.09.2015 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 905/765/15 у встановленому законом порядку.

Разом з тим, відповідно до довідки № 09.03-02/893/16 від 01.03.2016р. Вищого господарського суду України кошти судового збору за платіжним дорученням № 219 від 19.01.2016р. в сумі 14 250,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030104 "Судовий збір (Вищий господарський суд України,070)" не зараховано.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що Наказом Державної казначейської служби України від 14.01.2016 р. № 13 затверджено Зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2007р. № 5. Таким чином, при сплаті судового збору за звернення до Вищого господарського суду України слід враховувати, що код класифікації доходів бюджету змінився з 22030004 на 22030104.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного, керуючись статтею 86, пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Діоніс" в особі ліквідатора Забродіна О.М. на рішення Господарського суду Донецької області від 15.09.2015 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі № 905/765/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець