Ухвала суду № 56192696, 29.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

29 лютого 2016 року

м. Київ

№ 826/8256/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись із справою

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта"

до

Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Укртранснафта” звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників з наступними позовними вимогами:

- скасувати податкову вимогу № 84-11 від 24.03.2014;

- зобов’язати внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 4 731 199 грн. з податку на додану вартість;

- зобов’язати відповідача звільнити майно із податкової застави та виключити її з державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано спірну податкову вимогу; зобов’язано відповідача внести зміни до картки особового рахунку ПАТ “Укртранснафта” шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 4 731 199 грн. з податку на додану вартість; зобов’язано відповідача звільнити майно ПАТ “Укртанснафта”, описане згідно акту опису майна № 12 від 15.05.2014 у податкову заставу, з-під податкової застави; зобов’язано відповідача вжити заходів, спрямованих на виключення обтяження рухомого майна ПАТ “Укртанснафта”, описаного в податкову заставу актом опису майна № 12 від 15.05.2014, шляхом подання до реєстратора заяви про припинення такого обтяження; у решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 допущено заміну по даній справі відповідача – Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників його правонаступником – Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників. Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2014 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 зазначено, що «Слід зазначити, що з метою встановлення наявності у позивача суми податкового боргу з податку на додану вартість, що визначена спірною податковою вимогою, необхідно дослідити суми узгоджених та безпосередньо сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на момент звернення до суду з позовом (червень 2014 року), а не обмежитись лише судовими рішеннями про визнання правомірним податкового повідомлення-рішення № 882/23-4/0 від 10.08.2005 по справі № 2а-350/12/2670, в результаті чого встановити також правомірність застосування податкової застави на майно позивача.

Також, суди попередніх інстанцій не дослідили питання щодо належного способу захисту порушених прав позивача в разі задоволення позовних вимог про внесення змін до картки особового рахунку позивача шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 4 731 199 грн. з податку на додану вартість, а також звільнення майна із податкової застави та виключення її з державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна.

Крім того, апеляційний адміністративний суд, посилаючись на ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог, зобов’язуючи відповідача вжити заходів, спрямованих на виключення обтяження рухомого майна позивача, описаного в податкову заставу актом опису майна № 12 від 15.05.2014, з метою повного захисту порушеного права позивача, не врахував вимоги ч. 4 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, які забороняють суду апеляційної інстанції розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.».

За результатом автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи було визначено суддю Огурцова О.П.

Перевіривши матеріали справи суд, визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття справи до свого провадження.

Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Прийняти справу до провадження.

2. Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 травня 2016 року о 16:20 год., яке відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, блок Б, 1-поверх, зал судових засідань № 35.

3. Справа розглядатиметься суддею одноособово.

4. Зобов'язати відповідача та запропонувати позивачу надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.

5. Копію ухвали невідкладно направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Огурцов

Інформація про процесуальні права і обов’язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.