Ухвала суду № 56204388, 23.02.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/16613/15-ц

Провадження № 22-ц/792/175/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонової Т.В., Фанди В.П.,

з участю: секретаря Лапка Ю.В.;

сторін: апелянта ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 7 грудня 2015 року, по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 7 березня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак відповідач належним чином умов договору не виконував, внаслідок чого станом на 30 червня 2015 року утворилась заборгованість.

У звязку з цим, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2904 грн. 94 коп..

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 7 грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість по кредиту в сумі 2904 грн. 94 коп..

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що справа була надана йому для ознайомлення без належного оформлення, з порушенням вимог цивільного судочинства та діловодства, відмовлено у наданні ксерокопій матеріалів та журналу судового засідання.

Посилається на те, що суд не звернув уваги на пояснення відповідача, що ні з умовами, ні з правилами кредитного договору його не ознайомлювали, оскільки підпис його відсутній.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що банк не надав належних та допустимих фактів того, що відповідач був ознайомлений з умовами кредиту в частині стягнення пені.

Також, апелянт зазначає, що суд безпідставно відмовив йому у застосуванні позовної давності, оскільки до суду не надано доказів того, що відповідач здійснював останню трансакцію 25 травня 2012 року.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За кредитним договором, відповідно до статей 1049,1050,1054 ЦК України Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 7 березня 2008 року ОСОБА_1, підписавши заяву про бажання оформити на своє імя кредитку, уклав кредитний договір і отримав картку №4149605371890534 (а. с. 9). Відповідно до укладеного договору № б/н від 7 березня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

1 березня 2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (далі умов) (частина перша статті 634 ЦК України), та отримав нову картку №4149437717414534 (а.с. 83-84).

Згідно пункту 9.12 умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонгується на такий самий термін.

Відповідно до п. п. 4.3, 4.6, 7.2 Умов, клієнт ОСОБА_1 поручив банку здійснювати списання з карткових рахунків клієнта сум грошових коштів у відповідності з правилами Міжнародних платіжних систем згідно з другими угодами.

Клієнт, відповідно до п. 6.5 Умов, зобовязаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, по перевитраті ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Крім того, відповідно до пункту 6.4 умов і правил надання банківських послуг у разі незгоди зі змінами правил чи тарифів обовязок клієнта предявити банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, яка утворилась перед банком, у тому числі й заборгованість, яка утворилась упродовж 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2. та 3.3 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт (а. с. 11-16).

Відповідач у заяві про бажання оформити на своє імя кредитку, та у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку підтвердив, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає кредитний договір (а. с. 9-16, 83).

У відповідності до умов договору позичальник зобов'язаний щомісяця та в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості, а також сплачувати проценти та пеню.

Відповідач умов договору в повному обсязі не виконував, і в строк визначений договором суми заборгованої позики та заборгованості по відсотках, та інших платежах, визначених умовами договору не повернув.

Станом на 30 червня 2015 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 2904 грн. 04 коп., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 760 грн. 26 коп., заборгованості за процентами в сумі 808грн. 25 коп., 960 грн. заборгованості за пенею та комісією, штрафів 250 грн. фіксована частина та 126 грн. 43 коп. процентна складова (а. с. 6-8).

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_1 визнав, що отримував кошти у позику та сплачував заборгованість. Крім того, відповідач перестав належним чином виконувати умови укладеного договору з серпня 2012 року, внаслідок чого у нього з 28 вересня 2012 року виникла заборгованість 27 грн.78 коп..

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Заперечення апелянта, що справа у суді першої інстанції йому була надана для ознайомлення без належного оформлення, з порушенням вимог цивільного судочинства та діловодства, відмовлено у наданні ксерокопій матеріалів та журналу судового засідання не може бути підставою для скасування рішення суду.

До суду апеляційної інстанції апелянт заяв про надання йому справи для ознайомлення не надав. В судовому засіданні пояснив, що з матеріалами справи ознайомлений. Заяв про витребування та долучення документів не надав.

Посилання апелянта, що суд не звернув уваги на пояснення відповідача, що ні з умовами, ні з правилами кредитного договору його не ознайомлювали, оскільки підпис його відсутній є необґрунтованим.

В матеріалах справи знаходяться заява про бажання оформити на своє імя кредитку, та анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, в яких зазначено, що ОСОБА_1 ознайомлений з Умовами, Правилами надання банківських послуг у Приватбанку та тарифами та наявний підпис відповідача (а. с. 9, 83).

Зазначене вище спростовує посилання ОСОБА_1, що банк не надав належних та допустимих доказів, що відповідач був ознайомлений з умовами кредиту в частині стягнення пені.

Непереконливим є посилання апелянта, що суд безпідставно відмовив йому у застосуванні позовної давності, оскільки до суду не надано доказів того, що відповідач здійснював останню трансакцію 25 травня 2012 року.

Позовна давність, відповідно до ст. 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до пунктів 3.1.1, правил користування карткою строк дії картки зазначено на лівій стороні карти (місяць і рік).

Відповідно до довідки публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-20151015/2731 від 15 листопада 2015 року картка №4149605371890534 діє до 29 лютого 2012 року, а картка № №4149437717414534 діє до 31 листопада 2015 року (а. с. 32).

Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед банком утворилась 28 вересня 2012 року, за неповернення коштів у серпні місяці того ж року (а. с. 6-8).

З роздруківки про рух коштів на рахунках ОСОБА_1 вбачається, що останні трансакції з рахунків відповідача були 13 серпня та 9 вересня 2012 року (а.с. 35).

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом до суду звернувся 20 серпня 2015 року.

За таких обставин, вище зазначене посилання апелянта є необґрунтованим, а висновок суду першої інстанції є обґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 7 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_3

Суддя: /підпис/ ОСОБА_4

Суддя: /підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду А.В. Купельський

_____________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Категорія:19,27

Доповідач: Купельський А.В.