Постанова № 56214101, 19.02.2016, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/216/16-а

Провадження № 2-а/589/25/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючої судді - Стародубцевої Л.О., з участю секретаря судового засідання Лях В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Шостка Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шосткинського обєднаного управління пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2016 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, пояснюючи та уточнюючи позовні вимоги та посилаючись на ст.ст. 6, 19, 21, 22, 46, 55 Конституції України, пункт 5 Прикінцевих положень ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», просить суд:

1. Визнати протиправними дії Шосткинського обєднаного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії.

2. Зобовязати Шосткинське обєднане управління пенсійного фонду України в Сумській області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії з 15 липня 2015 року.

3. Стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 551,20 грн.

Позовні вимоги мотивуються тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 2012 року та отримує пенсію згідно ст. 21 ОСОБА_2 України «Про службу в органах місцевого самоврядування у порядку та на умовах ст. 37 ОСОБА_2 України « Про державну службу».

Позивачка продовжує працювати на посаді сільського голови Ображіївської сільської ради.

З 01 квітня 2015 року у звязку з дією ОСОБА_2 України від 02.03.2015 № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон) виплата пенсії позивачу припинена.

На заяву позивача від 28.12.2015 року про відновлення пенсії, Шосткинське обєднане управління пенсійного фонду України в Сумській області листом № 97/К-1 від 04.01.2016 року, відмовило позивачу у відновленні виплати пенсії, посилаючись на абзац другий частини першої статті 47 ОСОБА_2 України «Про загальнообовязкове держави пенсійне страхування» про тимчасове припинення виплати пенсій, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни 111 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту статті 10 ОСОБА_2 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього ОСОБА_2. ОСОБА_2 України «Про державну службу», які регулюють порядок призначення пенсії за віком по держслужбі, які були змінені у встановленому законодавством порядку. Оскільки позивач продовжує працювати на посаді сільського голови Ображіївської сільської ради, то підстави для поновлення виплати вже призначеної пенсії відсутні. Тобто, з 01.06.2015 і до остаточного законодавчого врегулювання спеціальні пенсії не призначаються.

Позивач вважає, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу' Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки до 1 червня 2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ряду законів України, у тому числі ОСОБА_2 України "Про державну службу".

З огляду на зазначене, підстави для припинення виплати пенсії не чинні, в звязку з тим, що позивач вже не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку та на умовах ОСОБА_2 України "Про державну службу".

Тому позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у поновленні виплати пенсії є безпідставними та протиправними.

Позивачка та її представник ОСОБА_3, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, мотивуючи тими ж самими обставинами, пояснили, що відповідачем порушується право позивача на пенсійне забезпечення.

Зокрема представник позивача ОСОБА_3, зазначив, що виплата пенсії, призначеної позивачу підлягає поновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати, оскільки з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ОСОБА_2 України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47 ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правові підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього ОСОБА_2 відсутні.

Позивач звернувся до відповідача про відновлення виплати пенсії у грудні 2015 року та отримав відмову у січні 2016 року та 15 січня 2016 року звернувся до суду, тому, відповідно до ст. 99 КАС України процесуальний строк не пропущений, і посилання відповідача про пропущення строку є безпідставні, оскільки тільки після звернення до відповідача, позивачу стало відомо про відмову у відновленні порушеного права.

Представник відповідача - головний спеціаліст юрисконсульт ОСОБА_4, заперечує проти позову та посилаючись на ч. 1 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України просить адміністративний позов позивача залишити без розгляду в звязку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивач 15 січня 2016 року звернувся до суду з адміністративно позовною заявою та просить поновити виплату пенсії з 1.06.2015 року і в позовній заяві не зазначає поважних причин пропуску строку позовної давності. Позивач 25 числа кожного місяця отримувала пенсію і була обізнана щодо строків та підстав невиплати пенсії.

Щодо суті позовних вимог вважає їх необґрунтованими та такі, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивачка з 09.06.2012 року перебуває на обліку в Шосткинському обєднаному управлінні пенсійного фонду України в Сумській області і отримує пенсію, призначену відповідно до ОСОБА_2 України « Про державну службу».

Позивачка працює на посаді сільського голови Ображіївської сільської ради.

Позивачка звернулася до управління зі зверненням в порядку, визначеному ОСОБА_2 України Про звернення громадян, при цьому не дотримувалася Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), не надавала заяви встановленого зразка, додаткових документів та інше. Отримала роз'яснення чинного законодавства про підстави припинення та умови поновлення пенсійних виплат деяким категоріям громадян. Проте, вважаючи своє право порушеним, маючи відповідь в порядку, визначеному ОСОБА_2 України Про звернення громадян, а не відмову у поновленні виплати пенсії згідно Порядку, звертається до суду, з метою захисту свого права.

