Ухвала суду № 56193307, 25.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6934/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Новак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузітанія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузітанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ДФС у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки за результатами якої складено акт № 1977/26-55-22-08/37240744 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лузітанія» (податковий номер 37240744) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 по 30.11.2013»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ДФС у м. Києві щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лузітанія» №1977/26-55-22-08/37240744 від 18.07.2014; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ДФС у м. Києві вилучити з інформаційної баз даних органів державної податкової служби акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лузітанія» №1977/26-55-22-08/37240744 від 18.07.2014; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ДФС у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим податковим органам проведення зустрічної звірки ТОВ «Лузітанія» №1977/26-55-22-08/37240744 від 18.07.2014; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ДФС у м. Києві відновити в електронній базі «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які позивачем включено до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ у Печерському районі Міндоходів у м. Києві, у зв'язку із надходженням інформації, що свідчить про можливість порушення податкового законодавства при нарахуванні податку на прибуток та податку на додану вартість про взаємовідносинах з ТОВ «ДТ ПРОМ ЛТД» за весь період взаємовідносин, складено письмовий запит до ТОВ «Лузітанія» від 18.07.2014 за № 33663/26-55-22-08 про надання інформації (а.с. 44 Том I).

Співробітниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 18 липня 2014 року, з метою вручення зазначеного вище запиту, здійснено вихід за податковою адресою позивача, а саме: м. Київ, вул. Підвисоцього, 14. За результатами обстеження податкової адреси позивача встановлено, що ТОВ «Лузітанія» та його посадові особи за вказаною адресою не знаходяться, про що складено «Акт перевірки місцезнаходження ТОВ «Лузітанія» за податковою адресою» від 18.07.2014 № 1467/26-55-22-08 (а.с. 43 Том I).

Враховуючи наведене, Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 18.07.2014 складено Акт №1977/26-55-22-08/37240744 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузітанія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 по 30.11.2013» (а.с. 45-59 Том I).

Вказаним актом встановлено, що в порушення п.187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Лузітанія» завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 по 31.10.2013 на суму 889 488 грн та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 по 31.10.2013 на суму 893 045 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, по-перше, акт перевірки №1977/26-55-22-08/37240744 від 18.07.2015 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні норм КАС України, оскільки такий акт перевірки не встановлює права та обов'язки позивача, а є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів, по-друге, позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту внесення до інформаційної бази даних «Податковий блок» інформації на підставі оскаржуваного акту, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27 грудня 2010 року (далі - Порядок) зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У силу пункту 2 цього Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 2.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22 квітня 2011 року (далі - Методичні рекомендації) для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктом 3.3 Методичних рекомендацій передбачено, що обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).

При цьому, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Оскільки, Акт №1977/26-55-22-08/37240744 від 18.07.2015 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузітанія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 по 30.11.2013» складений на підставі «Акту перевірки місцезнаходження ТОВ «Лузітанія» за податковою адресою» та неможливістю вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження №33663/26-55-22-08 від 18.07.2015, податковий орган діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України.

Крім того, дії контролюючого органу щодо внесення до бази автоматизованої системи Державної фіскальної служби України інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року (справа №21-99а15).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки, викладені в Акті №1977/26-55-22-08/37240744 від 18.07.2015, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом на підставі Акту від 18 липня 2015 року №1977/26-55-22-08/37240744 податкові повідомлення-рішення не приймались, відтак вимоги позивача щодо визнання протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки за результатами якої складено оскаржуваний акт задоволенню не підлягають.

Щодо решти позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із підпунктом 72.1.5. пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Дане положення врегульоване п.74.1, п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.

Так, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірки не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

У даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження, щодо наявності з боку суб'єкта господарювання порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 30.07.2015 (справа К/800/15407/15) від 01.07.2014 (справа №К/800/10128/14) та Верховним судом України в постанові від 09.12.2014 (справа №21-511а14).

Дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року (справа №21-99а15) та від 01 грудня 2015 року (справа №21-3133а15).

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим податковим органам проведення зустрічної звірки ТОВ «Лузітанія» №1977/26-55-22-08/37240744 від 18.07.2014 також не підлягають задоволенню, оскільки норми КАС України не передбачають захист порушених прав на майбутнє.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки суб'єкт владних повноважень, вчиняючи оскаржувані дії, діяв у межах та у спосіб наданих йому повноважень, з дотриманням діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузітанія» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.