Ухвала суду № 56216285, 01.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року справа №805/852/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі судового засідання - Святодух О.Б.,

за участю прокурорів - Лушер Н.М., Сєрової Н.С.,

за участю представника відповідача - Прокопцева С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015р. у справі № 805/852/15-а за позовом Виконуючого обов'язки Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Слов'янської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ» про стягнення податкового боргу з плати за землю у розмірі 26631,15 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ», в якому просив стягнути суму податкового боргу з плати за землю за рахунок готівки та з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ» у сумі 26631,15 грн, вказані кошти направити до місцевого бюджету м. Слов'янськ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015р. позов задоволено.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники прокуратури просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ» зареєстроване в якості юридичної особи 14.03.2002 р., про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис № 12771200000001416, перебуває на податковому обліку в Слов'янській об'єднаній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з плати за землю № 1400006871 від 20.02.2014 р. за 2014 рік, відповідно до якої відповідач щомісячно, починаючи з травня по грудень 2014 року та січень 2015 року, зобов'язаний сплачувати 2953,12 грн у травні 2014 року, 2959,75 грн у період з червня по жовтень 2014 року, 2959,76 грн з листопада по грудень 2014 року та у січні 2015 року - 2959,76 грн нарахованої орендної плати за землю.

Проте, узгоджена сума податкового зобов'язання за травень - грудень 2014 року та за січень 2015 року добровільно відповідачем не сплачена, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 26631,15 грн, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пп.14.1.147 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як передбачено п.287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно до п.16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, узгоджена сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), що не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу.

Згідно ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

На виконання цих вимог, позивачем було направлено податкову вимогу № 1212-25 від 23.07.2014 року.

Однак, заходи, прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до його погашення.

Згідно п.95.2. ПК України,- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Станом на момент розгляду справи судом першої інстанції сплинуло 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги, яка, станом на момент розгляду справи не є відкликаною.

Наявність податкового боргу у розмірі 26631,15 грн підтверджується розрахунком суми боргу від 20.02.2015 р., довідкою про заборгованість перед бюджетом станом на 20 лютого 2015 року, зворотнім боком облікової картки платника податків.

Згідно пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає помилковим посилання апелянта на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», як на підставу для скасування рішення суду, з огляду на наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Слов'янськ (Слов'янська міська рада).

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Слов'янськ (Слов'янська міська рада).

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

З викладеного вбачається, що позивач здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснюється антитерористична операція.

Статтею 6 Закону № 1669-VII передбачено: під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме - є сертифіката, Торгово-промислової палати України, що передбачено ст. 10 Закону № 1669.

Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України відповідачем до суду не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що положення ст. 6 Закону № 1669-VII не розповсюджуються на спірні правовідносини.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ» заборгованість з плати за землю.

Стосовно посилання відповідача на ті обставини, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р 05.11.2014 р. було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», колегією суддів зазначає наявність розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015р. у справі № 805/852/15-а за позовом Виконуючого обов'язки Слов'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Слов'янської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Слов'янськ» про стягнення податкового боргу з плати за землю у розмірі 26631,15 грн - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015р. у справі № 805/852/15-а - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частину ухвали проголошено в судовому засіданні 01 березня 2016 року, повний текст виготовлено 02 березня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів Сухарьок М.Г.

Блохін А.А.

Гаврищук Т.Г.