Постанова № 56193225, 01.03.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4655/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

представника позивача - Скабука Ю.М.,

представника відповідача - Галуненка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-2000" до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-2000" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 31.08.2015 №903080000/2015/000100/1, від 31.08.2015 №903080000/2015/000101/1, від 01.09.2015 №903060000/2015/000102/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов контракту від 05.08.2015 №31V/05-08-2015, укладеного між VELUNA IMPEX LTD та ТОВ "Союз-2000", останнім придбано та ввезено на митну територію товар - паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С, СТБ 1658-2012, виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ". Декларантом митному органу надавалися всі документи, в тому числі документи іноземних контрагентів, міжнародних біржових торгів, платіжні та банківські документи, бухгалтерська документація, які однозначно підтверджують правильність обрахування митної вартості та включення до митної вартості всіх складових. Відтак, оскільки задекларована митна вартість, як попередня на рівні 499 доларів США за тону дизельного палива, так і остаточна на рівні 492,34 доларів США за тону підтверджується документально, у митного органу не було підстав приймати спірні рішення про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх запереченнях робив посилання на те, що надані декларантом для митного оформлення товарів документи містили неповні відомості про митну вартість товарів. У зв'язку з цим, митницею було визначено митну вартість товарів резервним методом виходячи з ціни договору щодо ідентичних товарів (МД від 17.08.2015 №903020001/2015/001329).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Союз-2000" (ідентифікаційний код 30131474) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 25.05.1999, номер запису про проведення державної реєстрації 15721200000000002 (том 1 а.с. 14).

Судом встановлено, що згідно контракту від 05.08.2015 №31V/05-08-2015 ТОВ "Союз-2000" придбано у VELUNA IMPEX LTD та ввезено на митну територію товар - паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С, СТБ 1658-2012, виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" у кількості 991,350 тон (том 1 а.с. 17-37).

Умовами вказаного контракту передбачено принцип попередньої ціни, за якою товар відвантажується, та остаточної ціни, яка визначається за формулою на підставі інформації про ціну товару на міжнародних котируваннях Platt's European MarketScan.

Так, згідно пункту 8.1 контракту попередня ціна товару на умовах DAP станція Тереховка-експ./Терюха-експ. становить 499,00 доларів США. Кінцева ціна товару на умовах DAP станція Тереховка-експ./Терюха-експ. визначається в доларах США по формулі: Середнє із середніх значень з усіх вищих і нижчих котирувань, опублікованих в Platt's European MarketScan по позиції "ULSD 10PPM" під заголовком "CARGOES CIF NWE/BASIS ARA" та по позиції "DIESEL 10PPM" під заголовком "BARGES FOB ROTTERDAM" по всіх котирувальних днях за період з 01 по 31 серпня 2015 року "плюс" 28,50 доларів США. Кінцева ціна товару визначається додатковою угодою.

У зв'язку із відсутністю даних для формування остаточної ціни декларантом до митного органу подані митні декларації №903080000/2015/000501 від 31.08.2015, №903080000/2015/000502 від 31.08.2015 та №903060000/2015/001787 від 31.08.2015 (том 1 а.с. 126-127, 168-169, 183-184) типу ТФ /тимчасова по формулі/ за попередньою ціною на рівні 499 доларів США за тону дизельного палива згідно попереднього рахунку №205/2015 від 26.08.2015 (том 1 а.с. 159).

При цьому, до тимчасових митних декларацій декларантом, зокрема, були додані (графа 44 декларації):

- контракт від 05.08.2015 №31V/05-08-2015 (том 1 а.с. 17-37);

- попередній рахунок №205/2015 від 26.08.2015 (том 1 а.с. 159);

- декларація про відповідність від 15.09.2014 (том 1 а.с. 152);

- сертифікат відповідності UA1.185.0095308-14 від 15.09.2014 (том 1 а.с. 155).

Проте, Енергетична митниця ДФС зупинила митне оформлення та направила декларанту повідомлення з проханням надати додаткові документи, а згодом прийняла спірні рішення від 31.08.2015 №903080000/2015/000100/1, від 31.08.2015 №903080000/2015/000101/1, від 01.09.2015 №903060000/2015/000102/1 про коригування митної вартості товарів за ціною 552,7 доларів США за тону дизельного палива.

Частиною 8 статті 55 Митного кодексу України визначено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Керуючись вказаною нормою з метою підтвердження остаточної митної вартості імпортованого дизельного палива та подальшого скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів від 31.08.2015 №903080000/2015/000100/1, від 31.08.2015 №903080000/2015/000101/1, від 01.09.2015 №903060000/2015/000102/1, декларантом 16.10.2015 були направлені до митного органу додаткові обґрунтування (том 1 а.с. 85-92) та документи, серед яких:

- контракт від 05.08.2015 №31V/05-08-2015 (том 1 а.с. 17-37);

- додаток від 01.09.2015 до контракту від 05.08.2015 №31V/05-08-2015 (том 1 а.с. 38);

- додаток від 02.09.2015 до контракту від 05.08.2015 №31V/05-08-2015 (том 1 а.с. 39);

- остаточний рахунок №210/2015 від 01.09.2015 (том 1 а.с. 40);

- платіжні доручення №268 від 02.09.2015, №270 від 03.09.2015, №274 від 04.09.2015, №275 від 07.09.2015, №278 від 08.09.2015, №280 від 09.09.2015, №282 від 10.09.2015, №286 від 11.09.2015, №288 від 14.09.2015, №291 від 16.09.2015, №302 від 23.09.2015 на загальну суму 488081,26 доларів США;

- інформація Platt's European MarketScan під заголовком "CARGOES CIF NWE/BASIS ARA" і "BARGES FOB ROTTERDAM" по позиції "ULSD/DIESEL 10PPM" по всіх котирувальних днях за період з 01 по 31 серпня 2015 року (обидві дати включно) (том 1 а.с. 53);

- контракт від 03.08.2015 №ТТ-0059/15/GO, укладений між "Роснефть Трейд Лімітед" та VELUNA IMPEX LTD (том 1 а.с. 54-76);

- остаточний рахунок, виставлений "Роснефть Трейд Лімітед" для VELUNA IMPEX LTD №0000000186/2015 від 02.09.2015 (том 1 а.с. 80);

- остаточний рахунок-проформа №898/О від 03.09.2015 (том 1 а.с. 79);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за вересень 2015 року в розрізі розрахунків з контрагентом VELUNA IMPEX LTD (том 1 а.с. 84).

Зазначені вище додаткові обґрунтування та документи митний орган отримав 19.10.2015 (том 1 а.с. 93).

Не зважаючи на надходження до митного органу вказаних додаткових обґрунтувань та документів останній прийнятих ним рішень про коригування митної вартості товарів від 31.08.2015 №903080000/2015/000100/1, від 31.08.2015 №903080000/2015/000101/1, від 01.09.2015 №903060000/2015/000102/1 не скасував, надав відповідь про відмову, яка обґрунтована невірним проведенням декларантом розрахунку митної вартості товарів.

З огляду на це, ТОВ "Союз-2000" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про визнання рішень Енергетичної митниці ДФС про коригування митної вартості товарів протиправними та їх скасування.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Союз-2000" суд виходив з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України).

Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Частиною першою статті 260 Митного кодексу України передбачено, що якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362 (чинні на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 глави 2 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Так, позивачем в Енергетичній митниці ДФС згідно тимчасових декларацій №903080000/2015/000501 від 31.08.2015, №903080000/2015/000502 від 31.08.2015, №903060000/2015/001787 від 31.08.2015 декларувалася митна вартість товару - палива дизельного ДТ-Л-К5, сорт С, СТБ 1658-2012, виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" у кількості 991,350 тон, за попередньою ціною на рівні 499 доларів США за тону дизельного палива виходячи з умов контракту від 05.08.2015 №31V/05-08-2015 (пункт 8.1) та попереднього рахунку №205/2015 від 26.08.2015.

01.09.2015 між VELUNA IMPEX LTD та ТОВ "Союз-2000" підписано додаток до контракту від 05.08.2015 №31V/05-08-2015, за умовами якого остаточна ціна імпортованого товару становить 492,34 доларів США за тону (том 1 а.с. 38). Водночас, остаточна ціна імпортованого товару відображена у остаточному рахунку №210/2015 від 01.09.2015 (том 1 а.с. 40).

