Ухвала суду № 56191511, 08.02.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

УХВАЛА

8 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Маринченка В.Л.,-розглянувши заяву головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Казначейська служба) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Казначейської служби, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 березня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року про задоволення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Казначейська служба подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, які регулюють відносини щодо виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України 23 липня 2015 року (справа № К/800/39623/14).

Заявник подав клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судових рішень, поважними причинами пропуску якого називає необізнаність в існуванні рішення від 23 липня 2015 року щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, про яке йому стало відомо 19 січня 2015 року після отримання копії листа Державної казначейської служби України від 10 грудня 2015 року № 5-10/4045-31412.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини першої статті 238 КАС заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, статтею 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Відповідно до частини п'ятої статті 238 КАС у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Казначейська служба пропустила встановлені законом строки подання заяви. Але названі нею причини пропуску строку можна визнати поважними для його поновлення.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 239 КАС у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС.

Зі змісту поданої заяви убачається, що у ній порушується питання про перегляд рішення суду касаційної інстанції, в якому не сформульовано висновку щодо застосування норм матеріального права при вирішенні справи судами попередніх інстанцій. У цьому рішенні суд касаційної інстанції лише зазначив, що погоджується з правильністю і обґрунтованістю рішень цих судів. Копій рішень судів попередніх інстанцій із висновками про правозастосування до заяви не додано.

З наведеного висновується, що оскільки рішення, про перегляд якого подано заяву, не містить висновку щодо застосування норм матеріального права, воно не може бути підставою для допуску справи до провадження.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Поновити строк на подання заяви головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015 року.

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання дій відповідача протиправними про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко