Ухвала суду № 56212658, 02.03.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/1059/15-к

Провадження № 1-кп/500/52/16

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

02 березня 2016 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкова Ю.Р.,

за участю секретаря Кріпакової К.Т.,

учасники кримінального провадження:

прокурор Лепетюк М.В.,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисники адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представник потерпілих адвокат ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі питання щодо доцільності продовження строків дії запобіжних заходів обраних щодо обвинувачених у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160150000035 від 03 січня 2015 року, № 12015160150000481 від 20 лютого 2015 року, № 12015160150001749 від 2015 року, № 12015160150001587 від 30 червня 2015 року відносно

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч. 4, 187 ч. 2 КК України,

ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

КАЛДАРАР ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2016 року продовжено строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до 04 березня 2016 року. Цією же ухвалою відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 04 березня 2016 року.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 04 березня 2016 року.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на шістьдесять днів, так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, а також клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не змінюючи обмежень встановлених судом.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисники заперечують проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на стан здоровя, те, що вони мають постійне місце проживання. Крім того захисником адвокатом ОСОБА_6 надано суду клопотання про встановлення застави при обранні запобіжного заходу тримання під вартою, яке підтримано його підзахисним.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Прокурор вважає клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 таким що не підлягає задоволенню.

Представник потерпілих підтримала клопотання прокурора та заперечують проти задоволення клопотання захисника адвоката ОСОБА_6

У звязку з відкладенням судового розгляду на 30 березня 2016 року та заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних зменшення чи відсутність ризику передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_12 щодо можливості внесення застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 воно було вирішено слідчим суддею при постановці ухвали від 05 січня 2015 року.

Що стосується посилання сторони захисту на поганий стан здоровя та необхідність стаціонарного лікування ОСОБА_1 в спеціалізованих відділеннях закладів МОЗ, яке не може бути забезпечене обвинуваченому в умовах слідчого ізолятору, то суд виходить з наступного.

Так, згідно ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоровя, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Пунктом «д» ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. №2801-XII передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993 р. №3352-XII медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Гарантоване зазначеними нормами законодавства право осіб, узятих під варту, на охорону здоровя та належну медичну допомогу реалізується, зокрема, в Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10.02.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 (далі Порядок).

Згідно п. 2.7 вказаного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.

Однак, захистом та обвинуваченим ОСОБА_1 не представлено доказів про те, що лікар медичної частини Ізмаїльської УВП звертався із запитом до керівництва СІЗО про перевезення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я в установленому Порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що чинним законодавством гарантована та передбачена можливість надання особам, що перебувають під вартою, належної медичної допомоги та стаціонарного лікування в спеціалізованих закладах МОЗ з орієнтовного переліку, де керівництвом СІЗО забезпечується цілодобова охорона особи, узятої під варту, однак обвинувачений ОСОБА_1 до такого закладу перевезений не був всупереч чинному законодавству України, чим суттєво порушуються його права. У зв'язку з викладеним суд наполягає на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства в сфері охорони здоровя та на необхідності забезпечення обвинуваченому права на належну медичну допомогу, яку він потребує відповідно до призначень та рекомендацій лікарів, а також на необхідності в установленому законодавством порядку перевезення його до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку, де йому повинна бути забезпечена належна медична допомога, на що звернути увагу керівництво Ізмаїльської УВП.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд продовжує обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 18 квітня 2016 року. а обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 18 квітня 2016 року.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань УДПтСУ в Одеській області (№22) до 18 квітня 2016 року.

Зобовязати керівництво Ізмаїльської установи виконання покарань УДПтС України в Одеській області (№ 22) неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства в сфері охорони здоровя та терміново, без зволікань забезпечити обвинуваченому ОСОБА_1 право на належну медичну допомогу, яку він потребує відповідно до призначень та рекомендацій лікарів, а також перевезти його в установленому законодавством порядку до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку, де йому може бути забезпечена належна медична допомога.

Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту (без зміни обмежень встановлених при обранні запобіжного заходу) строком до 18 квітня 2016 року.

Ухвала припиняє свою дію 18 квітня 2016 року.

Копію ухвали направити до Ізмаїльської установи виконання покрань УДПтСУ в Одеській області (№22), начальнику Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисникам адвокатам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя