Ухвала суду № 56189292, 22.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року м. Київ К/9991/74980/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Лісовського А.В., Верхоляк К.Д.

відповідача не з?явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (правонаступника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012

у справі №30649/10/9104

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баффало»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 15.01.2010 №0000102399/0 про визначення податкового зобов?язання з податку на прибуток в сумі 175963,50 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного законодавства за період з 06.11.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт №483/23-99/34649139 від 25.12.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення, зокрема, п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» встановлено, що у ТОВ «Баффало» на час формування цих показників мали вплив операції з придбання ТМЦ, палива, запасних частин, МШП, загально-виробничі витрати, адміністративні витрати.

Перевірка відображеного показника в сумі 3336795,00 грн. здійснена на підставі: оборотно-сальдових балансів за 2007 рік - 1 півріччя 2009 року (оборотно - сальдових відомостей рахунків 20 «Сировина та матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23.1.3 «Інше виробництво», 23.1.1 «Виробництво по турам», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 37.2 «Розрахунки з підзвітними особами», 68.5 «Розрахунки з іншими кредиторами», 90 «собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», договорів купівлі-продажу, угод, договорів про надання послуг, видаткових накладних, актів виконаних робіт, виписок по рахунках в банку, платіжних доручень. З аналізу вищезазначених документів відповідач дійшов висновку про завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за 2007 рік в сумі -79581,72 грн., в т.ч. за 4 квартал 2007 року в сумі - 79581,72 грн. у зв?язку з порушенням п.5.1 cт. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами і доповненнями), як витрати використані не у господарській діяльності, так як у 2007 році та І кв. 2008 року товариство власних голів ВРХ не мало, була лише ВРХ на зберіганні та утриманні. Доходів від власного виробництва товариство не отримувало.

На підставі акта перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000102399/0 від 15.01.2010, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток в сумі 175963,50 грн., у т.ч. за основним платежем 117309 грн. та 58654,50 грн. штрафних санкцій.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до складу валових витрат включалися витрати пов?язані з придбанням матеріалів, пального, виконані робіт по підготовці пасовищ для випасання великої рогатої худоби, а саме: вирубки та зачистки пасовищ від лозняку та самосівів, виконанням топографо-геодезичних та кадастрових робіт для розробки проектів землеустрою відносно переданих в оренду земельних ділянок на територіях селищних та сільських рад Маневицького та Ківерцівського районів Волинської області, улаштуванням робочих місць, проведенням землевпорядних робіт, доставкою працівників до фактичного місця виконання робіт, забезпеченням їх знаряддями праці, придбання ветпрепаратів, виплаті заробітної плати та здійснених на неї нарахувань та інші.

Зазначені витрати підтверджені первинними документами та банківськими виписками, та відображені товариством на рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

У пункті 1.32 статті 1 названого Закону визначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Разом з тим, прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.

Актом перевірки підтверджено, що основним видом діяльності позивача є розведення великої рогатої худоби. У періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з СГ ТОВ «Дружба народів» та ТОВ «Агрофірма Київська», яким надавав послуги по утриманню та дорощуванню великої рогатої худоби та отримував дохід з цих операцій. Заперечення відповідачем права позивача на валові витрати зводяться до не отримання ним прибутку від реалізації продукції власного виробництва.

Однак, для визначення прибутковості господарської діяльності мають аналізуватись не окремі операції, а господарська діяльність в сукупності. Прибутковість кожної окремої господарської операції не є безумовною умовою здійснення господарської діяльності, а, отже, отримання збитків при здійсненні певної операції не може у всіх випадках свідчити про те, що товари (роботи, послуги) не використовуються у господарській діяльності платника податків, якщо здійснення збиткової господарської операції обумовлено загальноприйнятними умовами господарювання.

Збиткова операція може бути визнана такою, що здійснена поза межами господарської діяльності платника податків лише у випадку, якщо податковий орган доведе відсутність об'єктивних економічних причин для негативного результату відповідної операції, здійснення останньої з метою штучного завищення валових витрат чи розміру податкового кредиту задля заниження об'єкту оподаткування, що відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, що включення позивачем вартості витрат на підготовку пасовищ для випасання великої рогатої худоби до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні періоди по рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за правилом першої події, визначеним підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі належних первинних бухгалтерських документів, відповідає вимогам пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За встановлених обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун