Ухвала суду № 56188013, 29.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"29" лютого 2016 р.

Справа № 916/1689/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2015

у справі №916/1689/15

за позовом: заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача: приватного акціонерного товариства „Одеський коньячний завод”

про внесення змін до договору оренди від 30.12.1992

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015р. заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства „Одеський коньячний завод”, в якому в остаточній редакції просив: внести зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу “Одеський коньячний завод” від 30.12.1992, зі змінами та доповненнями, укладеного між приватним акціонерним товариством “Одеський коньячний завод” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, а саме: викласти пункт 3.2 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу “Одеський коньячний завод” від 30.12.1992 (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: “Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 327 689, 78 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством”; пункт 3.3 розділ 3 договору оренди цілісного майнового комплексу “Одеський коньячний завод” від 30.12.1992 (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: “Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди серпень 2011 року на індекс інфляції за вересень 2011 року включно. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції поточний місяць”; розділ 3 договору оренди цілісного майнового комплексу “Одеський коньячний завод” від 30.12.1992 (зі змінами та доповненнями), доповнити пунктом 3.12: “Ці зміни діють з 22.04.2012, є невід’ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу “Одеський коньячний завод” від 30.12.1992”.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.09.2015 у справі №916/1689/15 (головуючий суддя Ю.А. Шаратов, судді: С.В. Гут, Л.В. Степанова) позовні вимоги задоволено частково: внесено зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу “Одеський коньячний завод” від 30.12.1992, зі змінами та доповненнями, укладеного між приватним акціонерним товариством “Одеський коньячний завод” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, а саме: викладено пункт 3.2 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу “Одеський коньячний завод” від 30.12.1992 (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: “Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 327 689,78 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством”; в задоволенні іншої частини позову-відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2015 у справі №916/1689/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо внесення змін до пункту 3.3 та доповнення розділу 3 пунктом 3.12 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Дана апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Скаржником вказаних вимог не додержано, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас апелянтом заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що перерахування коштів здійснюється ГУ ДКСУ в Одеській області та для цього потрібен певний час.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаної статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (пункт 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-061175/2011 від 25.08.2011).

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (пункт 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7).

Скаржником до апеляційної скарги додано копію рапорта начальника управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді від 18.02.2016, що адресована заступнику прокурора Одеської області. Проте копія зазначеного рапорту про залучення відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури до здійснення сплати судового збору не є належним в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказом на підтвердження скрутного матеріального становища прокуратури Одеської області.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Саме таку правову позицію викладено в пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7.

Обставини, зазначені скаржником в апеляційній скарзі про те, що перерахування коштів, призначених для сплати судового збору, здійснюється органами державного казначейства і виконання цієї операції потребує певного часу, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про судовий збір", не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, а також те, що скаржником не надано доказів, які підтверджували б його скрутне фінансове становище та з огляду на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується враховуючи виключно майновий стан скаржника, то колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв'язку з поданням апеляційної скарги з недотриманням вимог процесуального закону клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не розглядається.

За таких обставин, апеляційна скарга заступника прокурора Одеської області підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути заступнику прокурора Одеської області апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2015 у справі №916/1689/15 та додані до неї документи на 8 арк.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна