Рішення № 56207548, 02.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/350/15-ц

Провадження № 22-ц/779/611/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Данилюк М. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Горблянського Я.Д.

суддів: Ковалюка Я.Ю., Матківського Р.Й.

секретаря: Петріва Д.Б.

з участю: представника апелянта - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приват Банк» на рішення Верховинського районного суду від 13 січня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2015 року представник ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 12.12.2011 року банк відкрив ОСОБА_3 поточний рахунок з кредитним лімітом в розмірі 57 000 грн. зі сплатою відсотків за встановленими умовами. У зв'язку з порушенням зобов'язань станом на 27.03.2015 року у відповідача виникла кредитна заборгованість на загальну суму 101 902, 47 грн., яку банк просив стягнути.

Рішенням Верховинського районного суду від 13.01.2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 88 045,78 грн., що складається із заборгованості за кредитом 54 121,21 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 29 514,94 грн., пені за несвоєчасність виконання зобовязання 1 000 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 3 409,63 грн. та судовий збір в розмірі 880,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині зменшення пені, вважаючи, що воно ухвалене без повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів та з порушенням норм процесуального права, представник ПАТ КБ «Приват Банк» подав апеляційну скаргу.

Вказує, що підстави для застосування судом ч.3 ст. 551 ЦК України та спеціального строку позовної давності до пені відсутні. Відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за одночасної наявності обох умов, а саме, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення. В даному випадку розмір пені складає 14 865,69 грн. є значно меншим ніж заборгованість за кредитом, яка становить 54 121, 21 грн. Представник банку вважає, що суд не керувався вимогами розумності та справедливості, зменшуючи пеню, а також не врахував інтереси банку. Крім того, суд не звернув увагу, що збільшення строку позовної давності щодо стягнення заборгованості по пені становить 5 років відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Останнє погашення пені було здійснене 08.09.2014 року в сумі 110 грн., позивач звернувся до суду 11.06.2015 року, тобто в межах строку позовної давності. За наведених доводів, представник ПАТ КБ «Приват Банк» просив змінити оскаржуване рішення в частині зменшення заборгованості по пені та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги банку стосовно стягнення пені в повному обсязі, а в іншій частині рішення першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому апеляційну скаргу слід розглянути у його відсутності.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства рішення в оскаржуваній частині не відповідає.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору від 12.12.2011 року, в звязку з чим виникла заборгованість, яка складається з заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 54 121,21 грн., 29 514,94 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3409,63 грн. по комісії за користування кредитом, яку слід стягнути на користь банку. Стягуючи з відповідача 1000 грн. пені, замість розрахованого позивачем 14 856,69 грн., суд застосував спеціальний строк позовної давності до даних позовних вимог в межах одного року, зменшивши відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки.

Із висновками суду у частині застосування п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 551 ЦК України погодитись не можна з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції 12.12.2011 року фізичною особо-підприємцем ОСОБА_3 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якого відповідачка приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів ПАТ КБ «Приват Банк», які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 12.12.2011 року та взяла на себе зобовязання виконувати умови Договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Відповідно до п. 3.2.1.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконане клієнтом. (а.с. 38).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.3.2.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг» терміни позовної даності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Суд на вищевказане уваги не звернув та всупереч вимог договору та норм законодавства застосував до правовідносин про стягнення пені наслідки спливу строку позовної давності передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України та виходив з розміру пені обрахованому лише в межах одного року до дня предявлення позову, хоча сторонами погоджений пятирічний строк позовної давності.

Не можна погодитись і з висновком суду щодо застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність із розміром основного зобов'язання.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в ухвалі від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

Проте, як вбачається з розрахунку наданого ПАТ КБ «Приват Банк» внаслідок тривалого порушення умов кредитного договору заборгованість по процентах склала 29 514,94 грн., а за кредитом 54 121,21 грн. Таким чином розрахована пеня в розмірі 14 856,69 грн. не перевищує розмір збитків, завданих банку ОСОБА_3 внаслідок порушення кредитного зобовязання, а тому підстав для зменшення розрахованої відповідно до умов договору пені у суду не було.

Оскільки судом першої інстанції в даній справі ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, то є підстави для зміни рішення в оскаржуваній частині, задоволення позову ПАТ КБ «Приват Банк» повністю, в тому числі і стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 14 856,69 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязання з повернення кредиту.

Судові витрати слід розподілити між сторонами відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приват Банк» - задовольнити.

Рішення Верховинського районного суду від 13 січня 2016 року змінити.

Позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 Василівни28.05.1952 р.н. жительки с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії СЕ 570254, виданий Верховинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 13.05.2011 року на користь ПАТ КБ «Приват Банк» р/р 29092829003111 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 101 902,47 грн., з яких 54121,21 грн. заборгованість за кредитом, 29 514,94 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 14 856,69 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 3409,63 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_3 Василівни28.05.1952 р.н. жительки с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії СЕ 570254, виданий Верховинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 13.05.2011 року на користь ПАТ КБ «Приват Банк» р/р 29092829003111 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570 сплачений судовий збір в розмірі 2139,94 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_4

ОСОБА_5