Ухвала суду № 56188160, 01.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Соболєв Є.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. справа №408/56/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарька М.Г.

суддів Гаврищук Т.Г. , Блохіна А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 р. у справі № 408/56/16-а за позовом ОСОБА_2 до Біловодської селищної ради про оскарження постанови адміністративної комісії при виконкомі Біловодської селищної ради про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Біловодської селищної ради, в якому просив скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Біловодської селищної ради від 31 грудня 2015 року про винесення адміністративного покарання ОСОБА_2, передбаченого санкцією частини 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 р. вказану позовну заяву було залишено без руху.

Висновок суду першої інстанції полягає в тому, що звернення ОСОБА_2 з позовом не належить до випадків, коли позивача звільнено від сплати судового збору.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до ч.4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а ухвалу суду скасувати з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом інспектора Біловодського відділу поліції головного управління національної поліції в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 № 008529 від 29.12.2015 року зафіксовано вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП).

31 грудня 2015 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Біловодської селищної ради було розглянуто матеріали справи про вчинення позивачем вказаного правопорушення та притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Позивач з вказаним рішенням не погодився, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено: до позовної заяви повинен додаватися документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі ОСОБА_4 № 3674-VI).

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 23 січня 2015 року постановлено Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону № 3674-VI довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів.

Розділом «Інше законодавство, що регулює питання справляння судового збору» розглянуто застосування положень статті 288 КупАП відповідно до Закону України «Про судовий збір» та встановлено наступне.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом № 3674-VI особи, встановлені ч.4 ст. 288 КупАП не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. ОСОБА_4 не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п.1 ч.3 ст. 10 Закону № 3674-VI).

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону № 3674-VI.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, що під час вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання адміністративного позову суд першої інстанції повинен був врахувати означені висновки та звільнити позивача від сплати судового збору.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статями 195, 197, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 р. у справі № 408/56/16-а за позовом ОСОБА_2 до Біловодської селищної ради про оскарження постанови адміністративної комісії при виконкомі Біловодської селищної ради про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 18 січня 2016 р. у справі № 408/56/16-а скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддівСухарьок М.Г.

ОСОБА_5

ОСОБА_6