Рішення № 56198288, 28.01.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/8498/15

провадження № 2/753/592/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

представника позивача Зорки Ю.В.;

відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києва (далі по тексту - позивач, ГУПФУ м. Києва) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2) про стягнення надміру виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Станом на 01.01.2007 року відповідачу виплачувалась пенсія в розмірі встановленому Київським міським військовим комісаріатом та обчисленому з розрахунку 100% грошового забезпечення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 ОСОБА_2 було видано як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації аварії на ядерному об'єкті. Оскільки відповідач безпосередньої участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не брав, право на обчислення пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення не мав. В зв'язку з чим при проведенні індивідуального перерахунку пенсії, розмір пенсії відповідача приведено у відповідність до законодавства та встановлено, що відповідачу було надміру виплачено кошти у розмірі 24 683,63 грн. У зв'язку із зазначеними обставинами, позивач просив стягнути з відповідача кошти у зазначеному розмірі.

До початку судового розгляду, представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача надмірно виплачені кошти у розмірі 37 947,43 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Дослідивши подану представником позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, враховуючи, що заява подана представником позивача у відповідності до приписів ч. 2 ст. 31 ЦПК України, суд приймає її до розгляду та вважає за необхідне здійснити розгляд справи з урахуванням наданих представником позивача уточнень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з урахуванням їх уточнень, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач заперечував проти задоволення позову посилаючись на його безпідставність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як зазначає позивач, станом на 01.01.2007 року відповідачу виплачувалась пенсія в розмірі встановленому Київським міським військовим комісаріатом та обчисленому з розрахунку 100% грошового забезпечення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 ОСОБА_2 було видано як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації аварії на ядерному об'єкті. Оскільки відповідач безпосередньої участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не брав, право на обчислення пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення не мав. В зв'язку з чим при проведенні індивідуального перерахунку пенсії, розмір пенсії відповідача приведено у відповідність до законодавства та встановлено що відповідачу було надміру виплачено кошти за період з 01.01.2008 року у розмірі 15 212,96 грн. та з 01.09.2012 року по 31.07.2014 рік у розмірі 22 734,47 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4.

Згідно п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Факт підроблення документів або представлення органу Пенсійного фонду завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії відповідачу, не встановлений відповідним судовим рішенням. Крім того, органом пенсійного фонду не те щоб не доведено, а й взагалі не наведено зловживань з боку пенсіонера або подання ОСОБА_2 недостовірних даних, які слугували підставою для переплати призначеної пенсії.

Таким чином, відсутні докази зловживань з боку відповідача, як пенсіонера, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» могли б бути визнані підставою для стягнення в судовому порядку надміру виплачених сум пенсії.

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому дані виключення з'єднані сполучником «і», що вказує на те, що повинні аналізуватися виключно в єдиному контексті, оскільки в противному разі законодавець роз'єднав би їх сполучниками «або» чи «та».

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року та від 02.07.2014 року.

Як вище зазначалося недобросовісності з боку набувача немає, що не заперечувалось представником ГУПФУ в м. Києві. Не надано було також доказів, що з боку позивача було допущено саме рахункову помилку у нарахуванні пенсії.

Поняття «рахункова помилка» в чинному законодавстві не визначено. Проте, в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надається роз'яснення поняття лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків.

З матеріалів справи слідує, що позивачем не встановлений сам факт наявності рахункової помилки, що становить предмет доказування у даному спорі, а саме: відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії, а також здійснення контрольних функцій. До таких помилок допущених посадовими особами відносяться також помилки при нарахуванні пенсії пов'язані з неправильним застосуванням службовими особами нормативних актів, якими регулюються обчислення та нарахування пенсії для певних категорій пенсіонерів.

Отже, переплата по пенсії нараховувалась ОСОБА_2 саме через неуважність працівників ГУПФУ в м. Києва, що жодним чином не може розцінюватись як рахункова помилка.

Таким чином, з огляду на недоведеність вимог позивача та їх безпідставністю, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.