Постанова № 56193448, 24.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 1570/7147/2011

Категорія: 8.3.3Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представників позивача Кучеренко М.І. та Марочкіна В.О., представників відповідача Кулинича К.С. та Тарановського Р.В., експерта Хосонової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» та Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод» (далі ПрАТ «Болградський виноробний завод») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області (далі ДПІ у Болградському районі Одеської області), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Болградському районі Головного управління ДФС в Одеській області. З урахуванням заяви про зміну до позову, а також заяви про відмову від частини позовних вимог позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 серпня 2011 року № 0000032201 (т. 1 а. с. 109-111, т. 2 а. с. 83-84).

В обґрунтування позову зазначалось, що з 5 по 18 липня 2011 року посадовими особами ДПІ у Болградському районі Одеської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства з нерезидентами «Bovar Enterprises LLC», ВАТ «Істок», ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2», ТОВ «Райхарчокомбінат Червоноармійський», ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин» за період з 1 січня 2010 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 22 липня 2011 року за № 677/2201/00411938, в якому зазначено про порушення позивачем статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до пропуску граничного строку надходження виручки, а також пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, що призвело до порушення строку декларування валютних цінностей. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 5 серпня 2011 року № 0000032201, яким ПрАТ «Болградський виноробний завод» визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1112478 грн. 02 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам податкового законодавства, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року позовні вимоги ПрАТ «Болградський виноробний завод» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 5 серпня 2011 року № 0000032201 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 445956 грн. 33 коп.. В іншій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник ПрАТ «Болградський виноробний завод» в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не враховано положення законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також постанови Кабінету Міністрів України «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» від 21 травня 2012 року № 450. Також, на думку апелянта, оскільки для визначення розміру пені необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє, то, відповідно, останній повинен був призначити судово-бухгалтерську експертизу. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується лише у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача та відповідача в підтримку апеляційних скарг, поданих відповідною стороною, та проти задоволення апеляційної скарги іншої сторони, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області та необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Болградський виноробний завод».

Судом встановлено, що з 5 по 18 липня 2011 року посадовими особами ДПІ у Болградському районі Одеської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства з нерезидентами «Bovar Enterprises LLC», ВАТ «Істок», ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2», ТОВ «Райхарчокомбінат Червоноармійський», ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин» за період з 1 січня 2010 року по 30 червня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 22 липня 2011 року за № 677/2201/00411938, в якому зазначено про порушення позивачем статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до пропуску граничного строку надходження виручки, а також пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, що призвело до порушення строку декларування валютних цінностей.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 5 серпня 2011 року № 0000032201, яким ПрАТ «Болградський виноробний завод» визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1112478 грн. 02 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що нарахування позивачу оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідача пені, яка передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є правомірним по операціям із «Bovar Enterprises LLC» - на суму 2054 грн. 08 коп., із ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2» - на суму 2797 грн. 95 коп. та із ВАТ «Істок» на суму 646553 грн. 66 коп..

Проте, судом першої інстанції надано помилкову оцінку щодо правильності суми нарахованої позивачу контролюючим органом пені за господарською операцією з ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ч. 1 ст. 2 названого Закону (у вказаній вище редакції) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

На підставі ст. 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Статтею 17 параграфу 2 Розділу III «Арбітражне провадження» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17 квітня 2007 року № 18 (1), передбачено, що провадження у справі порушується постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду про прийняття справи до провадження по факту подання до Міжнародного комерційного арбітражного суду належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором у відповідності до Положення про арбітражні збори та витрати. Днем подання позовної заяви вважається день його отримання Міжнародним комерційним арбітражним судом, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства за місцем відправлення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що дата звернення резидентом із позовом до суду або МКАС при ТППУ про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення не сплачується.

Аналогічний висновок щодо застосування наведених вище норм матеріального права міститься в постанові Верховного Суду України від 7 лютого 2011 року у справі № 21-63а10. Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України такий висновок Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем (Покупець) було укладено з «Bovar Enterprises LLC» (США) (Продавець) контракт від 22 квітня 2009 року № 22/4/09-М, відповідно до якого Продавець постачає обладнання згідно Додатку № 1 від 22 квітня 2009 року. Загальна вартість контракту складає 500000 доларів США. Кількість, якість товару та умови поставки визначені умовами контракту (т. 1 а. с. 206-208, 209).

В акті перевірки ДПІ у Болградському районі Одеської області зазначено, що на виконання умов контракту від 22 квітня 2009 року № 22/4/09-М, позивачем перераховано на користь «Воvar Enterprises LLS» грошові кошти на суму 480355,38 доларів США, згідно платіжних доручень, які зазначені у додатку № 4 до цього акту (т. 1 а. с. 22, зворот).

Відповідно до Додаткової угоди від 27 липня 2009 року № 22/04/09-М сторони прийшли до згоди про тимчасове призупинення дії контракту на умовах двосторонньої реституції та до необхідності повернення продавцем всіх отриманих раніше грошових коштів від покупця, причому покупець допускає, а продавець погоджується та гарантує повернення грошових коштів частинами (т. 1 а. с. 210).

З акту перевірки також вбачаться, що повернення «Воvar Enterprises LLS» раніше перерахованої позивачем суми в 480355,38 доларів США відбулося з порушенням встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 180 денного строку, що відповідно до ст. 4 названого Закону є підставою для нарахування пені, розмір якої визначено контролюючим органом в 2054 грн. 08 коп. (т. 2 а. с. 105).

Оскільки позивачем не спростовано наведені у Розрахунку № 2 факти повернення йому нерезидентом Bovar Enterprises LLC авансових платежів по договору від 22 квітня 2009 року № 22/04/09-М із порушенням визначеного ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 180 денного строку, висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачу контролюючим органом пені на суму 2054 грн. 08 коп. по операції з названим нерезидентом є обґрунтованим (т. 2 а. с. 105).

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем (Постачальник) укладено з ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2» (Росія) (Покупець) договір поставки від 11 серпня 2009 року № 19/2009, відповідно до якого Постачальник зобов'язується відвантажити та передати Товар (виноматеріал натуральний білий та червоний оброблений з європейських сортів винограду), а останній - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених в договорі. Загальна сума договору складає 2280000 доларів США. Кількість товару та умови поставки визначені умовами цього договору (т. 1 а. с. 200-205).

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що на виконання названого договору ПрАТ «Болградський виноробний завод» було відвантажено виноматеріалу на користь ТОВ «Торговий дім Запорізький-2» на загальну суму 8854 доларів США, згідно ВМД, які зазначені у додатку 4 до цього акту. Оплата за відвантажену продукцію надійшла від ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2» на рахунок позивача 8 вересня 2009 року, 2 жовтня 2009 року та 6 червня 2011 року у загальній сумі 8854 доларів США, але сума 1102 доларів США, яка була зарахована на рахунок позивача 6 червня 2011 року, надійшла з порушенням строків розрахунків на 109 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Арбітражного суду Краснодарського краю РФ з позовною заявою про стягнення суми відповідної заборгованості з ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2». Ухвалою Арбітражного суду Краснодарського краю РФ від 24 червня 2010 року позовну заяву ПрАТ «Болградський виноробний завод» прийнято до провадження та порушено справу (т. 2 а. с. 130).

Рішенням Арбітражного суду Краснодарського краю РФ від 29 жовтня 2010 року по справі № А32-17419/10-53/414 позовні вимоги ПрАТ «Болградський виноробний завод» про стягнення суми відповідної заборгованості задоволено (т. 2 а. с. 131-132).

З розрахунку пені за договором позивача з ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2» вбачається, що відповідачем за названим договором нараховано ПрАТ «Болградський виноробний завод» пеню в сумі 2877 грн. 11 коп., виходячи з 109 днів прострочення отримання валютних коштів (за період з 7 березня по 24 червня 2010 року) в розмірі 1102 доларів США (т. 1 а. с. 27).

При цьому, обчислюючи розмір пені, податковий орган виходив із звернення позивача до арбітражного суду 24 червня 2010 року.

Враховуючи наведені вище висновки щодо визначення дати звернення резидента із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а також наявної в матеріалах справи інформації про звернення ПрАТ «Болградський виноробний завод» до Арбітражного суду Краснодарського краю РФ з позовом до ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2» про стягнення суми боргу 21 червня 2010 року, висновок суду першої інстанції про необхідність нарахування пені на суму 1102 доларів США саме за період з 7 березня по 21 червня 2010 року, тобто на 3 календарних дні менше, ніж визначено контролюючим органом, є правильним.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про правомірність визначення позивачу пені за договором з названим контрагентом в сумі 2797 грн. 95 грн., тобто на 79 грн. 16 коп. менше, ніж визначено відповідачем, також є правильним.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем (Постачальник) укладено з ВАТ «Істок» (Росія) (Покупець) договір поставки від 2 квітня 2009 року № 4/2009, відповідно до якого Постачальник передає Товар (виноматеріал натуральний оброблений) Покупцю, а останній оплачує товар в порядку та на умовах, визначених в договорі. Асортимент, якість, кількість та ціна на товар визначається згідно Специфікацій до цього договору (т. 1 а. с. 13-17).

В акті перевірки ДПІ у Болградському районі Одеської області від 22 липня 2011 року зазначено, що на виконання вказаного договору позивачем на користь ВАТ «Істок» було відвантажено виноматеріалу на загальну суму 694150,58 доларів США, згідно ВМД, які зазначені у додатку 4 до цього акту. Оплата за відвантажену продукцію надійшла від ВАТ «Істок» на загальну суму 252454,96 доларів США. Станом на 30 квітня 2011 року дебіторська заборгованість позивача по договору з даним нерезидентом складає 441695,62 доларів США (т. 1 а. с. 23).

Позивачем до Арбітражного суду Республіки Північна Осетія - Аланія РФ була з подана заява про стягнення суми заборгованості з ВАТ «Істок». Ухвалою Арбітражного суду Республіки Північна Осетія - Аланія РФ від 30 квітня 2010 року позовну заяву прийнято до провадження та порушено справу (т. 1 а. с. 30-31).

Рішенням Арбітражного суду Республіки Північна Осетія - Аланія від 24 червня 2014 року по справі № А61-988/10 позовні вимоги ПрАТ «Болградський виноробний завод» про стягнення суми відповідної заборгованості задоволено. Стягнуто з ВАТ «Істок» на користь позивача 441695,62 доларів США заборгованості (т. 1 а. с. 11-12).

З розрахунку пені за договором позивача з ВАТ «Істок» вбачається, що відповідачем за названим договором нараховано ПрАТ «Болградський виноробний завод» пеню в сумі 720687 грн. 76 коп., виходячи з дати звернення позивача до арбітражного суду 30 квітня 2010 року.

Проте, з наявної в матеріалах справи інформації про рух справи № А61-988/10 вбачається, що ПрАТ «Болградський виноробний завод» звернулось до Арбітражного суду Республіки Північна Осетія - Аланія РФ з позовом до ВАТ «Істок» про стягнення заборгованості 23 квітня 2010 року (т. 2 а. с. 146-147), у зв'язку з чим обчислення пені має відбуватися не по 30 квітня 2010 року, а по 23 квітня 2010 року, тобто на 7 календарних днів менше.

Із врахуванням викладеного, суд першої інстанції надійшов до правильного висновку про правомірність визначення позивачу пені за договором з ВАТ «Істок» в сумі 646553 грн. 66 коп., тобто на 74134 грн. 10 коп. менше, ніж визначено відповідачем.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року при розгляді справи апеляційним судом по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта судової економічної експертизи від 30 жовтня 2015 року фактично підтверджено правильність визначення контролюючим органом позивачу пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні господарських операцій з нерезидентами:

- «Воvar Enterprises LLS» - в сумі 2054 грн. 08 коп.;

- ВАТ «Істок» - в сумі 646553 грн. 66 коп.;

- ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2» - в сумі 2797 грн. 95 коп. (т. 5 а. с. 184-199), що узгоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем (Постачальник) було укладено з ТОВ «Нижегородський завод шампанських вин» (Росія) (Покупець) договір поставки від 24 січня 2009 року № 4/2009, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити в строк до 1 квітня 2009 року Продукцію (необроблений виноматеріал шампанського), а Покупець - прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених в договорі. Орієнтовна сума договору складає 161200 доларів США. Кількість товару та умови поставки визначені умовами цього договору (т. 1 а. с. 18-19).

Як зазначено в акті перевірки, на виконання умов експортного договору позивачем було відвантажено виноматеріал шампанський виноградний на користь TOB «Нижегородський завод шампанських вин» у загальній сумі 322155,1 доларів США, згідно з ВМД, які зазначені у додатку 4. Оплата за відвантажену продукцію надійшла від ТОВ «Нижегородський завод шампанських вин» у загальній сумі 115152,7 доларів США. Строк оплати настав відповідно 4 жовтня 2009 року, 20 жовтня 2009 року, 2 листопада 2009 року, 4 листопада 2009 року, 18 листопада 2009 року, 9 грудня 2009 року та 12 грудня 2009 року. Станом на 30 червня 2011 року дебіторська заборгованість позивача по договору з ТОВ «Нижегородський завод шампанських вин» складає 207002,4 доларів США (т. 1 а. с. 22-23).

Позивач звернувся до Арбітражного суду Нижегородської області з позовною заявою про стягнення суми відповідної заборгованості з названого вище нерезидента. Ухвалою Арбітражного суду Нижегородської області від 17 березня 2010 року позовну заяву прийнято до провадження та порушено справу (т. 1 а. с. 8).

Рішенням Арбітражного суду Нижегородської області від 21 травня 2010 року по справі № А43-2278/2010-41-135 позовні вимоги ПрАТ «Болградський виноробний завод», з урахуванням уточнень позовних вимог щодо розміру заборгованості, задоволено. Стягнуто з ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин» на користь позивача 153930,4 доларів США заборгованості (т. 1 а. с. 7).

Матеріалами справи встановлено, що обчислюючи розмір позивачу пені за зовнішньоекономічним договором з названим вище нерезидентом, контролюючий орган виходив з дати звернення позивача до арбітражного суду 17 березня 2010 року.

Проте, з наявної в матеріалах справи інформації про рух справи № А43-2278/2010-41-135 вбачається, що ПрАТ «Болградський виноробний завод» звернулось до Арбітражного суду Нижегородської області з позовом до ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин» про стягнення заборгованості 3 лютого 2010 року (т. 2 а. с. 151), у зв'язку з чим обчислення пені має відбуватися не по 17 березня 2010 року, а по 3 лютого 2010 року.

Разом з цим, правильно визначивши дату, по яку необхідно обчислювати суму пені, суд першої інстанції помилково визначив цю суму в 14916 грн. 25 коп., оскільки відповідно до висновку експерта судової економічної експертизи від 30 жовтня 2015 року підтверджено правильність визначення контролюючим органом позивачу пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні господарської операції з ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин» в сумі 9929 грн. 31 коп. (т. 5 а. с. 184-199).

Таким чином, за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції, з урахуванням висновку судової економічної експертизи, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачу контролюючим органом пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні господарських операцій з нерезидентами «Воvar Enterprises LLS», ВАТ «Істок», ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2» та ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин» в сумі 661335 грн. (2054 грн. 08 коп. (за господарською операцією з «Воvar Enterprises LLS») + 646553 грн. 66 коп. (за господарською операцією з ВАТ «Істок») + 2797 грн. 95 коп. (за господарською операцією з ТОВ «Торговий Дім Запорізький-2») + 9929 грн. 31 коп. (за господарською операцією з ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин») = 661335 грн.).

Із врахуванням викладеного, оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача від 5 серпня 2011 року № 0000032201 підлягає скасуванню в частині визначення ПрАТ «Болградський виноробний завод» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 451143 грн. 02 коп. (1112478 грн. 02 коп. (визначена контролюючим органом сума) - 661335 грн. (правомірно визначена сума) = 451143 грн. 02 коп.).

Оскільки висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, постановлене судове рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області від 5 серпня 2011 року № 0000032201 в частині визначення приватному акціонерному товариству «Болградський виноробний завод» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 451143 (чотириста п'ятдесят одна тисяча сто сорок три) грн. 02 коп..

В іншій частині відмовити приватному акціонерному товариству «Болградський виноробний завод» у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко