Постанова № 56188106, 29.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2016 р. Справа№ 910/7855/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Ропій Л.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю

представників сторін: від ДВС - не з'явились.

від позивача - не з'явились.

від відповідача - Андрусенко Ю.С.

від третьої особи 1 - не з'явились.

від третьої особи 2 - не з'явились.

від третьої особи 3 - не з'явились.

від третьої особи 4 - не з'явились.

розглянувши

апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"

на ухвалу

господарського суду міста Києва

від 21.01.2016 року

за скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського

районного управління юстиції у м. Києві

у справі № 910/7855/15-г (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в

особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової

електростанції Публічного акціонерного товариства

"Центренерго"

до Державного підприємства "Вугілля України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління

"Донбас";

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК

Ровенькиантрацит";

3) Товариство з обмеженою відповідальністю

Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрная";

4) Державне підприємство "Луганськвугілля"

про стягнення 58154,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2016 року скаргу Державного підприємства «Вугілля України» задоволено частково.

Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зупинити виконавче провадження ВП№48487691 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 року у справі №910/7855/15-г.

В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство «Вугілля України» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2016 року частково. Визнати недійсною та скасувати постанову від 20.11.2015 року ВП№48487691.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 29.02.2016 року

В судове засідання 29.02.2016 року представники ВДВС, позивача та третіх осіб не з'явились.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників ВДВС, позивача та третіх осіб враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 року у справі №910/7855/15-г позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» збитки у сумі 58154,12 грн, 1827,00 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення 25.05.2015 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

01.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Державного підприємства «Вугілля України» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 у справі №910/7855/15-г.

У поданій скарзі скаржник просив визнати недійсною та скасувати постанову від 20.11.2015 ВП №48487691 про арешт коштів боржника, а також зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зупинити виконавче провадження ВП№48487691.

Скарга мотивована тим, що Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Вугілля України», однак, всупереч приписам п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» відповідне виконавче провадження державним виконавцем зупинено не було, а натомість винесено постанову про арешт майна боржника.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 18.08.2015 відкрито виконавче провадження ВП№48487691 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 у справі №910/7855/15-г про стягнення з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» збитків у сумі 58154,12 грн та 1827,00 грн судового збору.

Наведеною постановою, як того вимагають положення ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

20.11.2015 Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, в межах суми у розмірі 66079,23 грн. Постанова мотивована тим, що у встановлений державним виконавцем строк боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 було порушено провадження у справі №910/12918/15 про банкрутство Державного підприємства «Вугілля України» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Отже, з огляду на те, що стосовно Державного підприємства «Вугілля України» (боржника) Господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі про банкрутство, на вимоги позивача (стягувача) поширюється дія мораторію, введеного відповідною ухвалою суду, а також враховуючи, що виконавче провадження ВП№48487691 не перебуває на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, в силу положень п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» вказане виконавче провадження підлягає зупиненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Листом від 26.08.2015 №1517/06 боржник (Державне підприємство «Вугілля України») повідомляв Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та просив зупинити виконавче провадження ВП№48487691.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

У випадках, передбачених пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2 - 5 частини першої статті 38 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії зазначених обставин.

Однак, всупереч наведених вище положень Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем постанови про зупинення відповідного виконавчого провадження винесено не було.

Як зазначено в п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи викладене, скарга Державного підприємства «Вугілля України» в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зупинити виконавче провадження ВП№48487691 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 у справі №910/7855/15-г є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Станом на момент винесення оскаржуваної постанови рішення суду у встановлений державним виконавцем строк виконано не було та не було зупинено виконавче провадження, а з огляду на положення ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», наявність арешту майна боржника, у тому числі коштів на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, жодним чином не перешкоджає зупиненню виконавчого провадження та після зупинення зберігає чинність.

За таких обставин, підстави для скасування постанови від 20.11.2015 ВП №48487691 про арешт коштів боржника відсутні.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2016 року у справі №910/7855/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №910/7855/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам, третім особам та ВДВС.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.М. Ропій

Л.Г. Сітайло