Постанова № 56192596, 22.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року №810/5631/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Панченко Н.Д., суддів Панової Г.В., Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправної бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 14311372,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 14311372,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідно до якого почала функціонувати електронна система адміністрування податку на додану вартість.

Після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, відповідач не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ. Тобто не забезпечив автоматичного збільшення суми на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, задекларованого у рядку 31 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення у яких зазначив, що Державна фіскальна служба України при отриманні та опрацюванні показників декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Зокрема зауважив, що Головним управління ДФС у Київській області здійснено аналіз формування суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, задекларованої у рядку 31 декларації та встановлено відсутність підтвердження залишків товару на складах ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод», за рахунок яких сформовано податковий кредит у 2010 році.

За таких обставин відповідач вважає, що правомірно не здійснив дій щодо автоматичного збільшення суми податку на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У судове засідання, призначене на 22 лютого 2016 року, сторони не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні своєчасно та належним чином.

Разом з цим, 22 лютого 2016 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання сторін про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

З урахуванням викладеного суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» (ідентифікаційний код 33011077) зареєстроване 25 липня 2004 року Іванківською районною державною адміністрацією як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №091942 (а.с. 11).

Як платник податків позивач узятий на облік з 30 липня 2004 року за №331 та перебуває на податковому обліку у Вишгородській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області (а.с. 28).

9 липня 2015 року позивачем засобами електронного зв’язку до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, де у рядку 31 «Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду» відображено суму у розмірі 14311372,00 грн. (а.с 32-39).

Згідно додатку №2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року» до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, значення рядка 31 декларації у розмірі 14311372,00 грн. було сформовано за рахунок від'ємного значення ПДВ, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах та залишилось непогашеним станом на 1 лютого 2015 року, а саме, за червень 2010 року – 14167410,00 грн., за липень 2010 року – 2632,00 грн., за грудень 2010 року – 247,00 грн., за січень 2011 року – 539,00 грн., за лютий 2011 року 893,00 грн., за квітень 2011 року – 721,00 грн., за травень 2011 року 998,00 грн., за листопад 2011 року – 470,00 грн., за грудень 2011 року – 135192,00 грн., за березень 2013 року – 657,00 грн., за травень 2013 року – 308,00 грн., за червень 2013 року – 325,00 грн., за січень 2014 року – 15,00 грн., за лютий 2014 року – 733,00 грн., за вересень 2014 року – 488,00 грн. (а.с. 36).

Оскільки станом на серпень 2015 року показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року не були відображені у системі електронного адміністрування, зокрема в частині збільшення суми на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, позивач звернувся до ДФС України зі скаргою від 27 серпня 2015 року №27/08-2015, в якій вимагав збільшити показник ?Накл на суму від'ємного значення ПДВ, непогашеного станом на 1 липня 2015 року у розмірі 14311372,00 грн. (а.с. 45-47).

Розгляд зазначеної скарги Державна фіскальна служба України доручила Головному управлінню ДФС у Київській області (а.с. 50).

Листом від 24 вересня 2015 року за №2568/10/10-36-15-01-16 Головне управління ДФС у Київській області направило на адресу позивача лист Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14 вересня 2015 року №5564/10/10-08-15-01/1961 (а.с. 51).

Зі змісту листа Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14 вересня 2015 року №5564/10/10-08-15-01/1961 вбачається, що позивачу було відмовлено у збільшенні реєстраційної суми на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року. При цьому підставою для такої відмови слугував висновок камеральної перевірки, яка оформлена актом від 4 вересня 2015 року №1560/15-01/33011077 (а.с. 58-59).

Судом встановлено, що 4 вересня 2015 року Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» за червень 2015 року, за результатами якої складений акт №1560/15-01/33011077 (а.с. 60-63).

Перевіркою встановлено, що суму від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року у розмірі 14311628,00 грн., задекларованої у графі 31 декларації з податку на додану позивачем було сформовано починаючи з червня 2010 року.

Під час здійснення аналізу декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та додатку №1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» за червень 2010 року встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду виникло за рахунок коригування податкових зобов’язань. При тому, що декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року від 26 липня 2010 року №11094 та від 4 серпня 2010 року №11654 подані з нульовими показниками.

На підставі викладеного Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області дійшла висновку про порушення ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» вимог пункту 102.1, 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року у розмірі 14309102,00 грн.

Не погоджуючись з висновками такої перевірки, позивач 15 вересня 2015 року звернувся до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з письмовими запереченнями на акт перевірки від 4 вересня 2015 року №1560/15-01/33011077 (а.с. 64-69).

За результатами розгляду вказаних заперечень рішенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22 вересня 2015 року за №1991/10/15-01/3015 висновки камеральної перевірки, оформлені актом від 4 вересня 2015 року №1560/15-01/33011077, були скасовані (а.с. 70-71).

Скасовуючи висновки акта камеральної перевірки Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зазначила, що правомірність формування позивачем суми від'ємного значення ПДВ у червні 2010 року у розмірі 15758011,38 грн., що у подальшому вплинула на показник залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року, відображеного у рядку 31 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, підтверджується рішеннями судів в адміністративних справах №2а-5662/12/1070, №810/3976/13-а, 810/1055/14, 810/2957/14, 810/6393/13-а, 810/235/14-а, які набрали законної сили.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі 2а-5662/12/1070, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2015 року, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Іванківської МДПІ від 21 серпня 2012 року №0001071600 та №0000011600, згідно з якими позивачу зменшено від’ємне значення податку на додану вартість за податковою декларацією за липень 2012 року у розмірі 15209772,00 грн. та збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 688513,00 грн. (а.с. 148-152).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року по справі №810/235/14-а, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ №0005472200 від 22 жовтня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013 року у сумі 14200377,00 грн. (а.с. 162-167).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі №810/3976/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2015 року, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Іванківської МДПІ №0000251500 та №0000261500 від 1 квітня 2013 року, якими позивачу було зменшено задекларовану суму від’ємного значення по декларації за грудень 2012 року у розмірі 14767554,00 грн. та зменшено суму позитивного значення між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ по декларації за грудень 2012 року у розмірі 436228,00 грн. (а.с. 153-157).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі 810/1055/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ від 13 вересня 2013 року № 0003990, згідно з яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 14202533,00 грн. (а.с. 158-161).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року у справі №810/6393/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ №0005712200 від 20 листопада 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ по декларації за серпень 2013 року у розмірі 14339062,00 грн. (а.с. 168-171).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі №810/2957/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ №0006092201 від 16 грудня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ по декларації за жовтень 2013 року у розмірі 14334513,00 грн. (а.с. 172-174).

Незважаючи на наявність скасованих висновків акта камеральної перевірки та підтвердження правомірності формування позивачем суми від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року, відповідачем жодних дій, направлених на збільшення суми на яку ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не вчинено, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 2001.1 статті 2001 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №569, електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

За змістом пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, яка зазначена у цій статті.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від’ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 91 Порядку №569 сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.

ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників ?НаклОтр, ?Митн та ?НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума ?Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (?Овердрафт ); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (?Перепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (?Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (?Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Таким чином, до 3 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв’язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ зобов’язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Крім того, Державною фіскальною службою України неодноразово, зокрема, у листах від 7 серпня 2015 року №29168/7/99-99-19-03-02-17, від 11 серпня 2015 року №29562/7/99-99-19-03-02-17 надавались роз’яснення щодо внесених змін до Кодексу у зв’язку із прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ. У зазначених листах ДФС також зазначалось про обов’язок контролюючого органу автоматично збільшити реєстраційну суму саме за таким алгоритмом, який наведений у позові, а також відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Як було зазначено судом, позивачем у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року відображено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (графа 3 таблиці 1 додатку 2 до декларації з ПДВ за червень) у розмірі 14311628,00 грн. Ця ж сума відображена позивачем у рядках 26 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Як вбачається з витягу з системи електронного адміністрування ПДВ за №3303902, станом на 3 грудня 2015 року ДФС України не здійснила автоматичного збільшення суми на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого позивачем у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року (а.с. 44).

Отже контролюючим органом безпідставно не здійснено збільшення значення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001Податкового кодексу України.

За наведених обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність протиправної бездіяльності Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 14311372,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Посилання відповідача на здійснений ГУ ДФС у Київській області аналіз формування суми непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, за результатами якого встановлено відсутність підтвердження залишків товару на складах ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод» за рахунок яких сформовано податковий кредит у 2010 році є безпідставними та необґрунтованими.

Суд зауважує, що висновки, наведені у будь-яких аналітичних довідках не можуть бути підставою для збільшення платнику податків зобов’язань з податків чи зборів або зменшення суми від’ємного значення, що підлягає відшкодуванню. Відповідачем під час розгляду справи не було надано доказів проведення перевірок та прийнятих за їх результатами податкових повідомлень-рішень, якими б позивачу було зменшено суму від'ємного значення, задекларовану у рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Натомість рішеннями судів в адміністративних справах 2а-5662/12/1070, 810/235/14, 810/3976/13, 810/1055/14, 810/6393/13, 810/2957/14 було встановлено правомірність здійснених фінансово-господарських операцій з повернення товарно-матеріальних цінностей, за наслідками яких позивачем сформовано суму податкового кредиту за червень 2010 року, що у подальшому взяла участь у формуванні від'ємного значення, задекларованого у рядку 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у не приведенні даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ з червень 2015 року порушує принцип «законних (легітимних) очікувань» (legitimate expectations) та «юридичної визначеності» (legal certainty), які є невід’ємними елементами правової держави та верховенства права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справах Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37-38, ECHR 2002), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

Беручи до уваги протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у не вчиненні дій щодо збільшення реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині зобов’язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 14311372,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимога позивача про зобов'язання ДФС України в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до змісту статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та має застосовуватися у виключних випадках.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 14311372,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 14311372,00 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» (ідентифікаційний код 33011077) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 1 грудня 2015 року №525 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Панченко Н.Д.

Суддя Панова Г.В.

Суддя Василенко Г.Ю.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 22.02.2016