Ухвала суду № 56192780, 23.02.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6721/15

УХВАЛА

про зупинення провадження по справі

23 лютого 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд колегією в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

судді Андрухіва В.В.,

судді Токмілової Л.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

позивача ОСОБА_1, (за паспортом),

представника відповідача ОСОБА_2,( за довіреністю),

представник відповідача від Миколаївської митниці ДФС України не зявився

розглянувши у судовому засіданні питання щодо можливості зупинення провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Миколаївської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Миколаївської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження по справі до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України по справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про очищення влади та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про очищення влади.

Вислухавши думку позивача, представника відповідача Державної фіскальної служби України, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, позивач звільнений з посади заступника начальника Миколаївської митниці ДФС на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 26.10.2015 року № 3407-о Про звільнення ОСОБА_1О. та наказу Миколаївської митниці ДФС від 27.10.2015 року №425-о «По особовому складу» з підстав передбачених Законом України Про очищення влади.

Згідно відомостей офіційного сайту Конституційного Суду України, станом на 18 червня 2015 року на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України перебуває подання Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про очищення влади та подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про очищення влади.

Тобто, предметом вказаних конституційних подань стали, в тому числі, норми положень Закону України "Про очищення влади", які були підставою для звільнення позивача із посади.

Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (п. 5.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005).

Принцип законності передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012).

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Так, у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Відповідно до ч.3 ст.61 Закону України Про Конституційний Суд України у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Згідно ст.ст. 63, 69-70 цього Закону рішення і висновку Конституційного Суду України рівною мірою є обовязковими до виконання. У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обовязки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Рішення і висновки Конституційного Суду України є остаточними і не підлягають оскарженню.

Таким чином, враховуючи зазначене, Конституційний Суд України, за результатами розгляду конституційного подання, може визнати окремі положення Закону України Про очищення влади такими, що не відповідають Конституції України, а отже правове регулювання суспільних відносин пов'язаних із очищенням влади відповідно до цього закону може змінитися.

Тобто, результат розгляду Конституційним Судом України вказаних вище подань може істотно вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення, а отже наявні підстави для зупинення провадження по даній справі.

Згідно з п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Вислухавши думку позивача, представника відповідача Державної фіскальної служби України, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження по справі до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України по справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про очищення влади та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про очищення влади.

На підставі викладеного, керуючись ст. 156, ст. 160, ст.165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Провадження по справі № 815/6721/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Миколаївської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - зупинити до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України по справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про очищення влади та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини пятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про очищення влади.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.185 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення 5-денного строку з дня проголошення ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст ухвали буде складений 29.02.2016 року.

Головуючий суддя О.Я. Бойко

Суддя В.В. Андрухів

Суддя Л.М. Токмілова