Постанова № 56192910, 29.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 лютого 2016 рокусправа № 804/14514/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

за участі представника позивача Афанасьєвої Н.Г.

представника відповідача Гагарського А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 р. в справі № 804/14514/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (далі - ПАТ «ПРМЗ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002622204 від 07.09.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 793008 грн., з яких 528672 грн. - основний платіж, 264336 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Строй-Д» є хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт вказує на наявність у нього права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту через підтвердження таких сум належним чином оформленими податковими накладними; недоведеність висновків акту перевірки про нереальність господарських операцій, який ґрунтується виключно на відомостях баз даних контролюючого органу, які не є юридичним фактом. На думку позивача, судом не надана правова оцінка документам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а посилання на відсутність належних доказів (пояснення робітників) щодо порядку, способу отримання товару та щодо налагодження господарських відносин з контрагентом, є безпідставним та таким, що суперечить основним принципам адміністративного судочинства. Також зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податків права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, а несплата продавцем податку до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту у покупця.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач Публічне акціонерне товариство «Придніпровський ремонтно-механічний завод» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.04.1997 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 01528536, перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100319887.

Судом першої інстанції встановлено, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ «ПРМЗ» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ПП «Транс Строй-Д» за квітень 2015 р., за результатами якої складено акт № 1572/04-64-22-04/1528536 від 21.08.2015 р. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПАТ «ПРМЗ» операцій по ланцюгу з постачальниками ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» на суму податку на додану вартість 528672,00 грн.; порушення п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у квітні 2015 р. на загальну суму 528672,00 грн.

18.09.2015 р. позивачем отримане податкове повідомлення-рішення № 0002622204 від 07.09.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 793008 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що у періоді, що перевірявся, ПАТ «ПРМЗ» (покупець) документувало з ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» (продавець) договір поставки від 01.10.2014 №85/3-2014 щодо поставки товарів (круг, відливка, лист, круг латунний, поковка, труба). Відповідно до умов договору ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» складено видаткові та податкові накладні. Весь товар, придбаний у ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д», транспортувався перевізником Концерном «СоюзЕнерго» (код ЄДРПОУ 31965106) на підставі договору на перевезення вантажів №8-П від 03.01.2013 р. автомобілем Ивеко 53110АА, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №1893 від 15.04.2015р., №1892 від 21.04.2015р., №1935 від 17.04.2015р., №1987 від 21.04.2015р., актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №ОУ-000030 від 25.05.2015р. Придбаний у ПП «ТРАНС СТРОЙ-Д» товар доставлявся безпосередньо на склад за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська 8 та оприбутковувався згідно з видатковими накладними, наданих разом із товаром та товарно-транспортними накладними.

Судом першої інстанції фактично не здійснювався аналіз спірних господарських операцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень акту перевірки, а також з не підтвердження позивачем належними доказами порядку, способу отримання товару, а первинні документи, якими позивач підтверджує здійснення господарської операції, не свідчать про реальність укладених угод.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ПАТ «ПРМЗ» під час здійснення взаємовідносин з ПП «Транс Строй-Д» за квітень 2015 р., за результатами якої складено акт № 1572/04-64-22-03/01528536 від 21.08.2015 р. Перевіркою встановлено порушення ПАТ «ПРМЗ» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за квітень 2015 р. в сумі 528672 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 07.09.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002622204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 793008 грн., в тому числі за основним платежем - 528672 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 264336 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про нереальність здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Транс Строй-Д» у квітні 2015 р., а саме відсутність об'єкта оподаткування по господарським операціям з цим контрагентом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2015 р. сформований, зокрема, по господарським операціям з ПП «Транс Строй-Д».

Так, ПАТ «ПРМЗ» укладено з ПП «Транс Строй-Д» договір купівлі-продажу № 85/3-2014 від 01.10.2014 р., за умовами якого позивач придбаває товар, найменування, кількість якого визначається у накладних як невід'ємної частині договору (а.с. 47-48 т.1).

Протягом квітня 2015 р. позивачем за умовами вказаного договору придбавався металопрокат (круг, відливка, лист, поковка, труби). Фактичне отримання товару за вказаним договором у квітні 2015 р. підтверджено наступним: видатковою накладною № 1893 від 15.04.2015 р., рахунком-фактурою від 15.04.2015 р. № 1893, податковою накладною № 1893 від 15.04.2015 р. на поставку кругу 100 БРАЖМц 10-3-1,6, відливки СЧ-25 з мех. обробкою, листа 30 ст09Г2С на загальну суму 1143288 грн., в тому числі податок на додану вартість -90548 грн. (а.с. 49-50, 52 т.1); видатковою накладною № 1935 від 17.04.2015 р., рахунком-фактурою від 17.04.2015 р. № 1935, податковою накладною № 1935 від 17.04.2015 р. на поставку листа 30 ст09Г2С, поковки ст15х1М1Ф з мех. обробкою на загальну суму 570744 грн., в тому числі податок на додану вартість - 95124 грн. (а.с. 53-54, 56 т.1); видатковою накладною № 1987 від 21.04.2015 р., рахунком-фактурою від 21.04.2015 р. № 1987, податковою накладною № 1987 від 21.04.2015 р. на поставку кругу 50мм латунного, труби 57х4 ст20 на загальну суму 738000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 123000 грн. (а.с. 57-58, 60 т.1); видатковою накладною № 1982 від 21.04.2015 р., рахунком-фактурою від 21.04.2015 р. № 1982, податковою накладною № 1982 від 21.04.2015 р. на поставку кругу 50мм латунного на загальну суму 720000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 120000 грн. (а.с. 61-62, 64 т.1).

Транспортування придбаного товару здійснювалось Концерном «СоюзЕнерго» на підставі укладеного позивачем з даним перевізником договору на перевезення вантажів № 8-П від 03.01.2013 р. (а.с. 66-68 т.1) автомобілем Ивеко 53110 АА та підтверджено товарно-транспортними накладними № 1893 від 15.04.2015 р., № 1835 від 17.04.2015 р., № 1987 від 21.04.2015 р., № 1982 від 21.04.2015 р. (а.с. 51, 55, 59, 63 т.1). Фактичне отримання позивачем послуг з перевезення товару за вказаними товарно-транспортними накладними підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000030 від 25.05.2015 р., податковою накладною № 68 від 25.02.2015 р. (а.с. 69-70 т.1).

З оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ПП «Транс Строй-Д» за квітень 2015 р. вбачається, що у позивача на час проведення перевірки рахується кредиторська заборгованість в розмірі 4877637,67 грн. (а.с. 65 т.1).

Як встановлено судом апеляційної інстанції в ході апеляційного перегляду справи, 30.10.2015 р. ПАТ «ПРМЗ» видано ПП «Транс Строй-Д» простий вексель на суму 4877637, 69 грн., який відповідно до акту приймання-передачі векселя передано ПП «Транс Строй-Д».

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Транс Строй-Д», позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 р.

Оприбуткування придбаного позивачем у ПП «Транс Строй-Д» у квітні 2015 р. товару підтверджено прибутковими накладними № РМ-0000649 від 15.04.2015 р., № РМ-0000650 від 17.04.2015 р., № РМ-0000651 від 21.04.2015 р., № РМ-0000695 від 21.04.2015 р. (а.с. 81-84 т.1), що, зокрема, підтверджує фактичне отримання позивачем товару.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу ПП «Транс Строй-Д», відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача за квітень 2015 р.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв'язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції не досліджувалось використання придбаних у ПП «Транс Строй-Д» товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України судом апеляційної інстанції досліджені докази, які не досліджувались судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що використання придбаного позивачем у ПП «Транс Строй-Д» товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено наступним.

Основними видами діяльності ПАТ «ПРМЗ» є виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення; виробництво інших кранів та клапанів; виробництво чавуну, сталі та феросплавів; виробництво алюмінію; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, товар, придбаний позивачем у ПП «Транс Строй-Д» доставлявся безпосередньо на склад підприємства за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 8, та використовувався в якості сировини на виробництві, тобто з придбаного товару позивачем виготовлялась готова продукція, яка в подальшому реалізовувалась покупцям.

Внутрішнє переміщення товару, видача його у виробництво підтверджено наявними в матеріалах справи вимогами за квітень 2015 р. (а.с. 85-88 т.1), відомостями щодо списання товарно-матеріальних цінностей за квітень, травень, червень 2015 р. (а.с. 89-96 т.1). Виготовлена готова продукція зі складу готовою продукції реалізовувалась покупцям: Концерну «СоюзЕнерго» за договорами поставки № 4/4-2015 від 20.02.2015 р., № 44/4-2013 від 01.06.2013 р.; ТОВ «Союзенергомаш» за договорами поставки № 6/4-2015-ТПА від 02.03.2015 р., № 61/4-2013 від 08.08.2013 р., № 11/4-2015 р. від 14.05.2015 р., договору надання послуг № 12/3-2015 від 31.03.2015 р.; ТОВ «Торговий дім «Армада» за договором поставки № 1 від 01.04.2015 р.; ТОВ «УК «Метрополія» за договором поставки № 30/04-2014 р. від 11.03.2014 р.; ТОВ «Союз-енерго-СМК» за контрактом № 84/4-2014 від 30.10.2014 р., які наявні в матеріалах справи.

Матеріали справи містять достатній обсяг первинних документів, які підтверджують фактичне виконання вказаних договорів, зокрема, накладні на видачу готової продукції зі складу, податкові накладні, видані позивачем покупцям тощо.

Відтак, господарські операції позивача з придбання у ПП «Транс Строй-Д» товару безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару ПП «Транс Строй-Д» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тому позивач безперечно має право на податковий кредит.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відтак, в даному випадку не має правового значення факт оплати позивачем товарів, оскільки позивачем сформовано податковий кредит за іншою першою подією - датою отримання товарів.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Колегія суддів вважає необґрунтованими підтримані судом першої інстанції висновки акту перевірки контролюючого органу щодо не підтвердження фактичного виконання господарських операцій. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на положеннях акту перевірки, які спростовані сукупністю приведених вище обставин. Судом не зроблений аналіз господарських операцій, не надана правова оцінка доводам позивача, а також доказам, наданим платником податків.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки, з чим погодився суд першої інстанції, на відсутність об'єкта оподаткування колегія суддів вважає безпідставними через доведеність фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Транс Строй-Д», використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, подальшу реалізацію товару кінцевим покупцям, що призвело до певних змін в структурі активів та зобов'язань позивача.

Посилання суду першої інстанції на не підтвердження позивачем належними доказами, якими суд вважав пояснення свідків, порядку, способу отримання товару, судова колегія вважає хибними, зазначаючи, що позивачем підтверджено належними доказами, якими в даному випадку є належним чином оформлені первинні документи, факт придбання товару, його використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, що обумовлює правомірність формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки та суду першої інстанції на наявність податкової інформації про неможливість здійснення контрагентом позивача господарських операцій по ланцюгу постачання, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність належних доказів даних тверджень. При цьому, як вбачається з акту перевірки, контрагент позивача на час здійснення спірних господарських операцій був діючим підприємством, платником податку на додану вартість, декларував податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2015 р.

Також є цілком надуманими доводи контролюючого органу, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що про безтоварність операцій свідчить відсутність актів приймання-передачі товару, сертифікатів якості, калькуляцій виготовленої продукції, оскільки такі доводи не ґрунтуються на приписах податкового законодавства. При цьому колегія суддів зазначає, що сертифікати якості взагалі не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Висновок суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів реальності здійснення спірних господарських операції є безпідставним та спростовується приведеними вище обставинами.

Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягнення судові витрати.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 р. в справі № 804/14514/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 р. в справі № 804/14514/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти в справі № 804/145141/15 нову постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002622204, прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 07.09.2015 р., про збільшення Публічному акціонерному товариству «Придніпровський ремонтно-механічний завод» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 793008 грн., в тому числі за основним платежем - 528672 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 264336 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Придніпровський ремонтно-механічний завод» з бюджетних асигнувань Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12431 (дванадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 01.03.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко