Постанова № 56192793, 01.03.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6715/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Селімової О.В.,

за участю: представника позивача - Мацко В.В. (адвокат),

представника відповідача - Кисельова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування наказу №738 від 19 червня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач, відповідно до уточненого адміністративного позову (а.с.44-47) просить суд скасувати наказ №768 від 19 червня 2015 року Головного управління ДФС в Одеській області, про проведення фактичної перевірки підписаного в.о. начальником С.В. Данілін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що відповідно до ст. 80.2 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого у вигляді наказу, в якому повинна бути зазначена хоча одна із обставин, визначена ст. 8.2.1 - 8.2.7 Податкового кодексу України.

В наказі, який оскаржується підставою проведення перевірки був зазначений п. 80.2.5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 80.2.5 Податкового кодексу України зазначено, що фактична перевірка проводиться у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Вказаної інформації контролюючий орган не отримував, скарг у книзі обліку пропозицій та скарг у позивача відсутні.

Згідно аналізу п. 81.1 Податкового кодексу України наказ повинен містити наступні обов'язкові умови, а саме:

Дата видачі;

Найменування контролюючого органу;

Найменування та реквізити суб'єкта перевірка якого проводиться;

Мета, вид, підстави перевірки;

Дата початку та тривалість перевірки;

Період діяльності, який перевіряється.

Закон встановлює, що наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Оскаржуємий наказ, окрім того, що не містить дати початку перевірки, не визначений період діяльності, який буде перевірятися, не містить печатку контролюючого органу, таким чином його недійсність прямо встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну службу» зазначено, що посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Адвокатом Мацко В.В. була отримана відповідь на адвокатський запит від 13.11.2015 року відповідно до якої ГУ ДФС в Одеський області надало наступні документи:

Затверджена структура головного управління ДФС в Одеській області станом на 19.06.2015 року;

Згідно затвердженої структури ГУ ДФС в Одеській області (індекс структурного підрозділу) керівником є начальник, перший заступник начальника та заступник начальника.

Згідно затвердженої структури така посада, як виконуючий обов'язки начальника ГУ ДФС в Одеській області взагалі не передбачено, а відтак вказана особа належним чином не була наділена повноваженнями.

Таким чином, цей закон не визначає взагалі поняття як виконуючий обов'язки керівника закон взагалі не визначає.

Вказана позиція підтверджується Постановою Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2015 року П/800/167/ 15.

Також, відповідно до відповіді на адвокатський запит від 27.11.2015 року були отримані документи, які стали підставою для видання оскаржуємого наказу на перевірку.

Так, згідно отриманих документів було встановлено, що контролюючий орган не отримував установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Так з тексту доповідної записки від 09 числа (при цьому дата вписана в рукописний спосіб) червня місяця 2015 року встановлено, що заступник начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області О.В. Веренчук посилається на те, що фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області встановлено, що у ресторані ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога 108-а при реалізації алкогольних напоїв не видається документ встановленого зразка, що призводить до несплати акцизного податку, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, ця доповідна записка є підтвердженням незаконності дій посадових осіб ГУ ДФС України, оскільки, якщо заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області посилається на ту обставину, що відповідними фахівцями ГУ ДФС встановлене порушення, то в такому випадку повинно бути відповідне направлення на перевірку, оскільки в іншому випадку такі особи зловживають своїм службовим становищем, у зв'язку з тим, що в порушення встановленого законом порядку здійснення перевірки суб'єктів господарювання здійснюють контрольні закупки, залишають своє робоче місце та інше.

Також не зазначено, які самі працівники встановили ймовірне порушення, не зазначена дата, місяць а рік, коли було встановлено порушення, який саме документ не був виданий, на підставі чого взагалі вони прийшли до висновку про порушення.

Таким чином, в сукупності цих фактичних обставин можна прийти до висновку про те, що ГУ ДФС в Одеській області не отримувала в становлений законом порядку інформацію про порушення, а це було наслідком зловживання своїм службовим становищем посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області.

