Рішення № 5620805, 17.03.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" березня 2009 р.Справа № 8/88

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. б/н від 08.02.08.

від відповідача Фрегер Г.Й. - дов. №2 від 12.03.09.

Розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

до Дочірнього підприємства "Управління проектно-вишукувальних робіт" Відкритого акціонерного товариства фірма "Житомирінвест" (м.Житомир)

про стягнення 21117,77 грн.

У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 12.03.09. оголошувалась перерва до 17.03.09.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 21117,77грн заборгованості за поставлений товар, з яких 20504,50грн - основний борг, 218,91грн - інфляційні нарахування, 394,36грн - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.09. позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених, в позовній заяві. У засіданні суду 17.03.09. надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 20078,50грн - основного боргу, 214,36грн - інфляційних нарахувань та 600,53грн - 3% річних.

Представник відповідача в судових засіданнях позов визнав частково у сумі 20078,50грн основного боргу, в підтвердження чого в засіданні суду 17.03.09. надав відзив на позовну заяву та акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.03.09.

Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, саме: видаткову накладну №64 від 13.02.08.; довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБІ №815122 від 04.02.08.; лист-вимогу №24/5-1 від 24.05.08.; розрахунки ціни позову; свідоцтво про державну реєстрацію позивача; заяву про зменшення позовних вимог; акт звірки взаєморозрахунків; відзив на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між сторонами Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) поставив Дочірньому підприємству "Управління проектно-вишукувальних робіт" Відкритого акціонерного товариства фірма "Житомирінвест" (відповідач) товар на суму 20504,50грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковою накладною №64 від 13.02.08. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБІ №815122 від 04.02.08 (а.с.7-8).

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

24.05.08. позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу №24/5-1 (а.с.9), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 20504,50грн.

В судовому засіданні представником відповідача надано заяву про зменшення позовних вимог (а.с.22), згідно якої сума основного боргу становить 20078,50грн.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).

Спірні правовідносини, які випливають з усної домовленості сторін, регулюються нормами законодавства про поставку товарів (продукції).

За договором поставки, продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 20078,50грн основної заборгованості обгрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування та 3% річних за прострочення грошового зобовязання.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем заяви про зменшення позовних вимог (а.с.22) та розрахунків розміру штрафних санкцій сума інфляційних нарахувань становить 214,36грн і 3% річних - 600,53грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд приходить до висновку, що вони є правильними.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 214,36грн інфляційних нарахувань та 600,53грн 3% річних обгрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати позивачеві заборгованості до суду не надав. Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.25), з якого вбачається, що відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 20078,50грн.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 20078,50грн боргу, 214,36грн інфляційних нарахувань та 600,53грн 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, 626, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Управління проектно-вишукувальних робіт" Відкритого акціонерного товариства фірма "Житомирінвест" (10029, м.Житомир, вул. Чапаєва, 7; код ЄДРПОУ 22062777; р/р 26008800057201 в ЖФ АКБ "Київ" у м. Житомирі, МФО 311807)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10020, м.Житомир, вул. АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005):

- 20078,50грн - основний борг;

- 214,36грн - інфляційні нарахування;

- 600,53грн - 3% річних;

- 200,79грн - витрати, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 116,75грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяДавидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам