Рішення № 56213013, 19.02.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13581/15-ц

Провадження №: 2/521/2469/16

РІШЕННЯ

ІменемУкраїни

19 лютого 2016 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мирончук Н.В.,

при секретарі - Варналій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків, відповідно до договору про фінансовий лізинг, у розмірі 308754,39 грн. та витрат по сплаті судового збору, у сумі 3087,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що 20 листопада 2012р. між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг №00006041, відповідно до якого, Позивач зобов'язався передати у розпорядження Відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб, типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва, а Відповідач зобов'язався прийняти Обєкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором, шляхом здійснення платежів, відповідно до Договору та, згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину Договору, на загальну суму - 17890,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу, у розмірі 6261,50 доларів США.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1, згідно умов поруки, які є невід'ємною частиною договору про фінансовий лізинг.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків, заборгованість перед ТОВ «Порше Лізинг Україна» складає 308754,39 грн., з яких: 43166,94грн. основна сума заборгованості; 238485,80грн. збитки; 4065,91грн. штраф; 2297,21грн. пеня; 689,15грн. 3% річних; 13958,88грн. сума інфляційних втрат; 6090,50 проценти за користування чужими грошовими коштами.

24 листопада 2015 року по справі судом було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача були задоволені.

Проте, до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси відповідачем ОСОБА_1 була подана заява про перегляд заочного рішення від 24.11.2015 року по справі №521/13581/15-ц.

Судом заяву про перегляд заочного рішення від 24.11.2015р., було задоволено та заочне рішення суду від 24.11.2015 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Представник ТОВ «Порше Лізинг Україна», будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу в його відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.(а.с.166-167).

У заяві про перегляд заочного рішення, відповідач зазначив, що він не сплачував лізингові платежі, оскільки 06.08.2014р. з транспортним засобом стався страховий випадок, внаслідок чого автомобіль отримав значні ушкодження.

Також, відповідач зазначив, що з 06.08.2014р. по 28.12.2014р. обєкт лізингу перебував на СТО дилера компанії Фольксваген ТОВ «Джерман - Автоцентр», і протягом вказаного періоду він - відповідач по справі, не користувався автомобілем, а тому, на його думку, він за цей час не повинен сплачувати лізингові платежі.(а.с.139).

Крім того, на думку відповідача, позивачем не доведено суму збитків, а саме упущеної вигоди в розмірі 224285,80 грн., та не вказано, що саме відноситься до вказаної суми.

Також, відповідач вважає, що не надано необхідних доказів щодо сплати процентів за користування чужими грошима, зазначаючи, що він гроші від позивача не одержував та не зберігав, а, згідно договору, він отримав обєкт лізингу автомобіль.

Також, на думку відповідача, сума 3% річних від простроченої суми розрахована позивачем не вірно та є меншою - у розмірі 663,47 грн.(а.с.137-142).

Суд, оцінивши доводи позивача та відповідачів, встановивши обставини, якими обґрунтовуються ці доводи, з'ясувавши характер та взаємовідносини сторін, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами,а також щодо правових норм, якими врегульовано ці правовідносини, приходить до наступного.

20 листопада 2012р. між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг № 00006041, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у розпорядження Відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб, типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року випуску, а Відповідач зобов'язався прийняти Обєкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором, шляхом здійснення платежів, відповідно до Договору та, згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину Договору, на загальну суму -17890,00 доларів США, авансовий платіж, у розмірі 6261,50 доларів США, обсяг фінансування 11628,50 доларів США. (а.с. 17-33).

Відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1, згідно умов поруки, які є невід'ємною частиною договору про фінансовий лізинг.(а.с.17-33)

Договір лізингу віднесенийЦивільним кодексомдо різновидів договору майнового найму, але лізингові відносини в Україні регулюються спеціальнимЗаконом України «Про фінансовий лізинг».

Згідност.6 Закону України «Про фінансовий лізинг», договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу, розмір лізингових платежів та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Окрім того,ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що відносини, що виникають, у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннямиЦивільного кодексу Українипро лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Вивчивши договір та додаток до Договору, укладений між сторонами у справі, судом встановлено наступне

Відповідно до п. 6.1. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі, відповідно до плану відшкодування.

Згідно до п. 6.5 умов лізингу, щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений позивачем, не пізніше дати, вказаної у плані відшкодування. (а.с. 20-21)

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що договір про фінансовий лізинг укладено, відповідно до вимог чинного законодавства, між сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» виконав умови договору, надавши відповідачу ОСОБА_1 об'єкт лізингу в користування. Відповідач прийняв даний об'єкт та відповідно до договору перерахував авансовий платіж. Вказане підтверджується ОСОБА_3 прийому-предачі від 20.11.2012 року, відповідно до якого, ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало ОСОБА_1 об'єкт лізингу автомобіль VW Polo Sedan.(а.с.33).

Таким чином, на підставі вищезазначеного, судом встановлено, що сторонами погоджено умови договору, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання щодо сплати платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач щомісячно направляв на адресу відповідача рахунки-фактуру, відповідно до яких, останньому необхідно було сплачувати щомісячні платежі.(а.с.80-88).

Проте, відповідачем ОСОБА_1, починаючи з вересня 2014 року, не було проведено оплати, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за несплаченими лізинговими платежами на загальну суму 43166,94 грн.(а.с. 51-57)

За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором та не сплачує лізингові платежі на протязі семи місяців.

Відповідно до п. 8.3.1. умов договору, якщо відповідач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш між 10 робочих днів, позивач має право надіслати відповідачу першу платіжну вимогу в письмовій формі, якщо відповідач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, позивач надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови не здійснення оплати, договір підлягає розірванню. Сторони домовились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої платіжної вимоги означає, що відповідач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим договором.(а.с. 22)

Позивачем на адресу відповідача, починаючи з 04 вересня 2014 року були надіслані нагадування, а також вимоги про погашення заборгованості, які були відповідачем отримані, що підтверджується копіями поштових повідомлень. ( а.с. 34-57).

Отже, відповідач ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про припинення договору та вимогу позивача повернути об'єкт лізингу, але жодних дій щодо повернення об'єкту лізингу не вчинив.

У зв'язку з цим, 17 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був вчинений виконавчий напис № 812 про повернення транспортного засобу, типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року випуску, за несплату заборгованості за період з 16 жовтня 2014 року по 20 квітня 2015 року в розмірі 43166,94грн. (а.с. 58).

22 червня 2015 року постановою про відкриття виконавчого провадження № 47935040, державним виконавцем ОДВС Бучанського міського управління юстиції, було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса № 812. (а.с 59).

03 липня 2015 року постановою державного виконавця було оголошено розшук майна боржника (а.с. 60).

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'яку щодо повернення речі, наймодавець має прав вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Право лізингодавця відмовитися від договору лізингу передбачено частиною 2 статті 7 Закону № 723/97, а наслідки розірвання - визначено статтею 10 цього Закону, зокрема пунктами 5 і 6, якими передбачено право лізингодавця стягнути з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса та вимагати відшкодування збитків відповідно до закону або договору.

Згідно з п. п. 12.6.1 додатку до договору про фінансовий лізинг від 20.11.2012 року, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку припинити дію цього контракту в разі несплати одного наступного лізингового платежу у повному обсязі або частково, якщо строк невиконання такого перевищив тридцять календарних днів.

Відповідно до п. 12.7 того ж додатку до договору, день, що вважатиметься датою припинення дії договору визначається ТОВ «Порше Лізинг Україна». Удень припинення лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення про припинення дії договору.(а.с.24).

Згідно п. 12.9 умов лізингу, у разі дострокового розірвання договору з боку позивача, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок впродовж десяти робочих днів від дати одержання вимоги позивача про таке повернення. (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт лізингу не був добровільно повернутий лізингоодержувачем лізингодавцю та заборгованість не була погашена.

Відповідно до п. 12.9. того ж додатку до Договору, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 Контракту, а також якщо Порше Лізинг вимагає повернення Обєкта лізингу відповідно до інших умов контракту, Лізингоодержувач зобовязаний повернути обєкти лізингу за власний рахунок у відмінному робочому стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна. впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. У цей же строк Лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю Обєкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг України, в результаті продажу Обєкта лізингу або, якщо Обєкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартістю Обєкта лізинг, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами що залишилися не сплаченими відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами що залишилися несплаченими Лізингоодержувачем, відповідно Контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодованою Лізингодавцю Лізингодержувачем. Зобовязання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання Лізингоодержувачем в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання Контракту. (а.с.24-25).

При укладенні між сторонами Договору, Позивач сподівався отримати доходи впродовж дії договору, при належному виконані умов Договору Відповідачем.

Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Позивач зазначає, що станом на «10» серпня 2015 року (дата написання позовної заяви) курс ПАТ «Креді ОСОБА_4» складав 21,341 за 1 долар США, а тому, на думку позивача, розмір упущеної вигоди складає (10509,62 х 21,341) =224 285,80 грн.

Проте, з таким розрахунком суд не погоджується, оскільки, згідно Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, на час, як вказує позивач, відповідач перестав сплачувати борг, а саме на 15.10.2014 року, залишок, розрахований позивачем до виплати відповідачу склав 7832,31 дол.США(а.с.29).

Відповідно до ОСОБА_3 від 06.10.2015 року, об'єкт лізингу - транспортний засіб, типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року випуску, у Відповідача було вилучено. (а.с.152)

Тобто, з цієї дати позивач став користуватись вказаним транспортним засобом.

Згідно Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, на час, коли у Відповідача було вилучено об'єкт лізингу, а саме на 15.10.2015 року, залишок, розрахований позивачем до виплати відповідачу склав 5547,91 дол.США(а.с.30).

У даному випадку упущена вигода Порше Лізинг Україна, яка має бути відшкодована Лізингодавцю Лізингодержувачем, складає: (7832,31 - 5547,91) х 21,341 = 48751,59 грн..

Таким чином, через порушення зобов'язань за договором, відповідач має відшкодувати позивачу суму упущеної вигоди, яка становить 48751,59 грн.

Згідно підпункту 11.4. додатку до договору про фінансовий лізинг, Лізингоодержувач інформує в письмовій формі Порше Лізинг Україна та страхову компанію протягом 24 годин з моменту завдавання будь-якої шкоди Об'єкту лізингу (окрім випадків, коли Інше буде передбачено в процесі виконання цього Контракту). Будь-які ремонтні роботи, що проводяться для будь-яких цілей, виконуються у Авторизованих сервісних центрах. Лізингоодержувач не мас права самостійно проводити ремонт або робити будь-які заяви щодо компенсацій за шкоду, завдану Об'єкту лізингу. Страхові компенсації можуть провадитися лише за згодою Порше Лізинг Україна.(а.с.24).

На підтвердження своїх заперечень, відповідачем надано до суду ксерокопію листа відповідача до ТОВ «Порше Лізинг Україна» щодо ДТП, яке сталося 06.08.2014р. та перерахунку лізингових платежів за серпень 2014р. з урахуванням строку експлуатації до моменту ДТП та у листі просив не застосовувати у звязку з зазначеним, штрафних санкцій до нього. (а.с. 147-149)

Проте, відповідачами, або їх представником, не надано жодних доказів стосовно отримання вказаного листа позивачем та обрахунку його заборгованості за фінансовим лізингом.

Зазначене відповідачем ОСОБА_1, підтверджує лише те, що він дійсно в період з жовтня 2014р. по серпень 2015р. не здійснював платежів, передбачених договором про фінансовий лізинг.

Проте, згідно вказаного договору, настання страхового випадку не позбавляє Лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі.

Так, пунктом 6.1. додатку до Договору про фінансовий лізинг, встановлено, що для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме ТОВ «Порше Лізинг Україна» лізингові платежіу відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що є невід'ємною частиною цього контракту та інших положень контракту. Щомісячний лізинговий платіж включає в себе: суму, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу; проценти; комісії: покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом, включаючи інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.(а.с.20).

Згідно з п. 4.4 того ж додатку до договору, лізингоодержувач покриває всі витрати, понесені в результаті експлуатації об'єкта лізингу, включаючи, окрім іншого, витрати, що можуть бути понесені внаслідок дотримання обґрунтованих вимог ТОВ «Порше Лізинг Україна» щодо експлуатації та/або передачі об'єкта лізингу.(а.с.19).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ст. 549 ЦК України.

П. п. 8.2. - 8.2.3. Додатку до Договору про фінансовий лізинг встановлено, що у випадку прострочення сплати платежів до лізингоодержувача застосовують наступні санкції: пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу; штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані ТОВ «Порше Лізинг Україна» (пункт 8.3.1 цього контакту): еквівалент 15 доларів США на першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу (якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вирішить надіслати таку третю вимогу); компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або винагороди, включаючи, окрім іншого гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до контракту.(а.с.22).

Отже, підпунктом 8.2.1. Додатку до Договору передбачено штрафні санкції, у випадку несплати виставлених рахунків у встановлений строк, які обраховані у розмірі 4065,91грн., а також пеня, у розмірі 10 % річних, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

У зв'язку з вище викладеним, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 2297,21 грн., що підтверджується розрахунком пені.

Суд не може погодитись з заявою відповідача про те, що, на його думку, сума 3% річних від простроченої суми розрахована позивачем не вірно та є меншою - у розмірі 663,47 грн., оскільки відповідач не вказав чому саме він виходив з зазначених ним же сум, також ним не було долучено до заяви ґрунтовний розрахунок зазначеної суми та не було його надано у судовому засіданні, хоча відповідачі були належним чином повідомлені про явку до суду.

Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Загальні суми 3 % річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню через невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, згідно розрахунку позивача, складають 689,15 грн. та 13958,88 грн. відповідно.

Відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) предметом лізингу є транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, термін лізингу становить 60 місяців, вартість автомобіля еквівалентна17890 дол. США, авансовий платіж еквівалентний 6261,50 дол. США, обсяг фінансування еквівалентний 11628,50 дол. США, щомісячні платежі повинні бути сплачені на підставі рахунку ТОВ «Порше Лізинг Україна» в гривнях (за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів дол. США, відповідно до пунктів 6.3 та 6.3.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу) банківським переказом на банківський рахунок ТОВ «Порше Лізинг Україна».(а.с.28-31).

Згідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Судом також встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 позивачу було нанесено збитки, в зв'язку з порушенням зобов'язань за договором, так як об'єкт лізингу добровільно не був повернутий, заборгованість не погашена. У відповідності до п. 2. Додатку до Договору від 20.11.2012 року, позивач доручив ТОВ «Юридична фірма Вернер» (а.с.70-79, 90,108-116) та ТОВ «Юридична компанія «Тріпл СІ» (а.с.61-68) бути його представником щодо надання послуг, пов'язаних із забезпеченням виконання умов договору лізингу.

Отже, для вирішення зазначених питань, ТОВ «Порше Лізінг Україна» поніс витрати, у зв'язку із необхідністю звернення до нотаріуса, із юридичним супроводженням повернення заборгованості, супроводженням виконавчого провадження, здійснення розшуку і повернення майна, що підтверджується копією договору про надання юридично-консультаційних послуг, копіями рахунку-фактури, копіями актів та платіжних доручень (а.с. 61-88,115-116).

Згідно даних документів, позивач поніс збитки в розмірі 14 200,00 грн., з урахуванням податку на додану вартість.

Таким чином, вирішуючи спір в частині стягнення витрат, понесених на оплату послуг вказаним ТОВ, пов'язаних із забезпеченням виконання умов договору з повернення і вилучення об'єкта лізингу, судом враховано, що вказаними ТОВ надавалися послуги - забезпечення підготовки і супровід вчинення виконавчого напису, забезпечення і супровід відкриття виконавчого провадження, здійснення заходів щодо розшуку майна боржника, що є підтвердженням надання послуг пов'язаних із забезпеченням виконання умов договору з повернення і вилученню об'єкта лізингу.

