Рішення № 56201747, 15.02.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7520/15-ц

Пр. № 2/333/214/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2016 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Боровікової А.І., при секретарі Кабановій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВВ-ІНФОРМ», ОСОБА_2, про захист честі та гідності, спростування недостовірних відомостей, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. Підставою звернення до суду з позовом стало розповсюдження в мережі Інтернет статті (далі - стаття), яка зокрема містить звинувачення позивача в причетності до діяльності організованої злочинної групи та рейдерського захоплення приватного підприємства «Юнімед» у місті Запоріжжі.

В позові позивачем фактично наведений повний текст статті, який на йогодумку містить недостовірну інформацію, нічим не підтверджену та яка носить негативний характер щодо позивача, не має статусу офіційної, не підтверджена жодними органами державної влади чи судовими рішеннями та відповідно порушує особисті немайнові права позивача, а саме права на повагу честі та гідності, які гарантовані законом, а також формує помилкове враження у необмеженого кола осіб, що позивач не додержується законів, загальновизнаних прав співжиття та принципів людської моралі.

Посилаючись на те, що в статті, розміщеній до загального перегляду на Інтернет-сайті, міститься образлива та недостовірна інформація що, принижує його честь, гідність і дискредитує його в очах суспільства, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати недостовірною інформацію, викладену в статті, опублікованій на веб-сайті: http://www.vv.com.ua, під назвою «Рейдеры в погонах в Запорожье. Как силовики отбирают бизнес в Запорожье. Бандитов в погонах не остановить»; зобовязати відповідача ОСОБА_2 вилучити вказану статтю, а також зобов'язати останнього спростувати недостовірну інформацію, поширену в зазначеній статті, шляхом розміщення на цьому сайті повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення та публікації тексту резолютивної частини цього рішення, протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач в судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за відсутності позивача, в якій також позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача ПП «ВВ-ІНФОРМ» в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи міститься письмове клопотання відповідача1 про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, згідно якої проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить дану справу розглянути у його відсутність.

Керуючись ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановив суд і вбачається з матеріалів справи, на Інтернет сайті http://www.vv.com.ua, власником якого є відповідач ОСОБА_2, згідно даних реєстратора доменних імен ТОВ «Інтернет Інвест» та пояснень самого відповідача ОСОБА_2, була розміщена стаття за Інтернет-адресою: http://www.vv.com.ua/news/28099 під назвою (російською мовою) «Рейдеры в погонах в Запорожье. Как силовики отбирают бизнес в Запорожье. Бандитов в погонах не остановить», в якій поширена інформація серед користувачів Інтернету, тобто необмеженому колу осіб.

Відповідно до ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Згідно ст. 5 Закону України «Про інформацію», реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно зі ст.94, ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з позовної заяви позивач доводив, що викладена у статті інформація містить недостовірну інформацію, яка носить негативний характер.

За приписами п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі Постанова ПВСУ), недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Матеріалами справи встановлено, що ПП «Юнімед» (ідентифікаційний код юридичної особи 30546038), зареєстроване 02.09.1999 року з місцезнаходженням у м. Запоріжжі. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.11.13 року №17540877, станом на 16.10.2012 року керівником та власником ПП «Юнімед» є ОСОБА_4, він же і підписант.

19.10.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладається Договір купівлі-продажу (відступлення) прав власника (засновника) в статутному капіталі ПП «Юнімед», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий №1278, відповідно до якого ОСОБА_5 були придбані права власника (засновника) підприємства, які відповідають 100 % Статутного фонду (капіталу). Станом на 25.10.2012 року, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, власником, керівником та підписантом підприємства визначено ОСОБА_5, що підтверджується витягом від 11.11.13р.№17540896.

Станом на час розгляду справи та ухвалення рішення також саме ОСОБА_5, а не позивач залишається єдиним керівником, власником та підписантом на підприємстві.

У п.19 Постанови ПВСУ зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Так у постанові від 12.07.2013 року старшого слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_7, прийнятій за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження №42012049990000047 за заявою ОСОБА_8, який фігурує у статті, як особа, що начебто постраждала від неправомірних дій, у тому числі позивача, видно, що ОСОБА_8 давав в якості потерпілого пояснення, які частково збігаються зі змістом русомовної статті. Зокрема, фрази з абзаців за №№1,11,12,13 мотивувальної частини постанови. При цьому відповідною постановою кримінальне провадження закрите у звязку з відсутністю в діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України, що свідчить про перевірку на предмет дійсності викладених оціночних суджень в заявах, адресованих до правоохоронних органів.

Також в матеріалах справи наявні копії заяв ОСОБА_8 про відсутність до позивача та членів його родини будь-яких претензій і про видалення відповідної публікації з мережі Інтернет.

Тобто інформація, викладена в статті, опублікацій на вищевказаному сайті, та відповідні факти можна перевірити, а отже така інформація не відноситься до оціночних суджень і може бути спростована. Окрім того, викладена у статті інформація має очевидний негативний смисл і повідомляє про протиправні дії, у тому числі позивача, щодо ПП «Юнімед», зокрема діяльність організованої злочинної групи, рейдерське захоплення підприємства, погрози громадянину ОСОБА_8, підробку документів. При цьому, усі висловлювання мають форму твердженьта не є оціночними судженнями. Таке поняття як рейдерство засуджується суспільством, а тому поширення та застосування такого поняття до позивача не може не спричиняти порушення особистого немайнового права позивача на повагу до його честі та гідності та не завдавати шкоди його діловій репутації.

Відповідно до ч. 3 ст. 302 ЦК України, достовірною вважається лише та інформація, яка подається посадовою особою, службовою особою при виконанні нею службових обов'язків, а також інформація, яка міститься в офіційних джерелах. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися у її достовірності.

Відповідачі ж фактично проти позовних вимог не заперечували і не надали доказів, які б спростовували надані позивачем докази та підтверджували, що зазначені у статті відомості є оціночними судженнями. Вказівка відповідача2 на те, що відповідна публікація статті існує однак її появу відповідач2 пояснити не може додатково доводить, що відповідач2 у достовірності інформації не пересвідчився, а Інтернет не є офіційним джерелом для висновків про факти вчинення кримінальних та інших правопорушень. Разом з тим, у відповідачів була і є можливість переконатись у тому, хто є керівником, а також власником ПП «Юнімед».

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України тягар доказування достовірності негативної інформації покладається на відповідача - особи, що розповсюдила таку інформацію.

Відповідно до п. 12 Постанови ПВСУ належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Таким чином, оскільки відповідач2 є власником відповідного веб-сайту, а викладена в статті інформація не є оціночним судженням, є негативною, формує помилкове враження у необмеженого кола осіб щодо позивача, інформація, викладена в статті підлягає визнанню недостовірною і спростуванню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи обставини справи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.32 Конституції України, ст.ст. 11, 15,16,94,269-277,302 ЦК України, ст.ст.1,5,6 ЗУ «Про інформацію»; керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 15, 57, 60, 64, 88, 197, 212-215 ЦПК України і приписами Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВВ-ІНФОРМ», ОСОБА_2, про захист честі та гідності, спростування недостовірних відомостей, - задовольнити.

Визнати недостовірною інформацію, викладену в статті, опублікованій на веб-сайті: http://www.vv.com.ua, під назвою «Рейдеры в погонах в Запорожье. Как силовики отбирают бизнес в Запорожье. Бандитов в погонах не остановить», наступного змісту: «Они продолжают «нагибать» предпринимателей. Как при «регионах», так и при «оппозиции». А прокуратура молчит? Еще бы, ведь среди этих бандитов бывшие силовики, их крышуют нынешние силовики и все это под управлением депутата Тедеева. Где выход? Рейдеры в погонах в Запорожье. С марта 2012 года на территории Запорожской области начала действовать организованная преступная группировка состоящая из бывших и действующих сотрудников УБОПа. Возглавил её полковник УБОПа в отставке ОСОБА_9. Прикрываясь удостоверением помощника народного депутата от Партии регионов, не последнего в ее списке и особо приближенного к президенту Украины, совершили рейдерский захват медицинского центра Юнимед, находящегося на территории Запорожской областной клинической больницы. Зачем создавать собственный бизнес, если его можно отобрать вполне законным способом при помощи силовиков. Именно по такому сценарию действовали наши правоохранители. В начале августа 2012 г. Около часа ночи к подъезду ОСОБА_10, владельца 41% ЧП Юнимед, подошли неизвестные люди, представились представителями «нового инвестора» ЧП «Юнимед», а именно ОСОБА_9 полковника УБОПа в отставке (ныне помощника депутата от партии Регионов в Верховной раде Эльбруса Тедеева), предложили добровольно отписать ему 41% корпоративных прав ЧП «Юнимед». В противном случаи угрожали физической расправой ОСОБА_10 и членам его семьи, возбуждением уголовных дел и полной ликвидацией его основного бизнеса Кредитного Союза «Юкон». Дали 5 дней на обдумывание предложения. Через 5 дней состоялась еще одна ночная встреча, на которой ОСОБА_10 отказался переписывать 41% предприятия ЧП «Юнимед». Последствия были такими. Цитата из газеты «Суббота+» за 6 13 сентября 2012 г. «21 августа 2012 года УБОП Запорожской области осуществил широкомасштабную спецоперацию по обезвреживанию преступной группы профессиональных рейдеров и мошенников, во главе с должностными лицами и членами КС «Юкон» офис, которого находится в доме 143 по пр.Ленина, в результате которой проведены более 30 обысков и других следственных действий…» В ходе обысков 21 августа также был изъят и опечатан медицинский центр Юнимед. Но, по абсолютно загадочным причинам, он продолжал работать. В это же время выяснилось, что младший сын ОСОБА_1 - ОСОБА_11 является сотрудником УБОПа Запорожской области и, предположительно, именно этот работник УБОПа стоит за неизвестными людьми, которые осуществляли слежку и угрозы семье ОСОБА_10 Благодаря занимаемой должности ОСОБА_11 имел возможность влиять на ход следствия и возбуждение уголовных дел. Отвлекая внимание ОСОБА_10 на расхлебывание возбужденных уголовных дел, семейство ОСОБА_1 решает отобрать у второго учредителя ЧП Юнимед ОСОБА_12 и остаток предприятия. Пока ОСОБА_10 бегал по судам, получая решения о закрытии уголовного дела возбужденного против него (хотя формулировка уголовного дела предполагала неустановленных лиц обыски, тем не менее, изъятие всей документации и личных средств прошли именно у его окружения), в сентябре 2012 года подается заявление в Бабушкинский районный суд г. Днепропетровска О переходе прав собственности, якобы на основании договора залога между ОСОБА_12 с неким Сироткиным, в котором прописано, что в случаи невыполнения своих обязательств ОСОБА_12 обязан передать последнему 100% корпоративных прав на ЧП Юнимед. Все дальнейшие действия делаются с помощью подставных лиц: суду предоставляется поддельный устав предприятия, в котором прописан единственный владелец ОСОБА_12, и суд, даже не вытребовал выписку из единого государственного реестра, принимает решение в пользу истца. Ввиду своей активной деятельности и в Днепропетровской области, ОСОБА_1 удается так легко получить такое решение, несмотря на многочисленные нарушения процедуры. В том же сентябре месяце в срочном порядке, а верней в один день, у госрегистратора ОСОБА_13 регистрируется новая редакция устава предприятия и осуществляется его перепродажа ещё одному подставному лицу ОСОБА_14 Именно такая схема была необходима для запутывания следов рейдерского захвата: чем длинней цепочка, тем сложней ее расследовать в правовом поле. Зарегистрировав предприятие на нового владельца ОСОБА_14 - ОСОБА_1 получают в пользование ЧП Юнимед, возвращают себе печать и всю документацию, которые были изъяты на предприятии 21 августа. И тут просматривается четко налаженная схема взаимосвязи семьи ОСОБА_1 с милицией: пока идёт следствие по второму возбужденному делу против ОСОБА_10, никто не имел права отдавать имущество третьим лицам. После захвата предприятия, началась ликвидация ЧП Юнимед путем его банкротства, хотя предприятие не имела, не кредитов, не задолжности и оборот предприятия до 21 августа составлял до 800 тыс. грн. в месяц! Основанием для банкротства стала якобы задолженность перед новым действующим лицом господином ОСОБА_15- по векселю на сумму 2 млн. грн. ОСОБА_15 вексель был выписан ЧП Юнимед, в лице директора ОСОБА_14 1 ноября 2012 года на Днепропетровскую фирму «А.К.В.И.Л.О.Н.», а уже 2 ноября 2012 года фирма продала вексель господину ОСОБА_15 О . Причём, фирма «А.К.В.И.Л.О.Н», в момент выписки на нее векселя находилась в стадии ликвидации и была ликвидирована уже в декабре месяце 2012 года. Дабы запутать еще больше следы, было создано предприятие с одноименным названием, но другой формой собственности ООО Медицинский центр Юнимед, на расчетный счет которого и посей день пациенты оплачивают средства за обследования, а в виду сложности получения медицинской лицензии и оренды в ЗОКБ, центр работает под прикрытием лицензии находящегося в стадии банкротства ЧП Юнимед. А все заявления ОСОБА_10 возбудить уголовное дело по факту мошенничества группой лиц и незаконным завладением чужого имущества а именно 41% корпоративных прав ЧП «Юнимед» остались без рассмотрения. В данный момент фактическими хозяевами медицинского центра являются ОСОБА_1 и два его сына. Причём, младший сын ОСОБА_11 уже успев поработать в Киевском УБОПе, временно отстранен от занимаемой должности и ждет назначение в Запорожскую область. Так что, ждём новых старых рейдеров в погонах.»

Зобовязати ОСОБА_2 вилучити статтю, опубліковану на веб-сайті: http://www.vv.com.ua, під назвою «Рейдеры в погонах в Запорожье. Как силовики отбирают бизнес в Запорожье. Бандитов в погонах не остановить».

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, поширену в статті, опублікованій на веб-сайті: http://www.vv.com.ua, під назвою «Рейдеры в погонах в Запорожье. Как силовики отбирают бизнес в Запорожье. Бандитов в погонах не остановить», шляхом розміщення на цьому сайті повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення та публікації тексту резолютивної частини цього рішення, протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства «ВВ-ІНФОРМ» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі по 243,60 грн. з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя А.І.Боровікова