Ухвала суду № 56189332, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Київ К/800/54652/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року,-

у с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся із зазначеним позовом до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним і скасування рішення від 3 квітня 2015 року № 252-15, та зобов'язання визнати його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно вимог Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту», Женевську Конвенцію про статус біженців 1951 року, Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

На дану ухвалу Державною міграційною службою України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав її не відповідності вимогам статті 187 та частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема у частині несплати судового збору та не порушення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржуваною ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року апеляційну скаргу повернуто позивачу внаслідок не усунення визначених судом недоліків.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить судове рішення скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги попередньої ухвали суду про залишення скарги без руху, недоліки не усунув, застосувавши при цьому наслідки, передбачені частиною 3 статті 108 та частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, до такого висновку суд дійшов в порушення норм процесуального права виходячи з наступного.

Так, згідно вимог пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до апеляційної скарги.

За змістом частини 6 цієї Статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково виконав вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 24 вересня 2015 року та сплатив судовий збір у визначений ухвалою строк та у розмірі ставок, встановлених Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги).

Разом з тим, відповідач не виконав інші вимоги вказаної ухвали та не порушив питання поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує? питання про поновлення цього? строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані непов?ажними. При цьому протягом три?дцяти днів з моменту отриманн?я ухвали про залишення апеляц?ійної скарги без руху особа ма?є право звернутися до суду апе?ляційної інстанції з заявою п?ро поновлення строків або вка?зати інші підстави для поновл?ення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи зазначене, підстав для повернення апеляційної скарги згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 та частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду апеляційної інстанції не було, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду і встановлення причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та можливості застосування наслідків, визначених частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частин 1, 4 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної міграційної служби України задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало