Постанова № 56193764, 02.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20677/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк» Северина Юрія Петровича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк» Северина Юрія Петровича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дії та рішення відповідача 1 щодо визнання договору № 301-14/4 банківського рахунку від 25.11.2014 року - нікчемними; визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не внесення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк», за договором № 301-14/4 банківського рахунку від 25.11.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не внесення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк», за договором № 301-14/4 від 25.11.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Уповноважену особу ФГВФО включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк», за договором № 301-14/4 банківського рахунку від 25.11.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання відповідача 2 включити ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк», за договором № 301-14/4 банківського рахунку від 25.11.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 10 грудня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк» - Северина Юрія Петровича щодо не внесення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - зміні, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2014 року між ПАТ «Імексбанк» (Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_3 (Клієнт), з іншої сторони, укладено договір № 301-14/4 банківського рахунку (в національній валюті).

На рахунок було внесено грошові кошти у загальному розмірі 199 999,99 грн. Зарахування вказаних коштів на рахунок позивача не заперечується та визнається відповідачами.

В подальшому 26.01.2015 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних».

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення згідно з яким в ПАТ «Імексбанк» з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» - Северина Ю.П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» та повноваження уповноваженої особи Фонду (Відповідача) було продовжено до 26.05.2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 105 від 27.05.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Імексбанк». Відповідно до вищевказаного рішення Северина Ю.П. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк».

Листом № 5484 від 12.05.2015 року Уповноважена особа ФГВФО повідомила позивача, що в результаті проведеної перевірки Банком було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації в установі АТ «Імексбанк» проведено ряд операції, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 ст. 38 Закону, а нетиповий характер їх вчинення - свідчити про здійснення спроби клієнтами за штучно створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. У зв'язку з цим, як повідомлено у листі, буде тимчасово призупинено виплати сум гарантованого відшкодування.

Враховуючи, що позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не виплачено гарантовану суму коштів, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини першої статті 1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 4452-VI від 23.02.2012, далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

В силу ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

У відповідності до частин 5 та 6 ст. 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

У відповідності до наведеного вище Закону розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09 серпня 2012 року (далі - Положення № 14).

Згідно пунктів 3,4 розділу ІІІ Положення № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до п. 2, 3 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Крім того, в силу ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п.1. ч.4 ст. 38 Закону).

Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа ФГВФО в силу положень ст. 38 Закону лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відтак, оскаржуване рішення Уповноваженої особи ФГВФО відносно правовідносин сторін за Вкладом (повідомлення про нікчемність правочину) не спричиняє, само по собі, жодних юридичних наслідків, в тому числі і для позивача, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії та рішення відповідача 1 щодо визнання договору № 301-14/4 банківського рахунку від 25.11.2014 року - нікчемними.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В даному випадку відповідачем 1 в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення Договору банківського рахунку № 301-14/4 від 25.11.2014 року з ПАТ «Імексбанк».

Також, відповідачем 1 не надано доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ПАТ «Імексбанк» з приводу укладання такого договору.

Відсутність вказаних обставин дає підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком. Поряд з цим, суд зазначає, що доводи відповідача, якими він обумовлює нікчемність правочину можуть бути підставами для визнання договору банківського вкладу (депозиту) недійсним з відповідними наслідками, встановленими законом.

Натомість, як стверджує позивач та визнається відповідачем 1, на рахунок позивача в ПАТ «Імексбанк» грошові кошти були зараховані до запровадження тимчасової адміністрації банку. Уповноваженою особою ФГВФО не надано доказів того, що зазначені кошти фактично не вносилися, або були внесені з порушенням існуючого законодавства, тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем 1 не доведено наявності законних підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому є наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не включення позивача до переліку вкладників.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача 1 включити позивача до переліку вкладників, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 6 Положення № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Враховуючи вищенаведене, а також перебування ПАТ «Імексбанк» на стадії ліквідації, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача 1 включити позивача до переліку вкладників не є належним способом захисту прав вкладника, оскільки перелік вкладників вже сформовано та подано до Фонду, а відтак способом захисту цього права має бути вимога про зобов'язання відповідача 1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, вимог щодо чого в даному випадку позивачем не заявлено.

Проте, колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою забезпечення прав та законних інтересів позивача та керуючись завданнями та принципами здійснення адміністративного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів вважає їх передчасними, оскільки Фонд формує Загальний реєстр вкладників на підставі Переліку або додаткової інформації, які формуються Уповноваженою особою Фонду. В даному випадку Фонд не отримував ні Переліку вкладників з відомостями про позивача, ні додаткової інформації про позивача, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а відтак відсутні підстави для висновку про порушення Фондом прав позивача та, відповідно, підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але с помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції виніс по суті правильне рішення, однак не в повному обсязі захистив права позивача, тому колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 надати додаткову інформацію до відповідача 2 про те, що ОСОБА_3, як вкладник, має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк» Северина Юрія Петровича - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року - змінити, доповнивши резолютивну частину постанови наступним абзацом: «Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Імексбанк» Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02 березня 2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.