Відповідь управління на звернення позивачки не є рішенням субєкта владних повноважень в розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 ОСОБА_2 України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється зокрема в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього ОСОБА_2.

Заява про поновлення виплати пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду. Порядок звернення громадянами за поновленням виплати пенсій визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений Правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1).

За нормами п. 1.7 вищезазначеного Порядку днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у звязку зі смертю, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

З огляду, на викладене, право пенсіонера на поновлення виплати пенсії управлінням не порушувалося.

Таким чином, вказаний вище лист управління не можна вважати правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України.

Зважаючи на зазначене, відсутні підстави для визнання протиправним рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень управління Пенсійного фонду щодо поновлення виплати пенсії позивачці.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень ОСОБА_2 № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються за рядом законів.

Так, з 1 червня 2015 року згідно пункту 5 Прикінцевих положень ОСОБА_2 України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213 від 02.03.2015 у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, Про статус народного депутата України, Про Кабінет Міністрів України, Про судову експертизу, Про Національний банк України, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про дипломатичну службу, Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України втратили чинність.

Тобто, тимчасово із 01.06.2015 і до остаточного законодавчого врегулювання спеціальні пенсії не призначаються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього ОСОБА_2 поновлюється.

Відповідач також вважає, що позовної вимоги про стягнення з управління судового збору, не підлягає посилаючись на ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 73 ОСОБА_2 України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим ОСОБА_2, ст. 87 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 ОСОБА_2 України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у звязку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.

За таких обставин, відповідач вважає, що ніяким чином не порушувало прав позивачки.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка на час звернення до суду з з 09.06.2012 року перебуває на обліку в в Шосткинському обєднаному управлінні пенсійного фонду України в Сумській області і отримує пенсію, призначену відповідно до ОСОБА_2 України у порядку та на умовах ст. 37 ОСОБА_2 України « Про державну службу».

Позивачка працює на посаді сільського голови Ображіївської сільської ради.

В звязку з набранням чинності ОСОБА_2 України від 02.03.2015 № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон) виплата пенсії позивачу припинена.

На заяву позивача від 28.12.2015 року про відновлення пенсії, управління листом № 97/К-1 від 04.01.2016 року, відмовило позивачу у відновленні виплати пенсії, посилаючись на абзац другий частини першої статті 47 ОСОБА_2 України «Про загальнообовязкове держави пенсійне страхування» про тимчасове припинення виплати пенсій, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи.

Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При вирішенні справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції Українитаст. 8 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ОСОБА_2 України «Про державну службу», то в період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року призначена пенсія виплачуватись не повинна.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ОСОБА_2 України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» ОСОБА_2 № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", Про статус народного депутата України", Про Кабінет Міністрів України", Про судову експертизу", Про Національний банк України", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» ОСОБА_2 № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми ОСОБА_2 України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим ОСОБА_2 не призначаються.

З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію ОСОБА_2 України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених ОСОБА_2 України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної пенсії відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вказане суд вважає, що з 15 липня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати. При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача в сумі 551 грн., 20 коп.

Суд вважає, що посилання відповідача на ЗУ «Про звернення громадян» не є слушним, оскільки, позивачка в своїй заяві просила саме відновити їй виплату пенсію, а не зверталась за розясненням, а відповідач на заяву позивача відповів відмовою, що підтверджується змістом відповідних заяв.

Що стосується доводів відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, то вони задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Згідно частини 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду 15.01.2016 року та просить захистити її порушене право з 15.07.2015 року, оскільки про відмову відповідачем у поновленні виплаті пенсії позивачу стало відомо тільки у січні 2016 року, що відповідає вимогам вказаної статті.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_2 України від 02.03.2015 № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шосткинського обєднаного управління пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Шосткинського обєднаного управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії.

3. Зобовязати Шосткинське обєднане управління пенсійного фонду України в Сумській області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії з 15 липня 2015 року.

4. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 грн., 20 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови відповідно до ст. 167 КАС України проголошені в судовому засіданні.

Постанова може бути оскаржена в Харківській апеляційний адміністративний суд через Шосткинський міськрайсуд шляхом подання протягом 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги, а особам, які не були присутніми під час проголошення постанови суду, протягом цього строку з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

У разі оскарження постанови, якщо вона не була скасованою, вона набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_5