Рішення № 56187534, 24.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2016 р.Справа № 916/5164/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

До відповідача: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області

про стягнення 54357 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.01.2016р., просить суд стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 42917,80 грн., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 278,75 грн., пеню у розмірі 1399,88 грн., 3% річних у розмірі 1245,40 грн. та інфляційні витрати у розмірі 8515,50 грн.

Відповідачем в ході розгляду справи позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості визнано, що вбачається з наданого суду письмового відзиву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

31 травня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (Постачальник) та Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №1321 (далі за текстом Договір), згідно якого Постачальник зобовязався продавати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а Споживач зобовязався оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Положеннями п. 2.3 Договору встановлено обовязок Споживача, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки, оплачувати Постачальнику електроенергії вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електроенергії та електроустановками Споживача.

Згідно порядку розрахунків, узгодженого сторонами у Додатку №5 до Договору про постачання електричної енергії від 31 травня 2006 року № 1321, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 21 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплату рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів.

Як вбачається з пояснень представника позивача, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не належним чином виконувались прийняті на себе зобовязання за умовами Договору про постачання електричної енергії від 31 травня 2006 року № 1321 по сплаті вартості спожитої електроенергії.

За період з липня 2015 року по жовтень 2016 року Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області було спожито електроенергії на суму 52003,55 грн. (28746 кВт/г), що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями актів про обсяги споживання електричної енергії, підписаних представниками споживача, даними рахунків на сплату вартості спожитої електроенергії, а також даними розрахунків позивача, з яких на момент подання позову до суду було сплачено лише 6766,94грн., у звязку з чим за відповідачем рахувалася непогашена заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 45236,61 грн. В свою чергу, за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року обсяг перетікання реактивної електроенергії дорівнював 61848 кВт/г вартістю 4823,35 грн., з яких на момент подання позову до суду було сплачено лише 158,17грн., у звязку з чим за відповідачем рахувалася непогашена заборгованість у сумі 4665,18 грн. за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів за активну та реактивну електроенергію, з порушенням термінів, передбачених додатком „Порядок розрахунків, Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню у розмірі 0,5% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

У звязку з простроченням сплати вартості спожитої електроенергії, позивачем здійснено розрахунок пені (розрахунок проведено на фактичну заборгованість, яка існувала у період з січня 2015р. по вересень 2015р., з періодом розрахунку з 05.02.2015р. по 30.09.2015р.), інфляційних (за період з травня 2014р. по вересень 2015р.) та 3% річних (розрахунок проведено на фактичну заборгованість, яка існувала у період з травня 2014р. по вересень 2015р.). Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується пеня в сумі 1399,88 грн., 3% річних у розмірі 1245,40 грн. та інфляційні витрати у розмірі 8515,50грн.

Крім того, як зазначається представником позивача та вбачається з даних акту про обсяги спожитої електричної енергії у лютому, підписаного представником відповідача, обсяг споживання електрон анергії у лютому 2014р. склав 13270 к Вт.г, що засвідчило перевищення відповідачем обсягів договірного споживання електроенергії у лютому 2014р. на 270 кВт.г, у звязку з чим позивачем розраховано вартість перевищення договірних величин споживання у 278,75 грн., про що було проінформовано відповідача у відповідному повідомленні № 809 від 04.03.2014р.

В ході розгляду справи Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області було частково погашено наявну заборгованість, а саме частково погашено заборгованість за спожиту активну електроенергію та повністю погашено заборгованість за перетікання реактивної електроенергії, у звязку з чим 27.01.2016р. позивачем було зменшено суму заявлених до стягнення позовних вимог.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобовязань за договором про постачання електричної енергії від 31 травня 2006 № 1321 та направлено на стягнення з відповідача заборгованості за спожиту за спожиту активну електричну енергію у розмірі 42917,80 грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 278,75 грн., пені у розмірі 1399,88 грн., 3% річних у розмірі 1245,40 грн. та інфляційних витрат у розмірі 8515,50 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України „Про електроенергетику споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області прийнятих на себе зобовязань за умовами договору про постачання електричної енергії від 31 травня 2006 № 1321.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 42917,80 грн. та заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 278,75 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та правомірними.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів за активну та реактивну електроенергію, з порушенням термінів, передбачених додатком „Порядок розрахунків, Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню у розмірі 0,5% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені в розмірі 1399,88грн., 3% річних у розмірі 1245,40 грн. та інфляційних витрат у розмірі 8515,50 грн., суд вважає такий розрахунок вірним, а заявлені на його підставі позовні вимоги, правомірними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту за спожиту активну електричну енергію у розмірі 42917,80 грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 278,75 грн., пені у розмірі 1399,88 грн., 3% річних у розмірі 1245,40 грн. та інфляційних витрат у розмірі 8515,50 грн. підтвердженні поданими доказами та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; код 08592268) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28-Б; код 00131713) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 42917 (сорок дві тисячі девятсот сімнадцять) грн. 80 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 75 коп., пеню у розмірі 1399 (одна тисяча триста девяносто девять) грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 1245 (одна тисяча двісті сорок пять) грн. 40 коп., інфляційні витрати у розмірі 8515 (вісім тисяч пятсот пятнадцять) грн. 50 коп. та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 29.02.2016 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко