Постанова № 56192583, 03.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року 14:30Справа № 808/8867/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С.,

за участю:

представника позивача: Білик О.В.,

представника відповідача 1: Лактіонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.. А.М.Кузьміна"

до: Запорізької митниці ДФС,

до: Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про: визнання неправомірною бездіяльності та стягнення суми ввізного мита,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М.Кузьміна» (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2014/017332 від 29.09.2014 у розмірі 8 631 грн. 81 коп.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ ««Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» переплату ввізного мита у загальній сумі 8631 гр. 81 коп.

Ухвалою суду від 04.12.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/8867/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Позивач у своїй заяві вважає неправомірною відмову відповідача 1 у поверненні позивачу надмірно сплачених митних платежів, оскільки рішення про визначення митної вартості скасоване в судовому порядку, а відтак, суми митних платежів, що сплачувалися позивачем відповідно до вказаного рішення, мають бути позивачу повернуті. При цьому зазначає, що в судових рішеннях суди зазначили про достатність поданих документів для визначення митної вартості за першим методом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача -1 позов не визнав у повному обсязі, просить суд у його задоволенні відмовити та пояснив, що позивачем до заяви про повернення надмірно сплачених коштів не подавались документи, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету. Також зазначили, що Запорізькою митницею ДФС будь-яке рішення щодо визначення митної вартості не приймалось, у зв'язку з чим неможливо встановити наявність факту переплати ввізного мита. Позивач не скористався своїм правом випустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та митницею не приймалося рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, а тому неможливо встановити суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів). Вважає, що дії Запорізької митниці ДФС правомірні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, надав до суду пояснення, в яких зазначає, що оскільки висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплаченого ввізного мита у сумі 8631,81 грн. від відповідача 1 не надходило, тому підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Крім того, у поясненнях відповідач-2 зазначає, що позивач звертається з вимогою щодо повернення з державного бюджету переплати ввізного мита, при цьому до позовної заяви не додано жодних платіжних доручень, якими вищевказані кошти було перераховано до державного бюджету або на рахунок Запорізької митниці. Просить суд розгляд справи проводити без його участі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2015 у справі № 808/1170/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товару за шостим методом №112030000/2014/000212/1 від 29.09.2014 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2014/00264 від 29.09.2014.

03.09.2015 позивач звернувся з заявою до Запорізькою митниці про повернення переплати ввізного мита та ПДВ в сумі 8 631,81 грн.

Листом від 15.09.2015 №1005/11/08-70-25 відмовлено позивачу в поверненні надмірно сплачених митних платежів у розмірі 8 631,81 грн. В обґрунтування відмови митним органом зазначено, що повернення митних платежів в розмірі 8 631,81 грн. було предметом розгляду адміністративної справи №808/1170/15 і в задоволенні цієї вимоги позивачу було відмовлено.

Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся з позовом до суду.

Згідно обставин справи, між сторонами виник спір щодо відмови митного органу в поверненні надмірно сплачених митних платежів відповідно до рішення відповідача про коригування митної вартості товару, яке було скасоване в судовому порядку, що, як вважає позивач, призвело до надмірно сплачених митних платежів.

Оцінюючи правомірність дій відповідача 1 щодо відмови у поверненні позивачеві суми митних платежів у розмірі 8 631, 81 грн. за ВМД № 112030000/2014/017332 від 29.09.2014, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 7, 8, 9, 10 ст. 55 Митного кодексу України (далі - МК України), у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач 1 не є розпорядником коштів, а також той факт, що позивач не скористався визначеною ст. 55 МК України процедурою випуску товару під гарантійні зобов'язання та подальшого повернення таких гарантійних зобов'язань, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача 1 щодо відмови у поверненні позивачеві суми митних платежів у розмірі 5268,76 грн. А відтак, у задоволенні позовних вимог у цій частині позивачу слід відмовити.

Оцінюючи правомірність дій відповідача 1 щодо ненадання відповідачеві 2 висновку про повернення з Державного бюджету України позивачеві надмірно сплачених коштів у розмірі 8 631,81 грн. за ВМД № 112030000/2014/017332 від 29.09.2014, суд виходить з наступного.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди, завданої таким рішенням, не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що у випадку скасування судом рішення митного органу про коригування митної вартості, особа (в даному випадку - ПАТ "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна") має право на отримання надмірно сплачених платежів в порядку, визначеному чинним законодавством.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України немає. Але воно міститься в податковому законодавстві.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 МК України поняттям "митні платежі", охоплюється мито; акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно із частинами першою-четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК) та Податкового кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1- 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під №1097/14364; далі - Порядок повернення коштів) цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків -юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

З 25.02.2014 діє Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затв. наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 р. за № 146/24923 (далі - Порядок взаємодії).

Згідно з пунктом 1 Порядку взаємодії, взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України, регламентується правилами цього Порядку.

Відповідно до пунктів 5, 7, 10 Порядку взаємодії, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Згідно з частиною другою статті 45 БК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.11.2014 у справі №21-201а14.

Виходячи з наведеного, поверненню надмірно сплачених митних та інших платежів передує дотримання встановленої процедури з поданням заяви, проведенням перевірки наявності надмірно сплачених митних платежів та складання висновку відповідачем 1 щодо повернення надмірно сплачених митних та інших платежів або відмова у наданні такого висновку.

Відповідач, за результатами розгляду заяви позивача від 20.10.2014 №111-кс-222, направив останньому лист про надання інформації від 31.10.2014 № 5268/24/0870-52-01-02 (а.с.52). У вказаному листі відповідачем не висловлено зауважень (недоліків) щодо поданої позивачем заяви та документів для повернення коштів, не заперечуються обставини щодо наявності у позивача надмірно сплачених платежів, не наведено фактів щодо наявності у позивача податкового боргу або інші обставини, які були б перешкодою для складання висновку про повернення з Державного бюджету України позивачеві надмірно сплачених коштів.

Покликання відповідача у вказаному листі лише на те, що позивачу судом було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення коштів, на переконання суду, не може бути підставою для відмови у наданні висновку про повернення, оскільки чинним законодавством передбачено спеціальний порядок повернення надмірно сплачених митних платежів. І такий порядок не вимагає наявності рішення суду про стягнення митних платежів.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" надмірно сплачених платежів.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача переплати ввізного мита в сумі 8 631,81 грн., суд вважає, що в задоволенні вказаної вимоги позивачу слід відмовити, оскільки як вже зазначалося, платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії.

Поряд з обумовленим суд зазначає, що Верховний суд України в постанові від 15.04.2014 (справа № 21-21а14) зазначає, що саме митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості. Суд, постановляючи рішення про стягнення надмірно сплачених митних платежів, фактично визначає митну вартість ввезеного товару, чим підміняє митний орган.

Зважаючи на те, що суд не може перебирати на себе повноваження митного органу, визначати та стягувати суму надмірно сплачених митних платежів, то у задоволенні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача переплати ввізного мита в сумі 8 631,81 грн. позивачу слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2014/017332 від 29.09.2014 у розмірі 8 631 грн. 81 коп.

В іншій часті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.. А.М.Кузьміна" судовий збір у розмірі 1218 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко