Ухвала суду № 56213271, 29.02.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22595/15-к

Провадження по справі № 1-кс/522/3550/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Багрій А.В., за участю слідчого Гуменюк О.В., прокурора Притули Є.С., захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 Фрідріха Иосифовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, має вищу освіту, працював керуючим директором ПАТ «Юніон ОСОБА_8», одруженого, має неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України, за наступних обставин.

Постановою Правління Національного банку України від 01.10.2015 № 665/БТ ПАТ «ЮСБ БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.

Відповідно до наказу (про особовий склад) №560-к від 10.07.2014 ОСОБА_7 переведено на посаду керуючого директора публічного акціонерного товариства «Юніон ОСОБА_8».

Відповідно до наказу (з основної діяльності) «Про розподіл обовязків відповідно до організаційної структури ОСОБА_9» № 353 від 29.05.2014 в частині функціонального підпорядкування на нього як керівника банку керуючого директора покладено відповідальність за діяльністю Департаменту карткового бізнесу, Департаменту корпоративного бізнесу, Управління клієнтської підтримки та Управління маркетингу вказаної банківської установи.

ОСОБА_7 всупереч інтересам ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», вкладників та інших кредиторів ОСОБА_9, за попередньою змовою з радником Голови правління ПАТ «Юніон ОСОБА_8» ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, що сприяли їх діям, реалізуючи злочинний план, при невстановлених на даний час обставинах здійснив розтрату грошових коштів, які зберігались у сховищах Артемівського відділення м. Київ ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8» на суму 63517037 гривень, 405000 ЄВРО та 44000 доларів США.

В подальшому 30.09.2015 о 10 год. достовірно знаючи, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову №631/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Юніон ОСОБА_8» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» та те, що заходи передбачені ч. 7 ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п. 12.5 глави 12 розділу ІІ Положення про застосування НБУ заходи впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 №346 з приведення діяльності банківської установи у відповідність до вимог законодавства вжиті не будуть, за попередньою змовою з радником Голови правління ПАТ «Юніон ОСОБА_8» ОСОБА_10, розуміючи невідворотність введення тимчасової адміністрації у ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», що позбавить його та його спільників можливості здійснювати повноваження, з метою приховування від ревізорів НБУ розтрату грошових коштів у сховищах Артемівського відділення м. Київ ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», тобто приховування слідів скоєного злочину та попередження власного викриття правоохоронними органами, викликав до себе ОСОБА_10, який зловживаючи своїм службовим становищем, знаючи, що підлеглі працівники сприймають його усні вказівки, як обовязкові для виконання, порушуючи встановлені нормативні акти про здійснення касових операцій і правил зберігання цінностей у ОСОБА_9, телефонним звязком дав усні незаконні вказівки провідному спеціалісту з продажу банківських продуктів відділення Київське регіональне управління ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8» ОСОБА_11, фахівцю з продажу банківських продуктів Одеського регіонального управління ПАТ «Юніон ОСОБА_8» ОСОБА_12, завідуючій касою Одеського регіонального управління ПАТ «Юніон ОСОБА_8» ОСОБА_13, бухгалтеру з заробітної плати відділу кадрового адміністрування по роботі з персоналом ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8» ОСОБА_14 а також іншим невстановленим на даний час підлеглим працівникам ОСОБА_9 сформувати та підтвердити документи в операційній системі ОСОБА_9 АБС «СКРУДЖ» щодо інкасацій та оприбуткування грошових коштів, при цьому зазначивши, що відповідні документи у паперовому вигляді складати та підписувати непотрібно, у звязку з тим, що фактично грошові кошти не будуть переміщуватися з одного відділення до іншого.

Виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_10 30.09.2015 приблизно у 10 год. ОСОБА_11 сформувала та підтвердила документи щодо інкасації з Артемівського відділення м. Київ до Одеського регіонального управління сум грошових коштів в розмірі 50 млн. гривень та 405 тис. євро, а до Львівського регіонального управління сум грошових коштів в розмірі 27 млн. гривень та 44 тис. доларів США, знаючи зі слів ОСОБА_10, що фактично грошові кошти в Артемівському відділенні м. Київ відсутні і не будуть інкасовані до інших відділень ОСОБА_9.

В той же день, 30.09.2015 приблизно у 14 год.30 хв. виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_10, ОСОБА_12 сформувала і ОСОБА_13 підтвердила документи щодо оприбуткування в касі Одеського регіонального управління сум грошових коштів в розмірі 50 млн. гривень та 405 тис. євро, знаючи, що фактично ці грошові кошти в Одеське регіональне управління не поступили.