Зі змісту платіжних доручень №268 від 02.09.2015, №270 від 03.09.2015, №274 від 04.09.2015, №275 від 07.09.2015, №278 від 08.09.2015, №280 від 09.09.2015, №282 від 10.09.2015, №286 від 11.09.2015, №288 від 14.09.2015, №291 від 16.09.2015, №302 від 23.09.2015 (том 1 а.с. 41-50, 226) та оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за вересень 2015 року в розрізі розрахунків з контрагентом VELUNA IMPEX LTD (том 1 а.с. 84) слідує, що за поставлене дизельне паливо у кількості 991,350 тон ТОВ "Союз-2000" було сплачено на користь продавця - VELUNA IMPEX LTD кошти у розмірі 488081,26 доларів США з розрахунку 492,34 доларів США за тону (488081,26 доларів США : 991,350 тон = 492,34 доларів США/за тону). При цьому, стосовно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №302 від 23.09.2015 на суму 10081,26 доларів США (том 1 а.с. 51), яке з огляду на недоліки у його оформленні не може бути розцінене в якості доказу сплати позивачем частини вартості поставленого дизельного палива, представник позивача пояснив суду, що останнє було сформоване в автоматичному режимі системою "Клієнт банк", водночас банківською установою позивачу для представлення до суду було видано іншу копію належно оформленого та завіреного банком платіжного доручення №302 від 23.09.2015 на суму 10081,26 доларів США (том 1 а.с. 226).

Суд зазначає, що положення Митного кодексу України по суті не забороняють митному органу приймати рішення щодо коригування митної вартості товарів, що декларуються як по тимчасових так і по основних деклараціях.

За висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 23.06.2015, тимчасова декларація не є завершальним документом, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. Таке спрощення покладає на декларанта обов'язок подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тим самим забезпечується завершеність процедури декларування. Прийняття митним органом такої декларації і є завершальним юридичним фактом правовідносин митного оформлення.

Наведене дає підстави для висновку, що після подання тимчасової митної декларації можливі зміни щодо зазначених у ній відомостей, зокрема й вартості ввезеного на митну територію товару, що є базою оподаткування ПДВ, остаточні ж відомості про такі товари будуть міститись у митній декларації, заповненій у звичайному порядку.

Суд вважає, що в спірному випадку митний орган не зважаючи на визначення у контракті лише попередньої ціни 499,00 доларів США за тону імпортованого товару та будучи по суті необізнаним про розмір кінцевої ціни імпортованого товару, необґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості товарів виходячи з ціни 552,70 доларів США за тону імпортованого дизельного палива.

Водночас, надаючи правову оцінку спірним рішенням про коригування митної вартості товарів суд також враховував ту обставину, що у подальшому на підтвердження остаточної ціни імпортованого товару у розмірі 492,34 доларів США за тону декларантом до митного органу подавалися додаткові документи, серед яких додаток від 01.09.2015 до контракту від 05.08.2015 №31V/05-08-2015, остаточний рахунок №210/2015 від 01.09.2015, платіжні доручення на оплату імпортованого товару та інші. Однак, не дивлячись на те, що надані додаткові документи чітко визначають остаточну ціну імпортованого товару та дають змогу митному органу розрахувати митну вартість товару, своїх рішень про коригування митної вартості товарів, прийнятих виходячи з ціни 552,70 доларів США за тону палива, митницею скасовано не було.

Однією з основних обставин, що перевірялася судом при вирішення даного спору є правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Так, за приписами статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Отже, виходячи з положень вказаної статті, митним органом при застосуванні резервного методу визначення митної вартості товару обов'язково враховуються такі фактори як якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку, країна виробництва, виробник.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечувалося представником відповідача в ході розгляду справи, митна вартість імпортованого на користь позивача товару визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі митної декларації від 17.08.2015 №903020001/2015/001329 (том 1 а.с. 177-178).

Водночас, згідно наданої митницею до суду цінової інформації (том 1 а.с. 243-248) дизельне паливо з аналогічним кодом згідно з УКТЗЕД "2710194300" декларувалося у митному органі в серпні 2015 року за цінами значно нижчими (зокрема 520,00, 539,90, 543,20, 535,00, 547,00 доларів США за одну тону) від ціни 552,70 доларів США за одну тону, застосованої митницею при визначенні митної вартості спірного імпортованого дизельного палива, що по суті суперечить приписам статті 59 Митного кодексу України, які чітко визначають обов'язок митного органу для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовувати найменшу таку вартість.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень. Однак, відповідачем таких доказів суду не надано.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що контролюючий орган неправомірно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, у зв'язку з чим такі рішення є протиправними та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Союз-2000" підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-2000" до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 31 серпня 2015 року №903080000/2015/000100/1, від 31 серпня 2015 року №903080000/2015/000101/1, від 01 вересня 2015 року №903060000/2015/000102/1.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз-2000" (ідентифікаційний код 30131474) за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці ДФС судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3406,97 грн (три тисячі чотириста шість гривень дев'яносто сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 березня 2016 року.

Суддя Р.І. Молодецький