Ухвала суду № 56209017, 02.03.2016, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1250/13-ц

Провадження № 2/630/78/16

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2016 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря Тимошенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Кредитна спілка «Україна» про стягнення заборгованості та судових витрат та зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2, третьої особи КС «Україна», в особі голови правління ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними, стягнення моральної шкоди та судових витрат

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2, звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який також є представником ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь 834947,61 грн. за договором № 02-ц, з яких: 239665,00 грн. основна заборгованість, 353550,12 грн. пені, 36033,05 грн. 3 % річних, 205669,44 грн. інфляційних, а також 680218,67 за договором № 03-ц, з яких: 193885,00 грн. основна заборгованість, 285980,38 грн. пені, 33990,96 грн. 3 % річних, 166362,33 грн. інфляційних та 3441,00 судового збору.

Також з зустрічним позовом звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_5, який також є представником ОСОБА_4, до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги (цесії) № 02-ц та № 03 ц з додатками №1 та №2 від 22 січня 2010 року та відшкодування моральної шкоди в розмірі 924 065,90 грн. та судових витрат.

Розгляд справи призначено на 02 березня 2016 року об 11 год. 00 хв.

Про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 22 лютого 2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2, третьої особи КС «Україна», в особі голови правління ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними, стягнення моральної шкоди та судових витрат залишено без руху у звязку з неповною сплатою судового збору та зазначено про необхідність доплати судового збору в сумі 13860,99 грн.

Від ОСОБА_5 23 лютого 2016 року надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що позивачі за зустрічним позовом є пенсіонерами, їх пенсії ледь вистачає на сплату комунальних послуг та придбання продуктів харчування, а тому вони не можуть сплатити судовий збір, визначений ухвалою суду, який становить 13860,99 грн., але довідок про розмір пенсії чи матеріальний стан ОСОБА_5 та ОСОБА_7 останні не надали.

Також ОСОБА_5 в п.2 клопотання зазначив, що вразі незадоволення судом пункту першого щодо звільнення позивачів за зустрічним позовом від сплати судового збору, просить розглядати справу без пункту 3 зустрічної позовної заяви, тобто без ніяких відшкодувань з боку ОСОБА_1

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення зазначеного клопотання в частині звільнення позивачів за зустрічним позовом від сплати судового збору, посилаючись на його необґрунтованість.

Розглядаючи зазначене клопотання суд враховує положення національного законодавства та дотримується принципу забезпечення права кожного на доступ до суду.

Суд зокрема враховує положення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, й прецедентну практику Європейського суду з прав людини. В цьому контексті Європейський суд з прав людини сформулював правило, що право доступу до суду не є абсолютним, воно за своєю природою потребує регулювання з боку держави, але це право має бути ефективним. Тому властям не дозволено обмежувати чи скорочувати це право у спосіб, який спричиняє посягання на саму його суть. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово підкреслював, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини , якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Тому, з урахуванням вищевикладених положень ОСОБА_5 розяснено про можливість звернення з заявою про розстрочку сплати судового збору, але він відмовився і підтримав клопотання в частині відмови від вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 ЦПК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 82,210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 - про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Прийняти відмову ОСОБА_5 від позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 924 065,90 грн.

Розяснити ОСОБА_5, що у разі збільшення розміру позовних вимог він має право звернутися до суду з заявою про розстрочку або відстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8