В той же день, 30.09.2015 виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_10, знаючи, що до Одеського регіонального управління повинні прибути ревізори НБУ для проведення ревізії наявності грошових коштів в сховищах відділення, ОСОБА_14 сформувала та ОСОБА_13 підтвердила документи про видачу грошових коштів невстановленим на даний час фізичним особам без фактичного здійснення таких касових операцій. Після чого сформували та підтвердили в АБС «СКРУДЖ» документи про інкасацію залишку сум грошових коштів в розмірі 46737985 гривень і 405 тис. євро з Одеського регіонального управління до Харківського регіонального управління ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», при цьому відповідні документи не складали та не підписували, тому що фактично грошові кошти у касі відділення були відсутні.

Продовжуючи виконувати незаконні вказівки ОСОБА_10 01.10.2015 ОСОБА_14 сформувала та ОСОБА_13 підтвердила документи в АБС «СКРУДЖ» щодо повернення з Харківського регіонального управління сум грошових коштів в розмірі 46373 985 гривень, без фактичного здійснення касової операції. Впродовж дня 01.10.2015 ОСОБА_14 і ОСОБА_13 сформували та підтвердили документи в АБС «СКРУДЖ» про видачу грошових коштів фізичним і юридичним особам, хоча фактично такі операції проведені не були, у звязку з відсутністю грошових коштів. Після чого в той же день приблизно у 16 годині ОСОБА_14 і ОСОБА_13 сформували та підтвердили документи в АБС «СКРУДЖ» щодо інкасації з Одеського регіонального управління до Харківського регіонального управління залишку сум грошових коштів в розмірі 36153037 гривень, без фактичного здійснення касової операції.

Одночасно, 01.10.2015 невстановленою на даний час особою від імені касира відділення Харківське регіональне управління №1 ОСОБА_15 сформовано та підтверджено документ в АБС «СКРУДЖ» щодо інкасації з Харківського регіонального управління №1 до Дніпропетровського регіонального управління грошових коштів в сумі 11908 628,47 гривень.

02.10.2015 приблизно в 15 годині невстановленою особою від імені касира Харківського регіонального управління №1 ОСОБА_15 сформовані та підтверджені документи щодо оприбуткування з Артемівського відділення м. Київ в касі Харківського регіонального управління №1 грошових коштів в сумі 270 тисяч доларів США.

В той же день, приблизно в 16 год. 40 хв. від імені ОСОБА_15 сформовані та підтверджені документи в АБС «СКРУДЖ» про оприбуткування в касі Харківського регіонального управління №1 з Львівського регіонального управління сум грошових коштів в розмірі 27 млн. гривень і 44 тисячі доларів США.

В той же день, приблизно в 17 годині від імені ОСОБА_15 сформовані та підтвердженні документи в АБС «СКРУДЖ» на оприбуткування в касі Харківського регіонального управління №1 з Харківського регіонального управління сум грошових коштів в розмірі 36517037 гривень і 405 тисяч євро.

Отже, загалом на кінець дня 02.10.2015 в касі відділення «Харківське регіональне управління №1» ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8» обліковувались грошові кошти 63517037 гривень, 405 тисяч євро, 44 тисячі доларів США. Крім того, на рахунку відділення Харківського регіонального управління №1 «1007-банкноти та монети в дорозі» АБС «СКРУДЖ» обліковувалось 270 тисяч доларів США. Крім того, на рахунку відділення Дніпропетровського регіонального управління «1007-банкноти та монети в дорозі» АБС «СКРУДЖ» обліковувалось 11908628,47 гривень.

Проте, вказане відділення банківської установи фактично діяльність не здійснює, оскільки всі його співробітники звільнені ще у січні 2015 року, а договір оренди офісного приміщення, в якому розташовувалось відділення банківської установи розірвано 31.01.2015.

Фактично, своїми умисними діями ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами, зловживаючи своїм службовим становищем здійснив розтрату грошових коштів ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8» на загальну суму 63517037 гривень, 405000 ЄВРО та 44000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_7 будучи керуючим директором банку, здійснював фактичне керування банківською установою, приймав рішення щодо господарської діяльності банку, подальших напрямків його розвитку, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами вчинив умисний злочин при наступних обставинах:

Так, між ПАТ «ЮСБ БАНК» в особі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 укладено договір відповідального зберігання цінностей від 17.08.2015 №10- 2015, предметом якого є зберігання цінностей за переліком вказаним в описі вкладення цінностей.

У цей же день, ОСОБА_17 згідно з актом прийому - передачі від 17.08.2015 здано на відповідальне зберігання у мішку за вказаним договором цінності - 55100 доларів США та 4000 ЄВРО.

Після вказаного ОСОБА_7, діючи повторно усупереч інтересам служби, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, з корисливих мотивів у період з 17.08.2015 по 01.10.2015, достовірно знаючи, що відповідно до ч.1 ст.942 Цивільного кодексу України, а також п. 2.3 та п. 2.4 вказаного договору від 17.08.2015, зберігач - ПАТ «ЮСБ БАНК», від імені якого діє начальник відділення, касири відділення та він, не мають права користуватись переданими на відповідальне зберігання цінностями, передавати їх у користування третім особам, а також діючи усупереч п.п. 2, 3 п. 13.25 Положення «Про здійснення касових операцій і правил зберігання цінностей у ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», згідно з якими визначено, що опломбування мішку проводиться в присутності власника цінностей, без згоди якого доступ до нього заборонений, зловживаючи службовим становищем, здійснив розтрату в особливо великих розмірах переданих ОСОБА_17 на відповідальне зберігання грошових коштів у сумі 55100 доларів США та 4000 ЄВРО, що за курсом Національного ОСОБА_9 України станом на 01.10.2015 складає 1269230 грн.

ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України.

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою терміном на 60 діб, мотивуючи клопотання наступним.

03.11.2015 відносно ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про що особисто повідомлено останнього 05.11.2015. 16.12.2015 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України. 28.12.2015 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України.

05.11.2015 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на один місяць з можливістю внесення застави у сумі 40 млн.грн., 03.12.2015 слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси продовжено зазначений строк на 30 діб, тобто до 02.01.2016. 30.12.2015 слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на 60 діб, тобто до 29.02.2016.

22.02.2016 заступником прокурора Одеської області строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №12015160000000770 було продовжено до шести місяців, тобто до 05 травня 2016 року.

Вина підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідків та потерпілих, документами, вилученими під час проведення обшуків, тимчасових доступів та наданими на запити під час проведення досудового розслідування, в тому числі витягом з протоколу інвентаризаційної комісії ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», довідками щодо телефонних зєднань між працівниками банку, протоколами допитів свідків ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_13, висновком почеркознавчої експертизи документів, та іншими.

Враховуючи значний обсяг слідчих та інших процесуальних дій, який необхідно провести для встановлення всіх обставин кримінального провадження, завершити досудове розслідування у строк до 01.03.2016 не надається можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме:

-отримати висновок судово-технічної експертизи документів;

-отримати висновок судово-економічної експертизи;

-встановити обставини розтрати грошових коштів Артемівського відділення та ступінь причетності до вказаних дій матеріально відповідальних осіб відділення,

-провести ряд одночасних допитів між ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_16 та особами, що вказують на їх злочинні дії;

-встановити місце знаходження розтрачених грошових коштів ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8» та ОСОБА_17 в загальній сумі 63517037 грн., 409000 євро та 99100 доларів США,

-провести одночасні допити між посадовими особами ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», що виконували злочинні вказівки ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_16, з метою зясування причин суперечності у показах,

-здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до документів НБУ, які стосуються предмету розслідування по вказаному кримінальному провадженню;

-здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до документів ПАТ «ЮСБ ОСОБА_8», які стосуються предмету розслідування по кримінальному провадженню;

-направити до Генеральної прокуратури України запити про міжнародну правову допомогу в кримінальному провадженні;

-вирішити питання щодо встановлення підслідності кримінального провадження № 12015100100013834 від 17.11.2015 за СУ ГУНП в Одеській області та обєднання з кримінальним провадженням №12015160000000770;

-допитати осіб, встановлених на даний час слідством;

-призначити почеркознавчу експертизу бирок та опису мішечка з цінностями;

-провести інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність під час досудового розслідування кримінального правопорушення;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України;

-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

На теперішній час продовжують існувати ризики, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_7, а саме:

-підозрюваний ОСОБА_7 спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від відбуття покарання;

-зможе здійснювати вплив на свідків, що є працівниками банку та обізнані про вчинення кримінальних правопорушень з метою зміни їх показів для перешкоджання повному, обєктивному досудовому розслідуванню та подальшому судовому розгляду;

-знищити, сховати документи, підтверджуючи його злочину діяльність, грошові кошти, які здобуті злочинним шляхом;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме викриттю повної схеми заволодіння грошовими коштами та встановленню інших осіб, причетних до вказаного кримінального правопорушення, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий просить продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування до 5.05.2016 року.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 повністю обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на продовження дії найбільш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_7 та захисники вважають, що клопотання про продовження строку тримання під вартою не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованим.

На думку сторони захисту, відсутня обґрунтована підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочину та ризики, передбачені ст.177 КПК України; прокурором не доведено, що вказані обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Крім того, ряд доказів, на які, посилається сторона обвинувачення, є недопустимими.

