Постанова № 56200642, 01.03.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/1070/16-а

Номер провадження №2-а/243/31/2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2016року Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Носовської Л.О.

при секретареві Врублевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Словянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання рішення неправомірним та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФУ в місті Словянську та Словянському районі Донецької області про визнання рішення неправомірним та зобовязання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги наступним.

Позивач працювала на посаді голови, судді Дебальцевського міського суду Донецької області з 19 листопада 1984 року по 25 листопада 2015 року. 03 жовтня 2014р. вона звернулася з заявою про відставку, яка надійшла до Вищої ради юстиції 07 жовтня 2014р. Розглянувши зазначену заяву, Вища рада юстиції 16.07.2015 року прийняла рішення № 201/0/15-15 Про направлення подання до ВРУ щодо звільнення її у відставку. На підставі Постанови ВРУ від 12.11.2015 року, відповідно до ст. 126 Конституції України, у звязку з поданням заяви про відставку, позивач була звільнена з посади судді Дебальцевського міського суду Донецької області (наказ № 14-2 від 25.11.2015 року). На теперішній час позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.

07 грудня 2015 року позивач звернулася із заявою та відповідним пакетом документів до ПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області про переведення з пенсії за віком на довічне грошове утримання. Рішенням ПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області № 28 від 16.12.2015р. позивачу було відмовлено у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач послався на п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін відповідно до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року вказавши, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Дане рішення позивач отримала поштою 18 січня 2016 року.

Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті їй щомісячного довічного грошового утримання протиправною та незаконною, такою, що порушує її конституційні права, в звязку з чим просить визнати протиправним рішення № 28 від 16 грудня 2015 року УПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області щодо відмови їй в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання та зобовязати УПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області здійснити їй нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90 відсотків від грошового утримання судді в розмірі 24 804 грн.00 коп., починаючи з 25 листопада 2015 р. (враховуючи повний стаж на посаді судді 31 рік ).

Ухвалою Словянського міськрайонного суду від 01.03.2016 року проведено заміну неналежного відповідача з УПФУ в місті Словянську та Словянському районі Донецької області на Словянське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Позивач та її представник в судове засідання надали заяву про розгляд справи без їх участі, позов просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, СО УПФУ Донецької області, в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності. В письмових запереченнях зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Слов'янському обєднаному управлінні Пенсійного фонду з 01 квітня 2015 року як особа, що перемістилась з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (протокол про призначення пенсії №71669 від 11.03.2015).

07.12.2015 року позивачка звернулась до управління із заявою про перерахунок та переведення з пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Відповідна заява управлінням була розглянута згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року, та за результатами розгляду 16.12.2015 року було винесено рішення № 28 про відмову в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання.

Відмовляючи у здійсненні перерахунку та у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, управління виходило із положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213,яким були внесені зміни щодо пенсійного забезпечення, зокрема, до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Так, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Згідно зазначеного закону, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (в редакції Закону № 213-УІІІ від 02.03.2015). Проте, згідно позовної заяви ОСОБА_1 просить суд зобовязати управління призначити їй щомісячне довічне грошове утримання, як судді у відставці, в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді з розрахунку грошового утримання працюючого судді в сумі 24 804,00 грн., без будь-яких обмежень. Вважає, що така вимога позивачки є необґрунтованою та прямо суперечить нормам чинного законодавства (Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 02.03.2015). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення' від 02.03.2015 №213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання/ призначаються, зокрема, відповідно до закону України «Про судоустрій і статус суддів». Таким чином, з 1 червня 2015 неможливо призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та здійснити відповідний перерахунок, раніше призначеної пенсії за віком. Саме тому, рішення про відмову в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання № 28 від 16.12.2015 року винесено правомірно та обґрунтовано. В звязку з викладеним просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячиіз наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 19 листопада 1984 року обрана народним суддею Дебальцевського міського народного суду; Постановою Верховної ОСОБА_2 України від 26.06.1997 р. №398/97-ВР відповідно до п.27 ст.85 Конституції України та ст.9 ЗУ «Про статус суддів» ОСОБА_1 була обрана безстроково суддею Дебальцівського міського суду Донецької області.

03 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про відставку, яка надійшла до Вищої ради юстиції (далі ВРЮ) 07 жовтня 2014 року та зареєстрована за вхідним №387/0/6-14.

16 липня 2015 року ВРЮ було розглянуто заяву позивача про відставку від 07 жовтня 2014 року та прийнято рішення №201/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної ОСОБА_2 України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дебальцевського міського суду Донецької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

12 листопада 2015 року Постановою Верховної ОСОБА_2 України № 788-VІІІ «Про звільнення суддів» позивача було звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку на підставі п. 9 ч. 5ст. 126 Конституції України.

25 листопада 2015 року головою Дебальцевського міського суду було видано наказ № 14-2 «Про звільнення судді Дебальцевського міського суду Донецької області Маловічко З.О.» у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Станом на 25 листопада 2015 року стаж роботи суддею Маловічко З.О. становив 31 рік 7 днів.

07 грудня 2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на довічне грошове утримання.

16 грудня 2015 року відповідач прийняв рішення№28про відмову в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання у зв'язку з тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213, з червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються, зокрема відповідно доЗакону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вказане рішення позивач отримала поштою 18 січня 2016 року.

Спірні правовідносини врегульованіКонституцією України,Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VIу редакції від 01.05.2014 р. (чинна станом на 07.10.2014 р.) (далі - Закон № 2453-VI),Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 р. № 3-1(далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1, 3, 4, 5ст. 109 Закону № 2453-VIсуддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначаєтьсястаттею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Відповідно до п. 9 ч. 5ст. 126 Конституції УкраїниСуддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Частиною 6статті 111 Закону № 2453-VIвизначено, що повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної ОСОБА_2 України.

У ч. 1, 2, 3ст. 138 Закону № 2453-VIу редакції від 01.05.2014 р. (чинна станом на 07.10.2014 р., тобто на момент звернення позивача з заявою до ВРЮ) передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37Законом України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, пенсії на умовах, передбачених статтею 37Законом України «Про державну службу».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до п. 1.2 Порядку № 3-1 щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного післявідрахуваннясудді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акту Верховної ОСОБА_2 України або Президента України про звільнення у зв'язку з поданнямзаявипро відставку,утомучислі у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді, якщо зверненняза призначенням щомісячного довічного утримання відбулосянепізніше трьохмісяців з дня відрахування судді зі штату суду. У разізверненняпізніше трьохмісяцівз дня відрахування суддізі штату судущомісячнедовічне утримання призначається з дня звернення.

Отже, законодавством, яке діяло станом на 07.10.2014 р., чітко регламентовано право судді, звільненого з посади у відставку, на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач звернулася до Верховної ОСОБА_2 України із заявою про звільнення її з посади судді у відставку 07.10.2014 року і її заява була розглянута Вищою радою юстиції 16.07.2015 року саме на підставіЗакону № 2453-VIу редакції, чинній станом на 07.10.2014 р., а отже, право на отримання щомісячного грошового утримання судді виникло у позивача в момент звернення до Верховної ОСОБА_2 України із заявою про звільнення з посади судді у відставку, тобто 07.10.2014 року.

Несвоєчасне вирішення ВРЮ та ВРУ вказаної заяви позивача відбулося з підстав, незалежних від волевиявлення позивача, а саме у зв'язку з реорганізацією компетентного органу влади - ВРЮ на підставіЗаконів України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 р. № 1188-VІІі «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 р. № 192-VІІ, та жодним чином не впливає на наявність у позивача права на щомісячне грошове утримання судді.

Доводи відповідача про те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються, зокрема відповідно доЗакону України «Про судоустрій і статус суддів», суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки, як було зазначено вище, право позивача на щомісячне довічне грошове утримання суддів виникло 07.10.2014 р., аЗакон, на який посилається відповідач, був прийнятий 02.03.2015 р. і набув чинності лише 01.04.2015 р., а тому, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Більш того, у редакціїЗакону України «Про судоустрій і статус суддів», яка була чинною на момент звернення позивача до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на довічне грошове утримання, тобто 07.12.2015 р., та в редакціїЗакону України «Про судоустрій і статус суддів», яка діє на теперішній час,регламентовано право судді у відставці на отримання вказаного утримання; дана норма у встановленомузакономпорядку не скасована та, відповідно, є чинною і підлягає виконанню.

Відповідач помилково ототожнює поняття пенсії та щомісячного довічного грошового утримання судді, що є недопустимим, оскільки зазначене утримання є не різновидом спеціальної пенсієї, як вважає відповідач, а гарантією суддівської незалежності.

Аналогічну правову позицію займає й Конституційний суд України. Так, урішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом Українинаведено тлумачення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що визначається як забезпечення всіх суддів, у тому числі суддів у відставці,яке є гарантією їх незалежності, як елемент статусу судді, що є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності суддів і надається для гарантування верховенства права.

В звязку з викладеним суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині визнання протиправним рішення № 28 від 16 грудня 2015 року УПФУ в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області щодо відмови позивачу в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання.

Разом з тим, в частині задоволення позовних вимог щодо зобовязання відповідача здійснити позивачеві нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90 відсотків від грошового утримання судді в розмірі 24 804 грн.00 коп., починаючи з 25 листопада 2015 р., суд звертає увагу на наступне.

Спірні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення №28 від 16.12.2015 року про відмову в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання, в якому відповідачем вирішено лише питання щодо відсутності права на призначення позивачу вказаного утримання, а не його відсоткового розміру.

Як встановлено судом, даний спір виник з приводунаявності самого права позивача на зазначене довічне утримання і саме з цього питання відповідачем було реалізовано його дискреційні повноваження та прийнято відповідне рішення, протиправність якого встановлена вище.

Водночас, з приводу відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, про яке просить позивач, відповідачем жодного владно-розпорядчого рішення не приймалось, правовідносини між позивачем і відповідачем саме з цього питання на момент її звернення до суду з даним позовом не виникали.

При цьому, у відповідності до Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на це, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині визначення конкретного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді є передчасними, що при задоволенні позовних вимог в цій частині призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача та порушення вимог ч. 1, 2ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що в даному випадку відсутні належні та необхідні правові підстави для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог щодо зобовязання відповідача здійснити позивачеві нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90 відсотків від грошового утримання судді в розмірі 24 804 грн.00 коп., починаючи з 25 листопада 2015 року, в звязку з чим в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

На підставі викладеного, Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст. 17, 18, 69, 71, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Словянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання рішення неправомірним та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Рішення №28 Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську та Словянському районі Донецької області від 16 грудня 2015 року «Про відмову в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання», яким ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні з пенсії за віком на довічне грошове утримання - визнати протиправним та скасувати.

Зобов'язати Слов`янське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити з 25 листопада 2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням проведених раніше виплат.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Словянський міськрайонний суд Донецької області апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Л.О. Носовська