Таким чином, перелік вказаних порушень є підтвердження того, що наказ №738 від 19 червня 2015 року Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та в поясненнях.

Представник відповідача відносно задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях на позов, зокрема, зазначивши, що оскаржуваний наказ видано з дотриманням вимог чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 09.06.2015 року Заступником начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області О.В. Веренчуком на ім'я В.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Даналіну С.В. було направлено Доповідну записку №207/11/15-32-21-01-34, згідно якої фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області встановлено, що у ресторані "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1, при реалізації алкогольних напоїв не видається документ встановленого зразка, що призводить до не сплати акцизного податку, відповідно до вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, просить дозволу на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3

09.06.2015 року Головним державним інспектором відділу державного контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів І.А. Кочиним на ім'я В.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Даналіну С.В. було направлено Доповідну записку №207/11/15-32-21-01-34, згідно якої фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області встановлено, що у ресторані "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1, при реалізації алкогольних напоїв не видається документ встановленого зразка, що призводить до не сплати акцизного податку, відповідно до вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, просить дозволу на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3

На підставі отриманої інформації, 19 червня 2015 року виконуючим обов'язки начальника ГУ ДФС в Одеській області Даніліним С.В. видано наказ №738 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) тривалістю 10 діб на підставі ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (а.с. 30).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпункту 80.2.5 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача встановлених законом підстав - доповідних записок від 09.06.2015 року (а.с. 82-85), для прийняття оскаржуваного наказу про проведення фактичної перевірки позивача.

На підставі наказу від 19 червня 2015 року №738 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3." ГУ ДФС в Одеській області були винесені направлення на перевірку від 14.07.2015 року №425, 426. (а.с. 80,81)

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України (в редакції чинній на момент винесення наказу) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що відповідно до п.81.1 ПК повинен містити наступні обов'язкові умови, а саме - дата видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб'єкта перевірка якого проводиться; мета, вид, підстави перевірки; дата початку та тривалість перевірки; період діяльності, який перевіряється, оскільки як вбачається з вищенаведених норм податкового законодавства (в редакції чинній на момент винесення наказу) зазначені умови повинні міститись у направленнях на перевірку, а не в Наказі.

Слід зазначити, що в направленнях на проведення перевірки від 14.07.2015 року № №425, 426 чітко зазначений період, за який слід провести перевірку дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та ФОП відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв - з 17.07.2015 року тривалістю 10 діб.

Щодо оскаржуваного наказу № 738 від 19.06.2015 року, а саме посилання представника позивача на відсутність відбитку печатки, як на підставу скасування, суд зазначає, що поодинокі дефекти в оформленні документа не повинні впливати на його юридичний зміст та наслідки, а, відтак, не можуть бути підставою для його скасування.

Позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, який у своєму листі від 28.03.2014 року № 375/11/14-14 зазначив, що окремі дефекти в документі не можуть свідчити про зміну суті самого документу та не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо його протиправності і, як наслідок до його скасування. Якщо з його змісту можна чітко встановити характер операції, яку він підтверджує, то такий документ може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми. Запропонований підхід є універсальним принципом розгляду податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Також суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що спірний наказ підписано в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області та затвердженою структурою ГУ ДФС в Одеській області взагалі не передбачено такої посади, оскільки суд вважає, що виконуючий обов'язки начальника ГУ ДФС в Одеській області не являється посадою. Виконуючий обов'язки - являється перекладом обов'язків на іншу особу. Так наказом ДФС України №813-о від 10.03.2015 року виконання обов'язків начальника управління ДФС в Одеській області покладено на полковника податкової міліції Даніліна Сергія Вікторовича - першого заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст. 11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не достатньо обґрунтовано протиправність оскаржуваного наказу та підстави, з яких він має бути скасований.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного у даній адміністративній справі наказу немає, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати розподілити згідно вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування наказу №738 від 19 червня 2015 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту.

Суддя О.Г. Гусев

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування наказу №738 від 19 червня 2015 року.

01 березня 2016 року.