Дослідивши надані матеріали та заслухавши сторони кримінального провадження, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Питання щодо обґрунтованості підозри неодноразово досліджувалося слідчим суддею та апеляційним судом під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу та про продовження строку тримання під вартою.

При цьому суд на підставі наданих матеріалів дійшов до висновку про наявність допустимих та належних доказів, які є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

На теперішній час у кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчий та процесуальних дій: допитано свідків, призначено експертизи, проведено одночасні допити, повідомлено про підозру у вчиненні злочину іншу особу, отримано тимчасовий доступ до документів.

Таким чином, ризики, передбачені ст. 177 чинного КПК України, зменшилися, а нові ризики, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, не зявилися.

Жодна із слідчих та процесуальних дій, окрім допитів за участю ОСОБА_7, які підлягають виконанню, не залежить від його перебування під вартою.

При цьому орган досудового розслідування мав достатньо часу для виконання вказаних дій, оскільки досудове розслідування триває близько пяти місяців, а підозрюваний тримається під вартою чотири місяці.

З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, які не повязані із застосуванням насильства, має реєстрацію та постійне місце проживання, перебуває в шлюбі, має на утримання двох малолітніх дітей, у тому числі сина ІНФОРМАЦІЯ_4, позитивно характеризується в побуті.

В судовому засіданні прокурор та слідчий не довели наявність обставин, передбачених пунктом 3 частини першої ст.194 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні, на даному етапі досудового розслідування.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги ст. 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою впродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Відповідно, кожне наступне клопотання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

У справі «Гавули проти України» Європейський суд з прав людини висловив думку, що хоча спочатку взяття заявника під варту могло бути виправдано серйозністю висунутих проти нього обвинувачень, а також ймовірністю його втечі і перешкоджанні розслідуванню, «з плином певного часу суди зобов'язані були дати більш чіткі причини триваючого тримання під вартою», «в дійсності ...вони неодноразово покладалися на ті ж самі підстави, без надання конкретних деталей і без аналізу того, чи були зміни у ситуації заявника».

У клопотанні слідчий послався виключно на первісні підстави для взяття підозрюваного під варту.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що на даному етапі досудового розслідування більш мякий запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обовязків, запобігти спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тому у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_19 терміном на 60 діб необхідно відмовити, змінивши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання із покладенням обовязків, передбачених ст.194 КПК України.

Щодо клопотань сторони захисту про визнання окремих доказів недопустимими.

Клопотання сторони захисту про визнання недопустимими окремих доказів слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, відповідно до приписів вказаної норми КПК України на слідчого суддю покладено обовязок оцінювати докази на стадії досудового розслідування під час здійснення судового контролю за дотриманням прав і свобод у кримінальному провадженні.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.89 КК України визнання доказів недопустимими можливо лише на стадії судового розгляду.

З огляду на викладене, слідчий суддя під час розгляду клопотання оцінює докази з точки зору їх достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, проте позбавлений можливості ухвалювати рішення про визнання конкретних доказів недопустимими.

Том у задоволенні клопотання сторони захисту про визнання окремих доказів недопустимими необхідно відмовити.

Щодо поданих стороною захисту скарг в порядку ст.. 206 КПК України.

Під час розгляду клопотання стороною захисту в порядку ст..206 КПК України подані скарги:

- про порушення права на захист (конфіденційності спілкування з адвокатом) під час допиту з потерпілим;

- про порушення права на оскарження шляхом ігнорування скарг сторони захисту;

- про порушення строків розгляду клопотань про проведення процесуальних дій.

У задоволенні вказаних скарг необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобовязати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

В поданій скарзі про порушення права на оскарження шляхом ігнорування скарг сторони захисту та про порушення строків розгляду клопотань про проведення процесуальних дій, захисники фактично оскаржують бездіяльність слідчого, щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений законом строк.

Оскарження вказаної бездіяльності передбачено окремими положеннями КПК України, а саме Главою 26, відповідно до якої така скарга має подаватися та розглядатися слідчим суддею на досудовому розслідування в окремому порядку.

Тому в цій частині скарги необхідно залишити без задоволення.

Скарга про порушення права на захист (конфіденційності спілкування з адвокатом) під час допиту з потерпілим не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується лише на твердженнях сторони захисту, які не підтверджені жодними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_19 Фрідріха Иосифовича.

Змінити підозрюваному ОСОБА_19 Фрідріху Иосифовичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання.

Покласти на підозрюваного обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у розумні строки;

2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

4) здати слідчому на зберігання документи, які посвідчують право виїзду за кордон;

5)носити цілодобово електронний засіб контролю.

Повідомити підозрюваному письмово під розпис про покладені на нього обовязки та розяснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

29.02.2016