Рішення № 56188111, 29.02.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

?29? лютого 2016 року справа № 927/677/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз,

Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01000

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Галс-К, АДРЕСА_1, 17500

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Галс-К ЛТД,

пров. Лабораторний, б.3, м. Київ, 01133

Предмет спору: про стягнення 418886,34 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2-217 від 18.09.2015 р., представник

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 36-01/16 від 12.01.2016 р., представник

ОСОБА_3, довіреність № 37-01/16 від 12.01.2016 р., представник

ОСОБА_4 довіреність № 68-02/16 від 12.02.2016 р., представник

від третьої особи на стороні позивача: не зявився

від третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 04-01/16 від 11.01.2016 р., представник

В судовому засіданні 29.02.2016 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз подано позов до Приватного акціонерного товариства Галс-К про стягнення заборгованості в сумі 129608,95 грн., з якої 93450,82 грн. основного боргу, 22000,48 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2014 р. по 31.03.2015 р., включно, 8136,67 грн. пені за період за період з 21.05.2014 р. по 06.04.2015 р., включно, 4343,23 грн. 7% штрафу, 1677,74 грн. 3% річних за період з 21.05.2014 р. по 06.04.2015 р., включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № НОМЕР_1 від 16.04.2014 р. на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу.

08 червня 2015 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на 289277,39 грн. (а.с.1, т. 2), та просив суд стягнути з відповідача 362784,91 грн. основного боргу, 34125,39 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2014 р. по 30.04.2015 р., 15398,19 грн. пені за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно, 4343,23 грн. 7% штрафу та 2234,61 грн. 3% річних за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно, виходячи з умов договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу № НОМЕР_1 від 16 квітня 2014 року. Судом було прийнято заяву про збільшення позовних вимог, розгляд справи здійснено з урахуванням поданої заяви.

21.07.2015 р. господарським судом Чернігівської області винесено рішення по справі, яким у задоволені позову відмовлено в повному обсязі (а.с.43-47, т. 2). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 р. по справі № 927/677/15 рішення господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 р. залишено без змін (а.с.76-80, т. 2). 12 листопада 2015 року Вищим господарським судом України було винесено постанову по справі № 927/677/15, яким рішення господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.118-122, т. 2). Постановою Вищого господарського суду від 12.11.2015 р. зазначено, що судом першої інстанції було передчасно здійснено висновки щодо наявності залишків газу в ПСГ з минулого сезону зберігання без встановлення наявності або відсутності права Приватного акціонерного товариства «Галс К» на природний газ в обсязі 5745,016 тис. куб. м., а також не було надано оцінки суми заборгованості, вказаній позивачем у заяві в розмірі 362784,91 грн., з якої 62046,17 грн. вартість за послуги по зберіганню газу в обсязі 5745,016 тис. куб. м. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 04.12.2015 р. справу прийнято до розгляду судом, у складі судді Книш Н.Ю. (а.с.1-2, т. 3).

На підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.12.2015 р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Галс-К ЛТД (01133, пров. Лабораторний, б. 3, м. Київ) (а.с.66-69, т.3).

20.01.2016 року ухвалою господарського суду Чернігівської області, на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ) (а.с.114-119, т. 3).

27.01.2016 року на підставі п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматичний розподіл господарської справи № 927/677/15, у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді. Справу № 927/677/15 передано на розгляду судді Мурашко І.Г. (а.с.121-122, т. 3).

У судовому засіданні 15.02.2016 р. позивач подав заяву від 11.02.2016 р. № 1789/6 (а.с.159, т. 4), виходячи із змісту якої останнім, на підставі ст. 22 ГПК України, зменшено розмір позовних вимог на суму 31404,65 грн. в частині основного боргу за послуги по закачці газу в ПСГ в лютому 2015 р. , а також позивач підтримав заяву від 04.06.2015 р. № 7255/6 (а.с. 1, т. 2) про збільшення позовних вимог на суму 289277,39 грн. в частині основного боргу, інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних. Згідно поданих заяв, позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача 418886,34 грн. заборгованості, з якої 362784,91 грн. основного боргу, 34125,39 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2014 р. по 30.04.2015 р., 15398,19 грн. пені за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно, 4343,23 грн. 7% штрафу та 2234,61 грн. 3% річних за період з 21.05.2014 р. по 02.06.2015 р., включно.

За приписами ч. 4, 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноваження особи, що підписала подані заяви (а.с. 10, т. 2, а.с. 14, т. 3), докази сплати судового збору за розгляд даного позову, з урахуванням поданих заяв (а.с. 7, т. 1, а.с. 2, т. 2), заяви позивача прийняв, та продовжив розгляд справи з урахуванням прийнятих заяв.

Позивач у судовому засіданні 29.02.2016 р. позовні вимоги підтримав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «НАК «Нафтогаз України», у судові засідання від 28.01.2016 р., 04.02.2016 р., 15.02.2016 р., 22.02.2016 р., 29.02.2016 р. не зявилась, повноважного представника не направила, про дату, час та місце судового засідання була неодноразово належним чином повідомлена, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 124, 166 - т. 3, а.с. 157, т. 4, а.с. 60, т. 5). Вимоги ухвал суду від 20.01.2016 р., від 28.01.2016 р., від 04.02.2016 р. ПАТ НАК «Нафтогаз України» не виконало, витребувані судом документи на адресу суду не надіслала. Про причини неявки та невиконання вимог ухвал суду, не повідомила.

