Ухвала суду № 56208683, 01.03.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/170/16-к

Номер провадження 1-кп/623/66/2016

У Х В А Л А

іменем України

про застосування примусових заходів виховного характеру

у вигляді передачі під нагляд батьків

01 березня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: судді Адамова І.М., з участю секретаря Лисенко О.В., прокурора Молодовського І.О., потерпілого ОСОБА_1, обвинувачених: ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_3, законних представників неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4, представника служби у справах дітей ОСОБА_5, малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, законних представників ОСОБА_8, ОСОБА_9, захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ізюм, Харківської області, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, неповнолітнього ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та клопотання про застосування до малолітніх: ОСОБА_7 і ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батькам, -

в с т а в н о в и в:

22 січня 2016 року слідчий Ізюмського ВП Безверха Т.І. звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_12, про застосування примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220320002272 від 25.08.2015 року, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 26 серпня 2015, близько 21-00 годині, малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, діючи із корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, діючи спільно з малолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, шляхом пошкодження запірного пристрою на вхідній двері сараю, розташованого на території домоволодіння №4-Б, по вул. Північній, в м. Ізюмі, Харківської області, проник у приміщення сараю, де таємно викрав сокиру з деревяною рукояткою, вартістю 80 гривень, кувалду з деревяною рукояткою, вартістю 70 гривень, пасатижі з металевими ручками, вартістю 20 гривень та викрутки у кількості 4 шт, вартістю 10 гривень за кожну, на загальну суму 40 гривень, які належать ОСОБА_13, чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 190 гривень. Викраденим розпорядився.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Як особистість, ОСОБА_7 на обліку у лікарів нарколога та психіатра та секторі КМСД Ізюмського ВП не перебуває, являється учнем 8-Б класу Ізюмської ЗОШ №10, за місцем навчання характеризується негативно, за місцем проживання задовільно, раніше не судимий, про що свідчать, копії: свідоцтва про народження, паспорту, ідентифікаційного номеру, довідки лікарів, характеристик з місця навчання та проживання, довідки Ізюмського ВП, вимога щодо судимості та його свідчення.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням відомостей про особу малолітнього ОСОБА_7, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого Ізюмського ВП, інші учасники процесу не заперечували щодо задоволення клопотання.

Перевіривши надані матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання виходячи з наступного.

Ст. 501 ч. 1 КПК України передбачено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що :

Особа вчинила суспільно небезпечне діяння;

Особа вчинила небезпечне діяння, будучі неповнолітнім у віці від одинадцяти років, тобто до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;

До особи слід застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків.

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що мало місце кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 вчинив це суспільно небезпечне діяння у віці 13 років, тобто до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння, тобто до ОСОБА_7 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків, так як неповнолітній ОСОБА_7 і його батько ОСОБА_9 погодилися на це, а тому до ОСОБА_7, суд вважає за необхідне застосувати примусові заходи виховного характеру, у вигляді передачі під нагляд батьків до досягнення ним повноліття.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 372, 395, 498, 499-501 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Застосувати до ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд батьку ОСОБА_9.

Речові докази: сокира з деревяною рукояткою, кувалда з деревяною рукояткою, викрутки у кількості 4 шт., пасатижі з металевими ручками залишити власнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області, через Ізюмський міськрайонний суд, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя : І.М.Адамов