Також, суд зазначає, що не може прийняти до уваги вказане відповідачем ОСОБА_1, що він гроші від позивача не одержував та не зберігав, а, отримав обєкт лізингу автомобіль, а тому, на його думку, він не може сплачувати проценти за користування чужими грошима, оскільки, згідно ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей, нараховуються проценти за користування ними.

Стаття 536 ЦК України, передбачає, що за користування грошовими коштами, боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проте, договором та законом, розмір процентів за користування коштами за період прострочення виконання грошового зобов'язання не встановлений.

У такому разі, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, за аналогією застосовується ст. 1048 ЦК України, згідно з якою, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, загальна сума процентів за користування чужими грошима, що підлягає стягненню з відповідача за період заборгованості, становить 6090,50 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Під час розгляду справи, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, що за приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України та за умовами договору фінансового лізингу тягне за собою негативні правові наслідки для відповідача, зокрема, відшкодування збитків.

Суд вважає, що згідно ст. 611 ЦК України, підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення коштів, оскільки відповідачем були порушені умови зобов'язання, обумовлені договором.

При цьому, судом також враховані положення ч. 2 ст. 614 ЦК України щодо обов'язку відповідача у доведенні факту відсутності своєї вини у порушенні зобов'язань, яким вказане відповідачем не було доведено.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, суд виходить із того, щовідповідачем ОСОБА_1 умови договору лізингу належним чином не виконані, про відмову позивача від договору лізингу та про повернення предмета лізингу відповідачі були належним чином повідомлені. Позивачу предмет лізингу добровільно не було повернуто, позов поданий 20 серпня 2015 року, тобто в межах строку позовної давності, а тому вимоги про стягнення неустойки є правомірними.

При цьому, суд враховує що, відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частини 1 та 2 ст. 554 ЦК України встановлюють, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову субсидіарну відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1, згідно умов поруки, які є невід'ємною частиною договору про фінансовий лізинг.

Пунктом 1 умов поруки встановлено, що ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань ОСОБА_1, на підставі, або у зв'язку із договором.

Згідно з п. 2 умов поруки, зобов'язання поручителя включають сплату, окрім іншого, лізингові платежі, штрафні санкції та відшкодування збитків (а.с. 26).

Оскільки, Відповідач ОСОБА_2 є поручителем ОСОБА_1, а тому несе солідарну відповідальність з ОСОБА_1

Таку ж правову позицію підтримано в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року у справі №6-2965ск13.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягненняз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно загальної суми заборгованості в розмірі 133220,18 грн., з яких: 43166,94грн. основна сума заборгованості; 62951,59грн. збитки; 4065,91грн. штраф; 2297,21грн. пеня; 689,15грн. 3% річних; 13958,88грн. сума інфляційних втрат; 6090,50 проценти за користування грошовими коштами.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду та підтверджені платіжним дорученням № 50024008 від 13 серпня 2015 року (а.с. 89), тому з відповідачів на користь позивача стягуються кошти в розмірі 1332, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків, відповідно до договору про фінансовий лізинг - задовольнити частково.

Cтягнути солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 1В, п/р 26004011991000, філія КБ ПАТ «Креді АгрікольБАНК» м. Київ МФО 300379, ідентифікаційний код 35571472) з ОСОБА_1 (адреса: 65000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) та з ОСОБА_2 (адреса: 65000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) суму заборгованості за договором фінансового лізингу № 00006041 від 20 листопада 2012 року в сумі 133220,18 грн., з яких: 43166,94грн. основна сума заборгованості; 62951,59грн. збитки; 4065,91грн. штраф; 2297,21грн. пеня; 689,15грн. 3% річних; 13958,88грн. сума інфляційних збитків; 6090,50 проценти за користування чужими грошовими коштами.

Cтягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 1В, п/р 26004011991000, філія КБ ПАТ "Креді АгрікольБАНК" м. Київ МФО 300379, ідентифікаційний код 35571472) з ОСОБА_1 (адреса: 65000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) та з ОСОБА_2 (адреса: 65000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) в рівних частках, суму сплаченого судового збору, в розмірі 1332 грн. 20 коп.

В задоволенні інших позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк, з дня його проголошення.

Суддя: Н.В. Мирончук