Відповідач відзивом на позов (а.с.84-92, т. 1) проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначивши, що 03.01.2014 р. між відповідачем та ТОВ «Галс К ЛТД» був укладений договір № 32-У/Г на купівлю продаж природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз». Виходячи з умов вказаного договору, на підставі видаткової накладної № 1-Г від 14.04.2014 р., відповідачем було передано, а третьою особою на стороні відповідача ТОВ «Галс К ЛТД» прийнято у власність 5745,016 тис. куб. м. природного газу, що зберігався в ПСГ позивача. Тобто, за договором від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 на початок поточного сезону зберігання (станом на 16 квітня 2014 р.) у відповідача був відсутній залишок природного газу з минулого сезону зберігання. На момент укладення договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1, власником природного газу в обсязі 5745,016 тис. куб м. в ПСГ позивача було ТОВ «Галс К ЛТД», про що позивач був неодноразово повідомлений листами відповідача від 23.04.2014 р. № 19, від 20.05.2014 р. № 20 та листом третьої особи на стороні відповідача ТОВ «Галс К ЛТД» від 19.05.2014 р. № 219. Однак, позивач акт приймання передачі природного газу в ПСГ в обсязі 5745,016 тис. куб. м, складений між відповідачем та третьої особою на стороні відповідача, не погодив та продовжив обліковувати природній газ в обсязі 5745,016 тис. куб. м. в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» за відповідачем. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення 62046,17 грн. основного боргу за послуги по зберіганню природного газу в обсязі 5745,016 тис. куб. м. на початок поточного сезону зберігання (2014-2015 р.) за договором від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1, оскільки на момент укладення зазначеного правочину природний газ в обсязі 5745,016 тис. куб. м. був відчужений відповідачем згідно договору від 03.01.2014 р. № 32-У/Г та видаткової накладної від 14.04.2014 р. № 1-Г. Новим власником природного газу обсягом 5745,016 тис. куб. м. стало ТОВ «Галс К ЛТД», який оплатив надані позивачем послуги по зберіганню зазначеного залишку природного газу в поточному періоді (2014-2015 р.) в повному обсязі, що підтверджується випискою банку по особовому рахунку третьої особи ТОВ «Галс К ЛТД» станом на 02.07.2014 р. та платіжним дорученням від 02.07.2014 р. № 26057.

Також, відповідач в додаткових поясненнях по суті заявлених вимог (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а.с.178-188, т. 4) зазначив наступне. На підставі договору від 03.01.2014 р. № 32-У/Г згідно видаткових накладних № 2-Г від 21.11.2014 р. та № 3-Г від 31.03.2015 р. відповідачем було передано, а третьою особою ТОВ «Галс К ЛТД» прийнято у власність природний газ загальним обсягом 5104,145 тис. куб. м. на суму 27438249,28 грн., що закачаний до ПСГ позивача у поточному періоді зберігання. Третя особа ТОВ «Галс-К ЛТД» розрахувалась з відповідачем згідно умов зазначених договорів на суму 22660000,00 грн. Таким чином, на кінець поточного періоду зберігання природного газу (станом на 15.04.2015 р.), згідно договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1, у відповідача був відсутній залишок невикористаного природного газу в ПСГ позивача.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що акти залишку природного газу на початок (станом на 16 квітня 2014 р.) та кінець поточного періоду зберігання (станом на 15 квітня 2015 р.), які є підставами для проведення кінцевих розрахунків, сторонами складені не були, всупереч вимогам договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 (п.п. 2.15, 2.16 договору). Натомість, такі акти були складені позивачем в односторонньому поряду значно пізніше, та направлені на адресу відповідача аж 25.01.2016 р. разом із супровідним листом від 25.01.2016 р. № 715/64 (а.с.18-22 - т. 2, а.с. 36-42 т. 3, а.с. 178-188, т. 4). Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Галс К ЛТД» надала письмові пояснення по суті позовних вимог (а.с. 234-235, т. 4, а.с. 1-6, т. 5), згідно яких проти позовних вимог заперечила в повному обсязі виходячи з наступного. На підставі договору від 03.01.2014 р. № 32-У/Г, що укладений між ОСОБА_6 «Галс К» та ТОВ «Галс-К ЛТД» згідно видаткових накладних № 1-Г від 14.04.2014 р., № 2-Г від 21.11.2014 р., № 3-Г від 31.03.2015 р. ТОВ «Галс К ЛТД» придбало у власність у відповідача природний газ загальним обсягом 10849,161 тис. куб. м, який знаходиться в ПСГ позивача, у звязку з чим природний газ обсягом 5745,016 тис. кум. м. на початок поточного періоду зберігання та обсягом 10849,161 тис. куб. м. (5745,016 тис, куб. м. + 5104,145 тис. куб. м) на кінець поточного періоду зберігання мав обліковуватись саме за ТОВ «Галс К ЛТД». Третя особа на стороні відповідача зазначила, що неодноразово повідомляла позивача про зазначені обставини справи, та звернула увагу суду на те, що розрахувалась із позивачем за послуги по зберіганню залишку природного газу в обсязі 5745,016 тис. куб м. на кінець минулого сезону зберігання (2013/2014 рр.) та на початок поточного періоду зберігання (2014/2015 рр.) в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.07.2014 р. № 26056 та від 02.07.2014 р. № 26057 на суму 62046,17 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін та третю особу на стороні відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (чинного на момент укладення договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1), зберігання (закачування, відбір) природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким газозберігаюче підприємство зобов'язується зберігати у сховищах природний газ, переданий йому власником такого газу або іншою особою, яка має право на передачу газу для зберігання, і повернути його особі, яка має право на отримання зазначеного газу, у схоронності та у строк, зазначений у договорі, а особа, яка передала газ на зберігання, зобов'язується оплатити вартість послуги із зберігання газу в розмірі та порядку, визначених у договорі. Частиною 2 ст. 15 вказаного Закону передбачено, що обов'язкові умови для газозберігаючих підприємств та споживачів послуг, що надаються такими підприємствами, встановлюються в типовому договорі про зберігання природного газу. Типовий договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 01.11.2012 № 1398 (чинної на момент укладення договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1).

16 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», що здійснює діяльність на підставі ліцензії НКРЕ на зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, серія АЕ № 194512 від 28.02.2013, (надалі позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Галс К», що діє від імені Спільної Діяльності відповідно до Угоди про спільну діяльність щодо ведення робіт на родовищах ПАТ «Укрнафта» включаючи умови повного фінансового ризику окремих учасників від 07.09.2001, укладеного між ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна Лтд» та ОСОБА_6 «Галс К», (надалі СД),( відповідач, замовник), було укладено договір № НОМЕР_1 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу, за умовами якого виконавець зобовязався протягом строку, визначеного договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі ПСГ) природний газ (далі газ), переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній в договорі, а замовник зобовязався внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені договором строки (п. 1.1 договору) (а.с.8-12, т. 1).

Виходячи з умов договору від 16 квітня 2014 року № НОМЕР_1, строк зберігання газу в поточному сезоні зберігання визначається з дати початку закачування газу в ПСГ або передачі газу на зберігання виконавцю до закінчення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2015 р. (п. 2.6 договору № НОМЕР_1). При цьому, закачування газу до ПСГ здійснюється у період закачування газу в ПСГ, як правило, з 16 квітня 2014 р. по 15 жовтня 2014 року (п.2.5 договору № НОМЕР_1), а відбір газу із ПСГ здійснюється у період відбору газу, який починається, як правило, з 15 жовтня 2014 року і закінчується 15 квітня 2015 року (п. 2.6 договору № НОМЕР_1).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач, зокрема, посилається на п.2.1 договору, в якому зазначено обсяг природного газу відповідача, який залишається в ПСГ з минулого сезону зберігання (2013/2014) - 5745,016 тис. куб. м.

Згідно матеріалів справи, в п. 2.1 договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 зазначено, що відповідач передає позивачу газ на зберігання у таких обсягах: - 6000 тис. куб. м обсяг газу відповідача, що плануєтьсязакачати в ПСГ у поточному сезоні зберігання (2014/2015); - 5745,016 тис. куб. м обсяг природного газу відповідача, який залишається в ПСГ з минулого сезону зберігання (2013/2014). Даним пунктом договору передбачено, що у випадку наявності в ПСГ невикористаної частини (залишку) обсягу газу відповідача на кінець минулого сезону зберігання (станом на 15 квітня 2014 р.), останній залишає його в ПСГ позивача на зберігання в поточному сезоні зберігання (2014/2015), що оформлюється сторонами відповідно до п. 2.15 договору.

Відповідач проти доводів позивача заперечив, зазначивши, що позивачем було самовільно, без його погодження, кульковою ручкою вписано в п. 2.1 договору залишок природного газу з минулого сезону зберігання в обсязі 5745,016 тис. куб. м., який на момент укладення договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 вже був ним відчужений третій особі ТОВ «Галс К ЛТД», згідно договору № 32-У/Г від 03.01.2014 р. купівлі продажу природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», видаткової накладної № 1-Г від 14.04.2014 року. Приймання передача природного газу між ОСОБА_6 «Галс К» та ТОВ «Галс К ЛТД» здійснено в ПСГ «Укртрансгаз», без фактичного відбору спірного обсягу газу з підземного сховища позивача.

Згідно матеріалів справи (а.с.118-129,т.5), дійсно, на електронну адресу відповідача 06.05.2015р. надійшов примірник спірного договору та лист позивача з проханням заповнити, підписати, скріпити печаткою та направити обидва примірники на адресу позивача для подальшого оформлення, що і було зроблено відповідачем ( роздруковано, підписано, скріплено печаткою та відправлено позивачу обидва примірника). Зі змісту електронної переписки між ОСОБА_6 «Галс К» та ПАТ «Укртрансгаз» в особі начальника відділу реалізації послуг (primak - vv@utg.ua) вбачається, що при укладенні договорів на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу, позивач порушив приписи ст. 181 Господарського кодексу України відносно порядку укладення правочинів. Так, однією з вимог позивача при узгоджені умов договору на зберігання природного газу є направлення відповідачем на електронну адресу позивача обох примірників договору, за підписом відповідача, завірених печаткою останнього, з метою його подальшого оформлення позивачем, що є прямим порушенням позивачем ч.3 ст.181 ГК України. Згідно вимог ч.3 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо, у двадцятиденний строк після одержання договору.

Запропонований позивачем порядок укладення договору порушує не тільки норми закону, але і права відповідача, оскільки виключає можливість остаточного погодження відповідачем його кінцевої редакції взагалі, та п. 2.1 договору зокрема, що і призвело в подальшому к виникненню спору, що розглядається.

Отже, суд критично оцінює вписаний позивачем кульковою ручкою в п. 2.1 договору обсяг природного газу з минулого сезону на початок поточного періоду зберігання в розмірі 5745,016 тис. куб. м. Суд не приймає довід позивача щодо відсутності протоколу розбіжностей відповідача до надісланого проекту договору у відповідності до ч.4 ст.181 ГК України, оскільки на момент підписання відповідачем надісланих примірників договору, в запропонованій редакції договору позивачем не було вписано кульковою ручкою спірний обсяг газу.

Договір від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу є типовим договором, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 01.11.2012 р. № 1398 (чинної на момент укладення договору № НОМЕР_1 від 16.04.2014 р.). Частиною 3 ст. 184 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно правовими актами щодо застосування примірного або типового договору. Абзацом 3 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони, визначаючи зміст договору на основі типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Пунктом 2.15 договору визначено, що у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15 квітня 2014 року) в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу відповідача, останній залишає його в ПСГ позивача на зберігання в поточному сезоні (16.04.2014-15.04.2015). Сторони протягом 10-ти днів з дати укладення договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ , що повністю відповідає вимогам п.2.15 договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 01.11.2012 р. № 1398 та, в такому випадку, не суперечить п.2.1 договору, який визначає лише планові показники, а щодо оформлення фактично наявного в ПСГ залишку газу з минулого сезону, пункт 2.1 відсилає сторони к п.2.15 договору, відповідно до якого вже після укладення договору, сторони складають акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ, зберігання якого оплачується відповідачем у частині, визначеній п.4.3 договору.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що фактичний обсяг залишку природного газу в ПСГ, визначається саме в підписаному сторонами акті, складеному у відповідності до вимог п.2.15 договору, а тому вписування позивачем кульковою ручкою обсягу залишку газу в ПСГ в п.2.1 договору, в будь-якому випадку не є належним доказом наявності залишку газу в ПСГ.

Судом встановлено, що умови п. 2.15 договору сторонами дотримані не були. Акт про обсяг залишку природного газу на початок поточного сезону зберігання (станом на 16.04.2014 р.) сторонами складено не було. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що акт № 198/05-14 від 30.04.2014 р. про обсяг залишку природного газу в ПСГ на початок сезону зберігання (16.04.2014) складений позивачем в односторонньому порядку, та направлений відповідачу лише 27.01.2016 р. разом із супровідним листом № 715/64 від 25.01.2016 р. (а.с.12-13, т.4).

З матеріалів справи вбачається, що в поточному сезоні зберігання (у період з 16.04.2014 р. 15.04.2015 р.), згідно актів, підписаних та завірених печатками обох сторін, позивач прийняв та здійснив закачування до ПСГ природний газ відповідача обсягом 5104,145 тис. куб. м., що підтверджується актом № 66/01-14 від 30.04.2014 р. приймання передачі природного газу при закачування в ПСГ (згідно якого за квітень 2014 р. закачано 382,606 тис. куб. м), актом № 78/01-14 від 31.05.2014 р. (згідно якого за травень 2014 р. закачано 420,635 тис. куб. м.), актом № 96/01-14 від 30.06.2014 р. (згідно якого в червні 2014 р. закачано 401,480 тис. куб. м), актом № 103/01-14 від 31.07.2014 р. (згідно якого в липні 2014 р. закачано 434,389 тис. куб. м.), актом № 124/01-14 від 31.08.2014 р. (згідно якого в серпні 2014 р. закачано 458,893 тис. куб. м), актом № 144/01-14 від 30.09.2014 р. (згідно якого в вересня 2014 закачано 405,720 тис. куб м.), актом № 173/01-14 від 31.10.2014 р. (згідно якого в жовтні 2014 р. закачано 438,422 тис. куб. м.), актом № 128/03-14 від 30.11.2014 р. (згідно якого в листопаді 2014 р. закачано шляхом заміщення 384,075 тис. куб. м), актом № 151/03-14 від 31.12.2014 р. (згідно якого закачано шляхом заміщення 400,370 тис. куб. м.), актом № 11/03-15 від 31.01.2015 р. (згідно якого закачано шляхом заміщення 437,587 тис. куб. м), актом № 24/03-15 від 28.02.2015 р. (згідно якого закачано шляхом заміщення 467,331 тис. куб. м.), актом № 48/03-15 від 31.03.2015 р. (згідно якого закачано шляхом заміщення 472,637 тис. куб. м.)(а.с.147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, т. 1) .

На оплату вартості наданих послуг по закачці природного газу в поточному періоді зберігання (2014/2015) позивачем були виставлені рахунки на оплату № 04-14-1404000159-з від 30.04.2014 р., № 05-14-1404000159-з від 31.05.2014 р., № 06-14-1404000159-з від 30.06.2014 р., № 07-14-1404000159-з від 31.07.2014 р., № 08-14-1404000159-з від 31.08.2014 р., № 09-1404000159-з від 30.09.2014 р., № 10-14-1404000159-з від 31.10.2014 р., № 11-14-1404000159-ззм від 30.11.2014 р., № 12-14-1404000159-ззм від 31.12.2014 р., № 01-15-1404000159-ззм від 31.01.2015 р., № 02-15-1404000159-ззм від 28.02.2015 р., № 03-15-1404000159-ззм від 31.03.2015 р. (а.с.148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, т. 1).

Відповідач за послуги по закачці природного газу у поточному періоді зберігання (2014/2015), в обсязі 5104,145, розрахувався в повному обсязі, до порушення провадження у даній справі, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача станом на 19.05.2014 р., 18.06.2014 р., 17.07.2014 р., 18.08.2014 р., 22.09.2014 р., 16.10.2014 р., 17.11.2014 р., 18.12.2014 р., 28.01.2015 р., 16.02.2015 р., 08.04.2015 р., 06.05.2015 р. (а.с. 183-195, т. 1), в зв»язку із чим позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом.

Пунктом 2.16 договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 передбачено, що у випадку, якщо на дату закінчення періоду відбору (15 квітня 2015 року) у ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу замовника, сторони зобовязуються до 15 травня 2015 р. скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Відповідач зобовязується оплатити частину вартості послуг із зберігання залишку газу в ПСГ у поточному періоді зберігання (16.04.2014 р. -15.04.2015 р.) згідно з пунктом 4.4 договору, та у строк до 15 липня 2015 року укласти з позивачем договір на зберігання цього залишку газу в наступному сезоні зберігання (період з 16.04.2015 р. по 15.04.2016 р.).

Судом встановлено, що акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ на кінець поточного періоду зберігання сторонами не складений, всупереч вимогам п. 2.16 договору. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивачем булов односторонньому порядку оформлено акт № 223/05-15 про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання 2014/2015 рр., який був направлений на адресу відповідача лише 27.01.2016 р. (а.с. 11-14, т.4).

Таким чином, позивачем заявлені позовні вимоги виходячи з обсягу природного газу на початок та кінець поточного періоду зберігання (2014/2015), визначеного позивачем в односторонньому порядку актами № 198/05-14 та № 223/05-15 та заявлено до стягнення з відповідача 62046,14 грн. вартість послуг по зберіганню природного газу в обсязі 5745,016 тис. на початок сезону зберігання та 300738,74 грн. вартість послуг по зберіганню природного газу в обсязі 10849,161 тис. куб. м. на кінець сезону зберігання.

Відповідач проти зазначених обставин справи заперечив в повному обсязі, зазначивши, що на початок та кінець поточного сезону зберігання природного газу (2014/2015) у нього був відсутній залишок невикористаного природного газу в ПСГ позивача.

Згідно матеріалів справи, 03 січня 2014 року між відповідачем ОСОБА_6 «Галс К» Угода про спільну діяльність (продавець) в особі виконавчого директора ОСОБА_7, який діє від імені учасників договору про спільну діяльність від 07.09.2001 р. ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» та ОСОБА_6 «Галс-К» Угода про спільну діяльність на підставі довіреностей № юр-981/д від 27.12.2013 р., № 23-СД від 27.12.2013 р., № 10-776/д від 08.12.2014 р., № 25-сд від 26.12.2014 р. та третьою особою на стороні відповідача ТОВ «Галс К ЛТД» (покупець) в особі в.о. генерального директора ОСОБА_8, що діє на підставі статуту, укладено договір № 32-У/Г на купівлю продаж природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз». Виходячи з умов, якого відповідач зобовязався передати в період до 31 грудня 2015 р. в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», а третя особа на стороні відповідача прийняти та оплатити природний газ з ресурсів ОСОБА_6 «Галс К» Угода про спільну діяльність на умовах даного договору (п. 1.1 договору № 32-У/Г в редакції додаткової угоди № 3 від 31.03.2015 р.) (а.с.138-139, т. 1, а.с. 240, т.4).

Пунктом 2.2 Статуту ОСОБА_6 «Галс К», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ОСОБА_6 «Галс К» протоколом № 2/14 від 11.08.2014 р., державна реєстрація змін до установчих документів проведена 26.08.2014 р. за № 10621050023000122, визначено, що предметом діяльності товариства, зокрема, є розвідка, видобування, збагачення і переробка корисних копалин та різної мінеральної сировини; пошук, розвідка та експлуатація вуглеводневих родовищ, видобування, транспортування та продаж вуглеводневої сировини (а.с.238-255, т. 1).

В зазначеному договорі від 03 січня 2014 року Приватне акціонерне товариство «Галс К» діє від імені учасників Угоди про спільну діяльність щодо ведення робіт на родовищах ПАТ «Укрнафта», включаючи умови повного фінансового ризику окремих учасників від 07.09.2001 р. (надалі угода про спільну діяльність), предметом якої є спільна діяльність учасників (ВАТ «Укрнафта», ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна ЛТД», ОСОБА_6 «Галс К») виключно на умовах повного фінансового ризику учасників 2 та 3 (ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна ЛТД» та ОСОБА_6 «Галс К»), яка включає, зокрема, ведення виробничо господарської діяльності з видобутку і реалізації вуглеводнів в процесі експлуатації обєктів робіт для отримання прибутку учасниками; здійснення інших господарських операцій, які не суперечать чинному законодавству (п. 1.2 Угоди про спільну діяльність) (а.с. 214-234, т. 1).

Виходячи зі змісту ст. 10 «Майнові стосунки учасників та розподіл прибутку» Угоди про спільну діяльність, майно та грошові кошти, що передані учасниками на окремий баланс, а також створені, одержані або придбанні у процесі спільної діяльності та відображені на окремому балансі, становлять їхню спільну власність (п. 10.1). Пунктом 4.1 Угоди про спільну діяльність передбачено, що введення спільних справ щодо виконання умов цієї Угоди і представництво перед третіми особами здійснюється від імені Учасника 3 - ОСОБА_6 «Галс К». Організаційна, фінансова і виробничо комерційна діяльність з виконання Угоди здійснюється Виконавчою дирекцією Спільної Діяльності, що створена у складі Учасника 3- ОСОБА_6 «Галс К».

Крім того, право відповідача на реалізацію майна СД підтверджується додатково довіреностями № юр-981/д від 27.12.2013 р., № 23-СД від 27.12.2013 р., № 10-776/д від 08.12.2014 р., № 25-сд від 26.12.2014 р. в матеріалах справи ( а.с. 252-255 т.5/5)

Пунктами 3, 4 статті 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (чинного на момент існування спірних правовідносин) визначено, що власник природного газу це особа незалежно від форми власності і сфери управління, якій належить природний газ на праві власності, у тому числі на праві, що виникає на підставі договорів про спільну діяльність.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Галс К» - СД , діючи від імені учасників договору про спільну діяльність від 07.09.2001 р., було повноважне на укладення договору купівлі-продажі природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» та відчуження спірного обсягу природного газу, належного їм на праві власності.

Статтею. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (чинного на момент існування спірних правовідносин), встановлений обов»язок перелічених у статті суб»єктів господарювання щодо продажу усього видобутого природного газу для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу. Однак , згідно частини 3 ст.10, дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Статтею 2 «Внески та частки учасників» Угоди про спільну діяльність визначено, що для досягнення мети спільної діяльності, учасники роблять внески у формі інвестицій та у формі нематеріальних активів (п. 2.1). Домовлено, що інвестування на обєктах робіт групи А здійснюються учасниками 2 та 3 у наступних пропорціях (частках): ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» (учасник 2) 4%; ОСОБА_6 «Галс К» (учасник 3) 96%. Інвестування спільної діяльності на обєктах робіт груп Б і В здійснюється у наступних пропорціях (частках): ВАТ «Укрнафта» (учасник 1) 49,9 %, ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» (учасник 2) 2,01 %, ОСОБА_6 «Галс К» (учасник 3) 48,09 %.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 2 Угоди про спільну діяльність (в редакції додатка № 1 від 27.11.2003 р.), суд доходить висновку, що ВАТ «Укрнафта» не володіє 50 відсотками та більше загальної вартості вкладів учасників Угоди про спільну діяльність, а тому обмеження щодо передачі права власності на видобутий природний газ обумовлені приписами ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» не поширюють свою дію на правовідносини, що склались між ОСОБА_6 «Галс К» та ТОВ «Галс К ЛДТ» на підставі договору від 03.01.2014 р. № 32-У/Г купівлі-продажу природного газу ПСГ ПАТ «Укртрансгаз».

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (чинного на момент існування спірних правовідносин) визначено, що газопостачальне підприємство (далі - постачальник) це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

Судом встановлено, що третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Галс К ЛТД» є постачальником природного газу за нерегульованим тарифом, має ліцензію НКРЕ серія АЕ № 179853, строк дії якої становить 23.11.2012 р. по 22.11.2017 р. (а.с.210, т.5), а тому, вимоги до договору купівлі продажу природного газу, встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 05.07.2012 р. № 849 «Про затвердження типового договору на купівлю продаж природного газу» (чинної на момент укладення договору № 32-У/Г) - не поширюють свою дію на спірний правочин, оскільки, згідно п. 2 даної постанови, дія даного нормативно - правового акту поширюється виключно на власників природного газу та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що правочин згідно якого ОСОБА_6 «Галс К» продав (відчужив), а ТОВ «Галс К ЛТД» придбав природний газ, що належав на праві приватної власності ОСОБА_6 «Галс К» та знаходився на зберіганні в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», не суперечить вимогам чинного законодавства та ніяким чином не порушує права та інтереси інших осіб, зокрема позивача. Зазначені договори є чинними та ніким не оскаржувались.

Відповідно до п. 2.1 договору від 03.01.2014 р. № 32 У/Г в редакції додаткової угоди № 3 від 31.03.2015 р. кількість газу, що підлягає передачі в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» продавцем покупцю за даним договором складає обсяг 11000,00 тис. куб м. орієнтовно. Остаточний обєм передаваємого газу визначатиметься згідно місячних актів приймання передачі газу, погоджених з ПАТ «Укртрансгаз». Ціна за 1000 кубічних метрів газу, що передається за договором, без урахування ПДВ, складає для обєму 5745,016 тис. куб. м. - 2767,50 грн., крім того ПДВ 20% - 553,50 грн. Всього, за 1000 куб. м. разом з ПДВ 3321,00 грн. ; - для обєму 3329,924 тис. куб. м. 3960,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 792,00 грн. Всього, за 1000,00 куб разом з ПДВ 4752,00 грн.; - для обєму 396,666 тис. куб. м. 5265,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 1053,00 грн. Всього за 1000,00 куб. м. разом з ПДВ 6318,00 грн.; - для обєму 607,169 тис. куб. м. 4000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 800,00 грн. Всього, за 1000,00 куб. м. разом з ПДВ 4800,00 грн.; для обєму 921,225 тис. куб. м. 6700,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1340,00 грн. Всього, за 1000,00 куб. м. разом з ПДВ 8040,00 грн. (п. 4.1 договору № 32-У/Г в редакції додаткової угоди № 3).

Оплата за газ здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в два етапи, а саме: - передоплати у розмірі 8500000,00 грн.; - суми, що дорівнює вартості обсягу газу, який фактично переданий покупцю, зменшеної на суму передоплати, до - 31 грудня 2016 року (п. 5.1 договору № 32-У/Г в редакції додаткової угоди № 4 від 07.04.2015 р.) (а.с.241, т. 4).

Пунктом 3.1 договору № 32-У/Г в редакції додаткової угоди № 3 від 31.03.2015 р. визначено, що відповідач передає газ в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» в період до 31 березня 2015 р., що належить йому на правах власності, а третя особа на стороні відповідача приймає газ на умовах договору. Датою переходу права власності на газ є дата підписання накладної на передачу газу від продавця покупцю.

На виконання п. 3.1 договору, ОСОБА_6 «Галс К» СД передало, а ТОВ «Галс К ЛТД» в особі в. о. генерального директора ОСОБА_8 прийняло природній газ обсягом 10849,161 тис. куб.м. загальною вартістю 46517447,42 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1-Г від 14.04.2014 р. на суму 19079198,14 грн. (обсяг переданого природного газу складає 5745,016 тис. куб. м.), № 2-Г від 21.11.2014 р. на суму 13981073,04 грн. (обсяг переданого природного газу складає 2942,145 тис. куб. м.), № 3-Г від 31.03.2015 р. на суму 13457176,24 грн. (обсяг переданого природного газу складає 2162,00 тис. куб. м.) (а.с.242-244, т.4).

Згідно податкових накладних від 27.03.2014 р. (реєстраційний номер НОМЕР_2), від 14.04.2014 р. (реєстраційний номер НОМЕР_3), від 20.11.2014 р. (реєстраційний номер НОМЕР_4), від 25.02.2015 р. (реєстраційний номер НОМЕР_5), від 25.02.2015 р. (реєстраційний номер НОМЕР_6), від 31.03.2015 р. (реєстраційний номер НОМЕР_7), з урахування корегування кількісних та вартісних показників до податкових накладних проведеного станом на 25.02.2015 р., платниками податку ПАТ«Галс К»-угода про спільну діяльність та ТОВ «Галс-К ЛТД», задекларована господарська операція з купівлі продажу природного газу в обсязі 10849,161 тис. куб. м. вартістю 46517447,42 грн. (а.с.146,147, т.3; а.с. 201, 203 209, т. 4).

Третя особа на стороні відповідача ТОВ «Галс К ЛТД» за придбаний природний газ в обсязі 10849,161 тис. куб. м. розрахувалось на суму 41739198,14 грн. з урахуванням встановлених строків оплати згідно умов договору від 03.01.2014 р. № 32-У/Г, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача станом на 27.03.2014 р., 23.10.2014 р., 20.11.2014 р., 25.02.2015 р. (а.с. 195-199, т. 4).

За приписами п. 2.13 договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1, у випадку купівлі/продажу відповідачем газу в ПСГ, відповідач зобовязується скласти акт приймання передачі природного газу з продавцем/покупцем та протягом 10 днів з дати складання погодити цей акт з позивачем.

На виконання п. 2.13 договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1, відповідачем та третьою особою на стороні відповідача складено акти приймання передачі природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 14.04.2014 р., від 21.11.2014 р., від 31.03.2015 (а.с. 189, 211, 214, т. 4). Зі змісту актів вбачається, що згідно договору на купівлю продаж природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 03.01.2014 р. № 32-У/Г, продавець (відповідач) передав, а покупець (третя особа на стороні відповідача) прийняв природний газ загальним обсягом 10849,161 тис. куб м. При цьому зазначено, що прийом передача природного газу здійснювалась в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз». Зазначені акти були направлені позивачу на погодження разом із супровідними листами від 23.04.2014 р. № 19, від 21.11.2014 р. № 29, від 31.03.2015 р. № 121-03/15 (а.с. 201, т.1, а.с. 210, т. 4, а.с. 213, т. 4 ).

Виходячи із змісту листів-відповідей позивача (а.с. 200, 203, 205, т.1; а.с. 212, 215, т.4), останній відмовився погодити акти прийому передачі природного газу за квітень 2014 р. в обсязі 5745,0146 тис. куб. м., за листопад 2014 р. в обсязі 2942,145 тис. куб.м., за березень 2015 р. в обсязі 2162,00 тис. куб. м., що складені ОСОБА_6 «Галс К» та ТОВ «Галс- К ЛТД» станом на 14.04.2014 р., 21.11.2014 р., 31.03.2015 р., відповідно, мотивуючи свою відмову тим, що природний газ закачаний в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» у період з січня 2013 року по лютий 2014 року не включався в розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу в Україні оператором Єдиної газотранспортної системи України, функції якого в зазначений період, на думку позивача, відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 05.11.2010 № 463, були покладені на Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України».

Дійсно, у відповідності до наказу Міністерства палива та енергетики від 05.11.2010 р. № 463, функції оператора Єдиної газотранспортної системи було покладено на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Однак, Указом Президента України від 09.12.2010 р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Міністерство палива та енергетики було реорганізовано в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Діючим у спірному періоді Міністерством енергетики та вугільної промисловості України був виданий Наказ від 02.12.2013 р. № 882, що набув чинності 18.03.2014 р., в якому функції оператора Єдиної газотранспортної системи України вже були покладені на Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (позивача).

Попередній наказ Міністерства палива та енергетики від 05.11.2010 р. № 463 втратив чинність на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 466 від 20.06.2014 р. Однак, розясненнями Міністерства юстиції України в листі від 26.12.2008 року № 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначено, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності (п.1). Отже, суд, в даному випадку, при вирішенні спору, керується загальними правилами вирішення колізій правових норм, а також вищезазначеними Розясненнями Міністерства юстиції України та, відповідно, доходить висновку, що починаючи з 18 березня 2014 р. оператором Єдиної газотранспортної системи України (ЄГТСУ) був позивач.

Таким чином, доводи позивача про обовязковість погодження спірних актів приймання передачі природного газу з ПАТ НАК «Нафтогаз України», як з оператором ЄГТСУ, судом не можуть бути прийняті до уваги, так як на момент відчуження ОСОБА_6 «Галс К» спірного обсягу природного газу (станом на 14.04.2014 р., 21.11.2014 р., 31.03.2015 р.) оператором ЄГТСУ був позивач ПАТ «Укртрансгаз».

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», на яку посилається позивач обґрунтовуючи свої доводи, також не передбачає обовязок субєктів господарювання погоджувати з ПАТ НАК «Нафтогаз України» акти приймання передачі природного газу, а лише визначає, що НАК "Нафтогаз України" розробляє розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.

На виконання вимог ст..7 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», Міністерством енергетики та вугільної промисловості був виданий наказ № 920 від 26.11.2012 р., яким затверджено порядок розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам (надалі Порядок).

Розділом 3 Порядку визначено, що на підставі прогнозного річного балансу, Оператор розробляє місячний плановий (розрахунковий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні. Пункт 3.2 Порядку визначає, що для розроблення та затвердження місячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, газопостачальні підприємства надають Оператору інформацію про наявні в них обсяги природного газу та обсяги його реалізації споживачам, а також копію погодженої із газозберігаючим підприємством заяви щодо здійснення відбору/закачування газу з/до ПСГ заформами, наведеними у додатках 4, 5 до цього Порядку, та акти відбору/закачування газу з/до ПСГ за формами, наведеними у додатках 6, 7 до цього Порядку.

Таким чином, даний Порядок передбачає виключно інформування субєктами ринку природного газу оператора ЄГТСУ про рух природного газу, без будь-якого погодження з останнім. Додатками №№ 4, 5, 6, 7 до Порядку передбачено інформування оператора ЄГТСУ виключно щодо погодження із газозберігаючим підприємством заяв про здійснення відбору/закачування газу з/до ПСГта актів відбору/закачування газу з/до ПСГ.

Зазначена інформація надається Оператору для включення ним закачаних в ПСГ чи відібраних із ПСГ обсягів газу, - в баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.

Спірний обсяг природного газу, що переданий ОСОБА_6 «Галс К» (продавцем) ТОВ «Галс-К ЛТД» (покупцю), вже був закачаний до ПСГ позивача, що підтверджується відповідними актами, підписаними та завіреними печатками позивача та відповідача (а.с.147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, т. 1), та навіть відповідач повністю розрахувався за послуги по закачці природного газу у поточному періоді зберігання (2014/2015), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 183-195, т. 1). Таким чином, спірний обсяг газу вже був включений в розрахунковий баланс надходження природного газу в Україні під час його закачування до ПСГ позивача, всупереч твердженням останнього.

Судом встановлено, що передача відповідачем третій особі спірного обсягу газу на підставі договору купівлі продажу природного газу у ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» від 03.01.2014 р., згідно видаткових накладних № 1-Г від 14.04.2014 р., № 2-Г від 21.11.2014 р., № 3-Г від 31.05.2015 р., була здійснена в підземному сховищі газу позивача без фактичного відбору спірного обсягу газу з ПСГ, що позивачем не спростовується. Таким чином, незрозуміло, яким чином зазначені спірні обсяги газу можуть бути включені Оператором до балансу надходження та розподілу природного газу в Україні. Крім того, матеріалами справи підтверджено звернення відповідача листами від 23.04.2014 р. № 19, від 21.11.2014 р. № 29, від 31.03.2015 р. № 121-03/15 (а.с. 201, т.1, а.с. 210, т. 4, а.с. 213, т. 4) до позивача за погодженням актів від 14.04.2014 р., 21.11.2015 р., 31.03.2015 р. приймання передачі природного газу в ПСГ позивача, тобто, ним було вчинено всі необхідні дії для погодження вищеперерахованих актів з позивачем. Натомість, згідно листів відповідей (а.с. 200, 203, 205, т.1; а.с. 212, 215, т.4) позивач від погодження таких актів відмовився, обґрунтувавши свою відмову доводами, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та продовжив безпідставно обліковувати спірний обсяг природного газу за відповідачем.

Зазначаючи про обов»язковість погодження актів, позивач також посилається на Порядок доступу та приєднання до ЄГТСУ, затверджений чинною Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 р. № 420 (далі-Порядок доступу). Однак, виходячи з цього порядку (пункти 5.8.1, 5.8.3), таке узгодження проводиться саме з ГЗП, яким є позивач, а Оператор ЄГТСУ, яким в спірному періоді також є позивач, включає обсяги в прогнозний місячний баланс надходження та розподілу газу, а в разі передачі таких обсягів газу сторонами при закачуванні або відборі до/із ПСГ у відповідному місяці, лишепідтверджується Оператором. Таким чином, закачування та відбір природного газу до/із ПГС здійснюється за умови включення оператором ЄГТСУ такого обсягу у прогнозний місячний баланс надходження та розподілу газу.

Пункт 8.6.2 Порядку доступу та приєднання до ЄГТСУ визначає, що у випадку передачі замовником газу в ПСГ третій особі або приймання газу до ПСГ від третьої особи замовник зобов'язаний скласти акт приймання-передачі газу з третьою особою та протягом 10 днів з дати складання акта погодити його із ГЗП ( тобто з позивачем). Аналогічні за змістом вимоги містить п. 2.13 договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1. Однак, ані умовами договору, ані вимогами чинних нормативно правових актів (на момент складання видаткових накладних №№ 1-Г, 2-Г, 3-Г) не визначено форму такого погодження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом приватної власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 319 вказаного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ»Галс-К» СД є власником видобутого спірного обсягу газу, право якого не обмежено чинним законодавством України, зокрема щодо відчуження спірного обсягу газу ТОВ «Галс-К ЛТД». Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 р. № 420 та наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 920 від 26.11.2012 р. на які посилається позивач, також не встановлюють будь-яких обмежень щодо здійснення відповідачем як власником газу своїх законних прав, а погодження актів не є дозволом на продаж газу третім особам, а, за відсутності обмежень, встановлених Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу», як в даному випадку, є лише «інформування» оператора про обсяги закачаного чи відібраного обсягу газу для включення його в баланс надходження та розподілу.

Статтею.1 Господарського процесуального кодексу України, встановлено право юридичних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ст. 33 ГПКУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що на початок поточного періоду зберігання природного газу (станом на 16 квітня 2014 р.) у відповідача був відсутній залишок природного газу обсягом 5745,016 тис. куб м. з минулого сезону зберігання (2013/2014), оскільки виходячи з умов договору № 32-У/Г від 03.01.2014 р. (п. 3.1) та видаткової накладної від 14.04.2014 р. № 1-Г, новим власником природного газу обсягом 5745,016 тис. куб. м. станом на 14.04.2014 р. стало ТОВ «Галс К ЛТД», яким було оплачено в повному обсязі 62046,17 грн. вартість послуг по зберіганню природного газу в зазначеному обсязі на кінець минулого сезону зберігання природного газу (2013/2014 р.) (підстава платежу: за залишки газу на кін. сезону 2013-2014 р. в обсязі 5745,016 тис. куб. м. згідно договору № НОМЕР_8 від 15.04.2013 р. у т.ч. ПДВ 20%) та на початок поточного сезону зберігання природного газу (2014/2015) (підстава платежу: за залишки газу на поч. сезону 2014-2015 р. обсяг газу 5745,016 тис. куб. м. згідно договору № НОМЕР_9 від 16.04.2014 р. у т.ч. 20% ПДВ), що підтверджується платіжними дорученнями від 02.07.2014 р. №№ 26056, 26057 (а.с. 60, т. 3, а.с. 31, т. 5) та банківськими виписками по особовому рахунку станом на 02.07.2014 р. (а.с. 196, т. 1).

Також, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача залишку невикористаного природного газу на кінець поточного періоду зберігання газу (станом на 15 квітня 2015 р.), оскільки виходячи з умов договору № 32-У/Г від 03.01.2014 р. (п. 3.1) та видаткових накладних від 21.11.2014 р., від 31.05.2015 р. №№ 2-Г, 3-Г, новим власником природного газу обсягом 2942,145 тис. куб. м. станом на 21.11.2014 р. та обсягом 2162,00 тис. куб. м. 31.03.2015 р., відповідно, стало ТОВ «Галс К ЛТД».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 362784,91 грн., з якого 62046,17 грн. вартість послуг по зберіганню природного газу обсягом 5745,016 тис. куб. м. на початок поточного періоду зберігання (2014/2015) та 300738,74 грн. вартість послуг по зберіганню природного газу обсягом 10849,161 тис. куб. м. (5745,016 тис. куб. м. + 5104,145 тис. куб. м.) на кінець поточного періоду зберігання (2014/2015), - задоволенню не підлягають. Відповідно, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 13685,81 грн., штрафу в сумі 4343,23 грн., три відсотки річних в сумі 2148,99 грн., а також інфляційні втрати в сумі 34125,39 грн., нараховані позивачем за неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань по оплаті вартості послуг по зберіганню природного газу.

Також, позивачем заявлено до стягнення 1712,38 грн. пені за період з 21.03.2015 р. по 06.05.2015 р., включно, а також 85,62 грн. трьох відсотків річних за той же період, що нараховані останнім за прострочення оплати відповідачем вартості послуг з закачування природного газу у лютому березні 2015 р.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу передбачено, що відповідач сплачує послуги із закачування газу в ПСГ та його зберігання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача до 20-го числа місяця, наступного за місяцем закачування газу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору від 16.04.2014 р. № НОМЕР_1 передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем були порушенні строки розрахунків за послуги із закачування природного газу в лютому березні 2015 р., встановлені п. 4.1 договору, а тому, перевіривши розрахунок наданий позивачем (а.с.15-20, т.3), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1712,38 грн. пені за період з 21.03.2015 р. по 06.05.2015 р., включно, та 85,62 грн. трьох відсотків річних за той же період, - підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галс-К» (17500, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 31566427, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801, п/р 26000300002892 у ПАТ «ДІАМАНТБАНК», МФО 320854) 1712,38 грн. пені, 85,62 грн. трьох відсотків річних та 36,02 грн. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 01.03.2016р..

Суддя І.Г. Мурашко