КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12955/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
23 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про:
- скасування рішення від 28.05.2015 № V-004/2014, про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5;
- зобов'язання відповідача, виконуючи обов'язки Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та дотримуючись Правил адвокатської етики і враховуючи неприпустимі наслідки порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (немислимо довгий розгляд справи), які виникли за спрямованими діями адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконати (вчинити певні дії), - стосовно адвоката ОСОБА_2 прийняти рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; - стосовно адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5 прийняти рішення про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до них дисциплінарного стягнення - зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк до одного року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України від 28.05.2015 № V-004/2014. Зобов'язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури України повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині задоволення адміністративного позову, ОСОБА_2 та ВКДК адвокатури України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову суду в цій частині, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року позивачем в частині відмови в задоволенні позову не оскаржується, колегія суддів не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.08.2014 ОСОБА_3 звернувся до голови Подільського районного суду міста Києва із заявою в якій, зокрема, просив звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо розгляду питання, відносно неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2, порушення ним присяги адвоката України та порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, а також перевірити правомірність дій у цивільній справі № 2-3713/11 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Зі змісту вказаної заяви видно, що підставою для притягнення адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, до дисциплінарної відповідальності є зловживання, на думку заявника, зазначеними особами своїми процесуальними правами під час розгляду цивільної справи № 2-3713/11, що виявились у безпідставних клопотаннях про відкладення розгляду справи, залучення співвідповідача та третьої особи, проведення авто-технічної експертизи, подання ідентичних за змістом апеляційних скарг на рішення суду І інстанції, з огляду на що порушений розумний строк розгляду справи.
27 листопада 2014 року за результатами розгляду вказаної заяви Рішенням дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відмовлено у порушенні дисциплінарної скарги відносно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з підстав відсутності у діях останніх ознак дисциплінарного проступку та підстав притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Позивач, скориставшись правом на оскарження рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014, звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
28 травня 2015 року Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-004/2014, скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 - без змін.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив з наступного.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Згідно зі статтею 33 названого Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
При цьому, за правилами частини третьої цієї статті не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Види дисциплінарних стягнень щодо адвокатів та строк їх застосування визначено статтею 35 Закону № 5076-VI, згідно з положеннями якої за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
При цьому, в силу приписів другої частини названої норми не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
За правилами статті 38 Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Порядок порушення, розгляду та прийняття рішення у дисциплінарній справі, а також оскарження такого рішення визначено статтями 39-42 Закону № 5076-VI.
Так, відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
В силу приписів частини 1 статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Відповідно до статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (частина п'ята статті 52 Закону № 5076-VI).
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (частина сьома статті 52 Закону № 5076-VI).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до наведених вище положень Закону №5076-VI, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при проведенні перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката наділений правом опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач при подачі скарги був позбавлений можливості надати письмові докази з приводу заявлених у ній фактів, оскільки матеріали цивільної справи, які містять у собі докази порушення вказаними адвокатами положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, були направлені до Апеляційного суду міста Києва з Подільського районного суду міста Києва. Так, позивачем було зазначено, що в нього був відсутній доступ до матеріалів даної справи в суді першої та апеляційної інстанції. Про вказані обставини позивач повідомляв також голову Ради адвокатів міста Києва на прийомі.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи щодо них, було отримано лише письмові пояснення від адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з приводу заявлених у скарзі питань.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час первісного розгляду заяви про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014 не звернула уваги та не дослідила обставини, на які посилається позивач у вказаній заяві, зокрема, на окремі аркуші цивільної справи № 2-3713/11. Інформація, яка викладена на цих аркушах справи, на думку позивача, є підтвердженням існування порушення адвокатами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики. Не було досліджено вказаних обставин і відповідачем під час перегляду Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014, що не спростовано ним під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до наявної у матеріалах справи копії акту від 30.04.2014, складеного працівниками Подільського районного суду міста Києва, представник відповідача ОСОБА_2, ознайомившись з матеріалами цивільної справи № 2-3713/11, відмовився письмово засвідчити факт ознайомлення, останній вів себе зухвало, провокував сварку, на пропозицію заспокоїтись та вести себе коректно не реагував.
Крім того, згідно з наявною у матеріалах справи копією журналу судового засідання від 13.08.2014 у справі № 2-3713/11 зафіксовано, що ОСОБА_2 постійно намагався зірвати судове засідання, зловживав своїми права як сторона, а також зазначено про оголошення перерви у розгляді даної справи у зв'язку з тим, що ОСОБА_2, без попередження суду покинув залу судового засідання.
Також, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, представниками відповідача у цивільній справі № 2-3713/11 ОСОБА_4, ОСОБА_5, неодноразово подавалися апеляційні скарги на ухвалу про відкриття провадження у даній справі. На думку ОСОБА_3, вказані обставини свідчать про затягування зазначеними вище особами розгляду цієї справи.
Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані обставини, викладені в заяві позивача, не були досліджені Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення на вказані обставини уваги не звернув.
З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2015 № V-004/2014, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційні скарги ОСОБА_2, ВКДК адвокатури України слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С
Судове рішення № 56193316, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/12955/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: