Постанова № 56193246, 04.02.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р. Справа №818/3743/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - відповідач) щодо відмови у присвоєнні статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1;

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови у видачі посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради присвоїти статус «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради видати посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є дружиною загиблого старшого лейтенанта ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 Даний факт встановлений рішенням Зарічного районного суду м. Суми , справа № 591/9942/14-ц від 03.03.2015р. ОСОБА_3 є батьком, малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується рішенням Зарічного районного суду по справі №591/68882/14-ц.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії мій чоловік загинув при виконанні обов'язків військової служби 03.09.2014р.

Позивач вважає, що має право на отримання посвідчення «Член сім'ї загиблого», як дружина загиблого внаслідок виконання службових обов'язків військовослужбовця та має право на отримання соціального захисту відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В зв'язку з цим ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з заявою про надання відповідного статусу та видачі посвідчення, проте отримала відмову. У відповіді Управління соціального захисту населення Сумської міської ради зазначає, що підстав для надання ОСОБА_1 статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» та видачі відповідного посвідчення немає.

Позивач вважає відповідь Управління соціального захисту населення Сумської міської ради незаконною та необґрунтованою.

В судовому засіданні позивач та представник позивача у повному обсязі підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надійшло письмове заперечення в якому відповідач - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради зазначає, що порядок встановлення статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до ст..10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено перелік осіб, які відносяться до категорії членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизан та інших осіб. Зокрема, до цього переліку відносяться - один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Відповідно до ст..21 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Таким чином, встановлення факту проживання однією сім'єю позивачки з ОСОБА_3 не засвідчує про наявність у позивачки прав, передбачених для подружжя, а відтак, не надає підстав для надання їй статусу «Член сім'ї загиблого (померлого ветерана війни» та видачі відповідного посвідчення.

Відповідач не подав до суду клопотань про відкладення розгляду справи, доказів поважності неприбуття в судове засідання також не надано, а тому у відповідності до ч.4 ст..128 КАС України справа розглядається за відсутності представника відповідача за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, як чоловік і жінка з 20 червня 2012 року по 3 вересня 2014 року, вели спільне господарство , мали спільний бюджет, разом виховували сина ОСОБА_4, який у них народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто, проживали однією сім'єю.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується відповідною довідкою про причину смерті та свідоцтвом про смерть ( (а.с.14, 17).

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії мій чоловік загинув при виконанні обов'язків військової служби 03.09.2014р.

Позивач звернулась до Зарічного райсуду м. Суми з метою захисту її інтересів та інтересів дитини з позовом в якому просила встановити факт сумісного проживання її з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 20 червня 2012 року по 03 вересня 2014 року.

Відповідно до рішення суду від 3 березня 2015 року по справі №591/9942/14-ц було встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 20 червня 2012 року по 3 вересня 2014 року. (а.с.16). При цьому, в рішенні суду йдеться про те, що встановлення даного факту необхідно позивачу для представництва інтересів дитини та своїх особистих при отриманні соціальних та державних пільг і допомог.

Таким чином, факт проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження при розгляді вищезазначеної справи.

Крім цього, слід зазначити, що рішенням Зарічного райсуду м. Суми від 12 листопада 2014 року (а.с.22) встановлено факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 03.09.2014р. відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та внесено відповідні зміни до актового запису №446 від 01.04.2014 року про народження дитини з зазначенням в ньому прізвища дитини «ОСОБА_4» замість «ОСОБА_4». В подальшому, ОСОБА_1 було змінено прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», що підтверджується відповідним свідоцтвом про зміну прізвища від 04.02.2015р. актовий запис №06. ((а.с.19).

Після того як рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2015 року про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, набрало законної сили, позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради з метою захисту своїх особистих прав вважаючи, що вона - ОСОБА_1 має право на отримання посвідчення «Член сім'ї загиблого», як дружина загиблого внаслідок виконання службових обов'язків військовослужбовця та має право на отримання соціального захисту відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В зв'язку з викладеним, позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з заявою про надання їй відповідного статусу та видачі посвідчення, проте отримала відмову, які вважає безпідставною, дії Відповідача при винесенні даної відмови вважає неправомірними.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з наступного:

Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-XII (далі - Закон №3551), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дія цього закону розповсюджується на: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами; сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст..3 Сімейного кодексу України від 10.01.2002р. №2947-ІІІ, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Я свідчить з матеріалів справи, рішенням Зарічного райсуду м. Суми від 3 березня 2015 року по справі №591/9942/14-ц (а.с.16) було встановлено, що позивач та ОСОБА_3 в період з 20.06.2012р. по 03.09.2014р. проживали як жінка та чоловік, проживали разом, ведуть спільне господарство, разом виховували дитину, вели спільний побут, отже, набули певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї.

Надаючи відповідь на звернення позивача з питання отримання посвідчення відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Управління соціального захисту населення Сумської міської ради не було взято до уваги та не було надано належної оцінки обставинам, які встановлено вищезазначеним рішенням Зарічного райсуду м. Суми від 3 березня 2015 року по справі №591/9942/14-ц.

Відповідно, Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради було відмовлено ОСОБА_1 у присвоєнні статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» та відмовлено у видачі посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» без надання правової оцінки наявному рішенню суду, яке встановлює певні обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Таким чином, вимоги позивача в частині щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у присвоєнні статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» та в частині визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни», є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Сумської міської ради присвоїти статус «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1 та в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Сумської міської ради видати посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1, суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного:

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Таке втручання не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Таким чином вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Управління соціального захисту населення Сумської міської ради присвоїти їй статус «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» та видати посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» не підлягає задоволенню, оскільки призведе до того, що суд перебере на себе повноваження відповідача та втрутиться в його дискреційні повноваження.

За таких обставин, з метою забезпечення прав та інтересів позивача, згідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради повторно розглянути питання щодо присвоєння статусу «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1 та щодо видачі посвідчення «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» - ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови у присвоєнні статусу "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" - ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови у видачі посвідчення "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" - ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради повторно розглянути питання щодо присвоєння статусу "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" та щодо видачі посвідчення "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" - ОСОБА_1(АДРЕСА_1).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець