Рішення № 56199930, 29.02.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№2/263/236/2016

№263/13719/15ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Григорьєвій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Кредитної Спілки Азовська Кредитна Компанія до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості по кредитному договору № 922/14-Ф2 від 18.02.2014р., укладеному між Філією №2 Кредитної Спілки Азовська Кредитна Компанія та ОСОБА_1 в сумі 6762 грн. 43 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 1218 грн., а всього 7980 грн. 43 коп. з тих підстав, що відповідач не виконує своїх зобовязань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом.

В подальшому представник позивача вточнив свої вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість по договору, яка складається з: залишку по кредиту в розмірі 3841,20 грн., відсотків за користування кредитом у відповідності до п.2.1 договору за період з 22.03.2014р. по 20.01.2016р. 3345,69 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 грн., а всього 8404 грн. 89 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність за участю його представника ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив застосувати наслідки пропуску строків позовної давності. Також надав суду письмові заперечення проти позову.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі враховуючи на наступне.

Так, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язаннямає виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщоу зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.610,611,625 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання грошового зобов'язання. У разі неналежного виконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 одержав від позивача кредит у сумі 4000 грн., уклавши кредитний договір, відповідно до якого зобовязався погашати кредит та щомісяця виплачувати відсотки за користування кредитом, що підтверджується кредитним договором №922/14-Ф2 від 18.02.2014р.(а.с.5-6).

Кредит на виконання умов кредитного договору було надано за рахунок власних коштів кредитної спілки, що підтверджується довідкою №1-228/юр від 09.02.2016р.(а.с.44).

Відповідно до п.2.1 договору сума плати за користування кредитом встановлюється із розрахунку 0,13% від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до п.2.2 договору позичальник зобов'язався щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця вносити платежі, розмір яких не може бути меншим зазначеного у додатку №1 до договору.

Згідно додатку №1 до кредитного договору ОСОБА_1, починаючи з 28.03.2014 року по 28.07.2015 року включно на погашення кредитних зобов'язань щомісячно повинен вносити платіж у розмірі 320 грн., а 28.08.2015 року повинен сплатити 271,71 грн.(а.с.7).

Як вбачається зі справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав позичальнику обумовлену у договорі суму кредитних коштів.

Однак свої зобовязання за кредитним договором відповідач не виконав, сума заборгованості за станом на 20.01.2016р. становить 7186,89 грн., яка складається з: залишку по кредиту 3841,20 грн., відсотків за користування кредитом у відповідності до п.2.1 кредитного договору 3345,69 грн., яка підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.

Даний розрахунок заборгованості проведений у відповідності з умовами кредитного договору, графіку платежів з урахуванням дати та суми проведених відповідачем платежів, тому суд приймає цей розрахунок заборгованості за основу при ухваленні рішення.

Доводи письмових заперечень представника відповідача про те, що до спірних правовідносин суд повинен застосувати вимоги ст.ст.216,217,229,230,233 ЦК України, є безпідставними, оскільки зустрічних позовних вимог про визнання договору недійсним з підстав передбачених ст.ст.229,230,233 ЦК України відповідачем не заявлялося. Крім того, суд зауважує, що в заяві позичальника відповідачем самостійно було вказано, що його щомісячний дохід складає 3300грн.(а.с.8).

Посилання представника відповідача на те, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться недієздатний ОСОБА_3 не є підставою для невиконання своїх зобовязань, оскільки рішення про визнання особи недієздатною та встановлення опіки ухвалено 15.10.2012р.(а.с.33), тобто до звернення позичальника до кредитної спілки за отриманням кредиту.

Підстав для застосування наслідків пропущення строків позовної давності судом також не встановлено.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Враховуючи викладене, суд стягує з ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки Азовська Кредитна Компанія судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 215, 217 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Кредитної спілки Азовська Кредитна Компанія задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки Азовська Кредитна Компанія суму заборгованості по кредитному договору № 922/14-Ф2 від 18.02.2014р. в розмірі 7186 гривень 89 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 гривень, а всього 8404 гривні 89 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М.Томілін