Постанова № 56188176, 22.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2016 р. Справа№ 910/797/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.

представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача-1 - Романовська К.С., дов. № 70Д-10 від 02.02.2016 р.;

Свистунов Д.В., дов. № 60Д-10 від 22.01.2016 р.;

від відповідача-2 - не з'явилися;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Креатив»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 26.01.2016 року

про забезпечення позову

у справі № 910/797/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК»

до 1. Приватного акціонерного товариства «Креатив»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний

капітал Україна»

про стягнення 380 711 660,70 грн. та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року по справі № 910/797/16 заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Креатив» в межах суми позову, а саме в межах 380 711 660,70 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Креатив» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року по справі № 910/797/16 скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Креатив» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.02.2016 року.

16.02.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Креатив» надійшли письмові доповнення до апеляційної скарги, в яких апелянт підтримує вимоги апеляційної скарги та просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції.

22.02.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представники Приватного акціонерного товариства «Креатив» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року по справі № 910/797/16 скасувати.

Представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал Україна» у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

22.02.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» надійшло клопотання про відкладення та подовження строку розгляду спору.

Заслухавши думку представників Приватного акціонерного товариства «Креатив», які зазначили про можливість розгляду справи саме в судовому засіданні 22.02.2016 року, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ПАТ «ВТБ БАНК» про дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином. Участь представників відповідача у судовому засіданні 22.02.2016 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування письмових доказів не надходило. До того ж, доводи зазначені у клопотанні про те, що представники позивача зайняті у інших судових засіданнях (надано докази по двом справам) судова колегія не приймає до уваги, оскільки, скаржник є юридичною особою яка не обмежена у виборі своїх представників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Приватного акціонерного товариства «Креатив», перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК» (далі - позивач, ПАТ «ВТБ БАНК») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Креатив» (далі - відповідач-1, ПрАТ «Креатив») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал Україна» (далі - ТОВ «Інвестиційний капітал Україна») про стягнення 380 711 660,70 грн. та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач-1 в порушення виданого Проспекту емісії не здійснив достроковий викуп випущених облігацій серії «В», внаслідок чого виникла заборгованість 380 711 660,70 грн. Також, позивач посилається на неправомірні дії відповідача-2, який в порушення п. 10 Положення «Про провадження депозитарної діяльності», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 року № 735, не здійснив на підставі розпорядження від 26.10.2015 року № 9327/1-2 списання облігацій з рахунку позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.02.2016 року.

25.01.2016 року позивачем було додано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, зміст якої полягає в накладенні арешту на грошові кошти відповідача-1 ПрАТ «Креатив» (код 31146251).

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення з ПрАТ «Креатив» 380 711 660,70 грн. та зобов'язання ТОВ «Інвестиційний капітал Україна» виконати розпорядження на виконання облікової операції одержання/поставку прав на цінні папери від 26.10.2015 року № 9327/1-2.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки сума заявленого позову є значною, існує реальна загроза виникнення неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову. За інформацією розміщеною засобами масової інформації, Група Креатив виставлена на продаж. Зокрема, такі повідомлення були опубліковані виданням «Економічна правда» 12.08.2015 року та «Ліга. Бізнес» 11.08.2015 року. Підставою продажу Групи Креатив стала наявність боргів, які оцінюються на кінець березня 2015 року в суму 605 мільйонів доларів, такі дані приведені в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому, вартість активів Групи Креатив вдвічі менше, ніж її сукупний борг. Після зміни структури власності Групи Креатив та керівництва ПрАТ «Креатив», останній розпочав вживати дії, які можуть спричинити затягування з обов'язком виконання зобов'язань перед позивачем з викупу облігацій. На даний час відповідачем-1 подано численні позови до господарського суду міста Києва з взаємовиключними позовними вимогами, що є зловживанням процесуальними правами та направлені на затягування настання моменту виконання обов'язку за договорами щодо викупу облігацій: 1) від 03.12.2014 року №141203-05-ДД-ІБ№; 2) від 03.12.2014 року №141203-06-ДД-ІБ; 3) від 03.12.2014 року №141203-07-ДД-ІБ та 4) від 03.12.2014 року №141203-08-ДД-ІБ, строк виконання яких настав. Відповідач-1 має значну кількість невиконаних зобов'язань, що також підтверджуються і рішеннями господарських судів у справах № 912/2573/15, № 912/3861/15. Крім того, Відповідач-1 повідомив позивача (лист від 02.10.2015 року № 784-12/Кр), що поточний фінансовий стан не дозволяє йому виплачувати борги і запропонує план реструктуризації боргів. Однак, на сьогодні ПрАТ «Креатив» не запропонував жодних пропозицій щодо погашення існуючої заборгованості та продовжує вживати заходів щодо уникнення сплати заборгованості. Також, позивачу відомо, що у Слідчого управління фінансового розслідування ГУ ДФС у Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015120010000066 від 04.08.2015 року, порушене за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів). При цьому, однією з підстав розслідування кримінального правопорушення є наявність факту існування можливих змін зобов'язань постачальника і покупця, пов'язаних з непогашенням заборгованостей за проведення поставок без наявності самого товару. Водночас, вчинення дій, які мають ознаки кримінального злочину, з вчинення безтоварних операцій здійснено, в тому числі, після отримання коштів від позивача за випущені облігації. Дії відповідача можуть призвести до неможливості або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Як передбачено абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 16) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови Пленуму ВГСУ № 16 при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16 визначена позиція про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як зазначалося вище, метою позову є отримання позивачем коштів у сумі 380 711 660,70 грн. та зобов'язання ТОВ «Інвестиційний капітал Україна» виконати розпорядження на виконання облікової операції одержання/поставку прав на цінні папери від 26.10.2015 року № 9327/1-2.

Колегія суддів звертає увагу, що посилання позивача на інформацію щодо продажу компанії розміщену в засобах масової інформації не є належною та достатньою для вирішення питання про забезпечення позову.

Щодо посилання на фінансові відомості розміщені у друкованому виданні - Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а саме у розділі про розкриття інформації на фондовому ринку, то судова колегія звертає увагу, що зазначені відомості розміщені у № 183 від 26.09.2014 року, тобто вони станом на день винесення оскаржуваної ухвали не могли бути достовірними та відображати реальний фінансовий стан ПрАТ «Креатив».

Крім того, наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015120010000066 від 04.08.2015 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів), не доводить, що ПрАТ «Креатив» не може сплатити спірну суму.

Посилання позивача на наявність інших судових рішень про стягнення з ПрАТ «Креатив» коштів не доводить неплатоспроможності останнього.

Таким чином, посилання позивача зводяться лише до потенційної можливості ухилення відповідача-1 від виконання судового рішення що не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Крім того, судом першої інстанції не було досліджено та враховано фінансовий стан, у якому опиниться ПрАТ «Креатив» у разі такого забезпечення.

Також слід зазначити, що ПрАТ «Креатив» є виробничим підприємством для діяльності якого необхідні обігові кошти, відсутність яких може призвести до ускладнення або зупинення виробництва, що в свою чергу призведе до погіршення фінансового стану та неможливості розрахуватися з кредиторами.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог про забезпечення позову.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість вжиття такого заходу до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти ПрАТ «Креатив».

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року по справі № 910/797/16, прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Креатив» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Креатив» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2016 року по справі № 910/797/16 скасувати.

3. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» про забезпечення позову - відмовити.

4. Матеріали справи № 910/797/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 29.02.2016 року.