Постанова № 56193253, 25.02.2016, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р. Справа № 818/31/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2016 року позивач звернувся звернувся до суду з адміністративним позовом, який він та його представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач працював на посаді прокурора Роменської міжрайонної прокуратури. Наказом прокурора Сумської області №957к від 14.12.2015 року звільнений з посади у зв»язку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів на підставі п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України та п.9 ст.51 Закону України «Про прокуратуру».

Своє звільнення позивач вважає протиправним, просить скасувати наказ про звільнення, поновити на посаді у новоствореному органі місцевої прокуратури та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, зазначаючи про порушення відповідачем процедури звільнення, передбаченої нормами трудового законодавства. Зокрема, реорганізація міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур в структурі та штатному розпису прокуратури Сумської області та утворення місцевих прокуратур відповіднодо наказу Генерального прокурора України №90ш від 23.09.2015 мали починатися з 15 грудня 2015 року, тобто на момент звільнення позивача 14 грудня 2015 року підстав звільняти його за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та п.9 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» не було. Крім того, в порушення вимог ч.2 ст.40 КЗпП України, відповідачем не запроновано позивачу посади, які були вакантними на момент звільнення, в тому числі не пов»язані з посадою прокурора. Також позивач зазначає, що лише після затвердження штатного розпису відповідач мав право призначати працівників у новостворених місцевих прокуратурах, до цього позивач мав працювати на попередній посаді з дотриманням попередніх умов. Також відповідачем не враховане те, що позивач відноситься до категорії «молодий спеціаліст» , а відповідно до ст.197 КЗпП України та ст.7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» звільнення такої категорії працівників не допускається.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що із набуттям чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. №1697-VII розпочато процес системного реформування органів прокуратури України, у тому числі запроваджено ряд принципово нових підходів до питань призначення на посади прокурорів місцевої прокуратури. Відповідно до ст.7 Закону до системи органів прокуратури замість міжрайонних, міських та районних прокуратур включено місцеві прокуратури, додатком до Закону визначено перелік та юрисдикцію цих прокуратур. Вказані норми набрали чинності з 15.12.2015.

З огляду на реорганізацію прокуратур місцевого рівня наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 №90ш із структури та штатного розпису прокуратури Сумської області виключено штатні розписи міської, районної, міжрайонної прокуратури та включено штатні розписи розписи п»яти місцевих прокуратур, у тому числі Роменської місцевої прокуратури, територіальна юрисдикція якої поширюється на Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Роменський райони та м.Ромни. Цим наказом передбачено 22 прокурорські посади у Роменській місцевій прокуратурі, у тому числі 4 керівних посади, та 18 посад прокурорів прокуратури. В той же час, кількість відповідних посад у прокуратурах Лебединського, Липоводолинського, Недригайлівського району та Роменській міжрайонній прокуратурі становила 35 посад, у тому числі 6 керівних посад та 29 посад старших прокурорів та прокурорів прокуратур. Таким чином мала місце реорганізація прокуратур районного рівня із одночасним скороченням чисельності працівників.

Відповідно до положень п.п."в" пункту 5-1 Перехідних положень Закону до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім п.1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону ( до 15.12.2015) прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Прокурори і стажист на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворюється шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій вони працюють.

Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури затверджений наказом Генерального прокурора України від 20.07.2015 №98. Відповідно до п.п.1.2, 1.4 Порядку на посади прокуратур призначаються особи за результатми успішного проходження ними тестування. Розділом ІХ Порядку визначено порядок формування рейтингу та призначення кандидата на посаду прокурора місцевої прокуратури, згідно з п.9.1, 9.5 Порядку рейтинговий список формується робочою групою окремо для кожної місцевої прокуратури за загальним для двох тестів підсумковим балом - від більшого до меншого.

Позивач з 15.07.2015 працював у Роменській міжрайонній прокуратурі, тому мав право претендувати на зайняття посади лишу у Роменській місцевій прокуратурі. 25.09.2015 його попереджено про майбутнє звільнення з 14.12.2015 у разі не проходження або не успішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі.

Згідно рейтингового списку по Роменській місцевій прокуратурі на посади прокурорів претендувало 38 осіб з підсумковими балами від 161,7 до 56,7, позивач набрав 79,7 балів, тому не міг бути призначений на прокурорські посади в Роменській місцевій прокуратурі, оскільки останній претендент, хто успішно пройшов тестування та був призначений на посаду, набрав підсумковий бал 94.

Таким чином, звільнення позивача проведено з дотриманням вимог законодавства про працю, Закону України «Про прокуратуру».

При цьому заміщення вакантних посад провідних спеціалістів місцевих прокуратур відбувалось через відкриту конкурсну процедуру відбору, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 №423 «Про деякі питання застосування статей 4,15 і 27 Закону України «Про державну службу», яка не передбачає переведення особи з прокурорської посади на посаду спеціаліста.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після закінчення навчання у Національній академії прокуратури України наказом прокурора Сумської області від 14.07.2015 за №477 був призначений на посаду прокурора прокуратури Недригайлівського району, 15.07.2015 наказом №485к переведений на посаду старшого прокурора Роменської міжрайонної прокуратури, а 01.09.2015 наказом № 619к переведений на посаду прокурора Роменської міжрайонної прокуратури. ( том 1, а.с. 100, 102, 105, 107)

Наказом №957к від 14.12.2015 позивача звільнено з посади прокурора Роменської міжрайонної прокуратури та органів прокуратури Сумської області у зв»язку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокуророів на підставі п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України та п.9 ст.51 Закону України «Про прокуратуру». (том 1, а.с.110)

На думку суду зазначене рішення відповідає вимогам законодавства, що регулює порядок проходження служби в органах прокуратури України.

Так, правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України №1697-VII).

Із набуттям чинності цим Законом, змінена система органів прокуратури України. Стаття 7 Закону передбачає , що систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У додатку до Закону України №1697-VII наведено перелік і територіальну юрисдикцію місцевих та військових прокуратур, які запроваджувалися з 15 грудня 2015 року (абзац третій пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України №1697-VII).

Статтею 9 Закону України №1697-VII визначені повноваження Генерального прокурора України, до яких зокрема віднесені повноваження щодо організації діяльності органів прокуратури України, повноваження видавати накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.

Окрім зміни системи органів прокуратури України, Закон України №1697-VII визначив умови призначення прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах до запровадження переліку і територіальної юрисдикції місцевих та військових прокуратур.

Так, у підпункті «в» підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України №1697-VII визначено, що до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.

На виконання наведеної норми Генеральним прокурором України був виданий наказ нормативно-правового змісту №98 від 20 липня 2015 року «Про затвердження Порядків проведення тестування та чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад у місцевих прокуратурах», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 липня 2015 року за №928/27373.

Розділом ІХ Порядку визначено порядок формування рейтингу та призначення кандидата на посаду прокурора місцевої прокуратури, згідно з п.9.1, 9.5 Порядку рейтинговий список формується робочою групою окремо для кожної місцевої прокуратури за загальним для фдох тестів підсумковим балом - від більшого до меншого.

Позивач з 15.07.2015 працював у Роменській міжрайонній прокуратурі, тому мав право претендувати на зайняття посади лише у Роменській місцевій прокуратурі. Згідно рейтингового списку по Роменській місцевій прокуратурі на посади прокурорів претендувало 38 осіб з підсумковими балами від 161,7 до 56,7, позивач набрав 79,7 балів, тому не міг бути призначений на прокурорські посади в Роменській місцевій прокуратурі, оскільки останній претендент, хто успішно пройшов тестування та був призначений на посаду набрав підсумковий бал 94. ( том 1, а.с.24-25)

З огляду на реорганізацію прокуратур місцевого рівня наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 №90ш із структури та штатного розпису прокуратури Сумської області виключено штатні розписи міської, районної, міжрайонної прокуратури та включено штатні розписи розписи п»яти місцевих прокуратур, у тому числі Роменської місцевої прокуратури, територіальна юрисдикція якої поширюється на Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Роменьский райони та м.Ромни. Цим наказом встановлено 22 прокурорські посади у Роменській місцевій прокуратурі, у тому числі 4 керівних посади, та 18 посад прокурорів прокуратури. В той же час кількість відповідних посад у прокуратурах Лебединського, Липоводолинського, Недригайлівського району та Роменській міжрайонній прокуратурі становила 35 посад, у тому числі 6 керівних посад та 29 посад старших прокурорів та прокурорів прокуратур. Таким чином мала місце реорганізація прокуратур районного рівня із одночасним скороченням чисельності працівників. ( том 1, а.с. 21-23, 31, 142,143).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини 1 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

26 вересня 2015 року позивача попереджено про скорочення посади, на якій він працює та про можливе звільнення його з займаної посади та органів прокуратури у зв'язку з ліквідацією органу прокуратури згідно з пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України №1697-VII у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14 грудня 2015 року. ( том1 а.с.108).

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач був попереджений про наступне звільнення з дотриманням положень частини 1 статті 49-2 Кодексу законів про працю України, тобто не пізніше ніж за два місяці до звільнення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про дотримання відповідачем порядку звільнення позивача з органів прокуратури з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України та п.9 ст.51 Закону України «Про прокуратуру».

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач не запропонував йому посади, які були вакантними на момент звільнення, в тому числі не пов»язані з посадою прокурора, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 1.2 Порядку проведення тестування та чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад у місцевих прокуратурах, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 20 липня 2015 року №98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2015 року за №928/27373 (далі - Порядок №98) на посади прокурорів місцевих прокуратур призначаються особи за результатами успішного проходження ними тестування.

Пунктом 1.4 Порядку №98 визначено, що прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» працюють у міських, районних, міжрайонних у містах прокуратурах, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворюється шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій вони працюють.

При цьому заміщення вакантних посад провідних спеціалістів місцевих прокуратур має відбуватись через відкриту конкурсну процедуру відбору, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 №423 «Про деякі питання застосування статей 4,15 і 27 Закону України «Про державну службу», яка не передбачає переведення особи з прокурорської посади на посаду спеціаліста.

Таким чином, позивач згідно з умовами Порядку №98 міг претендувати тільки на посаду прокурора в Роменській місцевій прокуратурі.

Не заслуговують на увагу також доводи позивача з посиланням на положення ст.197 КЗпП України та ст.7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» про неправомірність його звільнення з тих підстав, що він відноситься до категорії «молодий спеціаліст», оскільки Законом України «Про прокуратуру», який є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах та прийнятий пізніше, встановлено, що переваги у залишенні на роботі на посадах прокурорів новостворених місцевих прокуратур надаються працівникам, які у порівнянні з іншими більш успішно пройшли тестування. Крім того, на виконання ст.197 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 затверджений Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням. Відповідно до п.26 цього Порядку звільнення молодого фахівця з ініціативи замовника до закінчення терміну угоди дозволяється у випадках, передбачених статтею 40 Кодексу законів про працю України.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про про звільнення позивача, а відтак підстав для задоволення позову не вбачається.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 01 березня 2016 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах