Вирок № 56200612, 02.03.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/199/16-к

1-кп/242/56/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Моцного О.С.,

при секретарі Нарижній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого: 20.06.2002 року Селидівським міським судом за ч. 3 ст. 140 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 06.03.2003 року Селидівським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 14.11.2008 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 03.02.2014 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн.; 18.11.2015 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х місяців арешту зі штрафом 1700 гривень, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження прокурора Морозюк Л.М., обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

05 січня 2016 року о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_1 прийшов до квартири барачного типу за адресою: Донецька область, м. Гірник, пров. Красноармійський, 28/2, яка належить ОСОБА_2, та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 перебуває на роботі, скориставшись відсутністю огородження, пройшов у двір квартири, де підійшов до вхідних дверей, й достовірно знаючи, що вони не зачинені, проник до приміщення квартири, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливою метою викрав телевізор марки «Samsung» UE32F6400AK, вартістю 10325,60 грн., та з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 10325,60 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно та пояснив, що 05 січня 2016 року о 21 годині 45 хв. він прийшов до квартири ОСОБА_2 за адресою: Донецька область, м. Гірник, пров. Красноармійський, 28/2, де через незачинені двері пройшов всередину квартири та викрав телевізор марки «Samsung» та з викраденим зник. В скоєному щиро розкаюється.

Відповідно до ст. 325 КПК України суд, оголосивши заяву потерпілого ОСОБА_2 про неможливість явки в судове засідання, за згодою учасників судового засідання вважає можливим провести судовий розгляд без потерпілого.

На підставіст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 скоєно кримінальне правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до тяжких.

Як особистість ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з задовільного боку, не перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину, перебуває на «Д» обліку у нарколога Селидівської ЦМЛ з 2015 року, раніше судимий, новий злочин вчинив в період відбування покарання.

В якості пом'якшуючих обставин при призначенні покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи, що вироком Селидівського міського суду від 18.11.2015 року ОСОБА_1 засуджений до 3 місяців арешту та штрафу у розмірі 1700 гривень, а новий злочин вчинив після постановлення вироку та до відбуття призначеного покарання, тому остаточне покарання йому слід призначити із застосуванням ст. 71 КК України.

При викладених обставинах, враховуючи тяжкість скоєного, наслідки, що настали, обставини, які обтяжують і пом'якшують відповідальність, дані, що характеризують особу обвинувачених, приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини, зокрема справу «Ошурко проти України» (остаточне рішення від 08.12.2011 року), в якій зазначено, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність; це право є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції; кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувається за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції, суд вважає, що ступінь небезпечності обвинуваченого ОСОБА_1 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України та вважає, що йому слід призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілими не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 368 грн. 28 коп.

Керуючись ст.ст. 98, 103 КК України, ст.ст. 368, 370, 374, 484 - 492 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України з урахуванням ст. 72 КК України при сукупності вироків шляхом частково складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання, призначеного вироком Селидівського міського суду від 18.11.2015 року, остаточне покарання визначити у виді 3 (трьох) років 10 (десяти) днів позбавлення волі та штрафу у розмірі 1700 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили вважати продовженим.

Строк покарання рахувати з 17 лютого 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього увязнення з 17 лютого 2016 року по 01 березня 2016 року включно із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази телевізор марки «Samsung» UE32F6400AK, що переданий під розписку ОСОБА_2 залишити останньому.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави (стягувач держава, УДКСУ у м. Маріуполь/ Жовтневий р-н/24060300, код ЄДРПОУ 37989721, рахунок № 31119115700052, код класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку отримувача: 834016, призначення платежу: за висновок експерта № 11 від 13.01.2016 року) витрати за проведення експертизи у розмірі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 28 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, що тримається під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя