Рішення № 56187507, 23.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2016 р.Справа № 916/3947/15

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2155 від 18.09.2014р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №б/н від 06.01.2016р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Южненська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"; до відповідача ОСОБА_3 регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення 18 951,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 23.09.2015р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі, якою є Южненська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення 20 594,17 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2015р. було порушено провадження по справі №916/3947/15 із призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

23.10.2015р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з підтверджуючими документами, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 26 486,14 грн., з яких: 23 508,60 грн. - основного боргу, 240,59 грн. інфляційних витрат, 148,79 грн. 3% річних та 2 588,16 грн. пені.

02.11.2015р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на позов, відповідно до яких, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 07.12.2015р. представником позивача було надано суду додаткові пояснення по справі з підтверджуючими документами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2015р. справу призначено до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.12.2015р. на підставі розпорядження господарського суду Одеської області №1898 від 07.12.2015р. справу №916/3947/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Желєзна С.П., суддя Петренко Н.Д

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2015р. справу №916/3947/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Желєзна С.П., суддя Петренко Н.Д. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

28.12.2015р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з підтверджуючими документами, відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 951,62 грн., з яких: 14 105,16 грн. - основного боргу, 400,66 грн. інфляційних витрат, 257,77 грн. 3% річних та 4 188,03 грн. пені.

На підставі розпорядження. керівника апарату господарського суду Одеської області №131 від 03.02.2016р., відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у звязку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, а саме: перебування судді Літвінова С.В. з 01.02.2016р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи та відповідно до п. 3.10. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 19.11.2015р. №17-16/2015) призначено повторний автоматичний розподіл та вказану справу передано на розгляду судді Зайцева Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2016р. справу №916/3947/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Зайцев Ю.О., суддя Желєзна С.П., суддя Петренко Н.Д. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

23.02.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

12 березня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (надалі орендодавець) та ОСОБА_3 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (надалі - Орендар) укладений Договір оренди нерухомою майна, що належить до державної власності, згідно якого Орендарю надано у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частини нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі 601/1 НРР-1, загальною площею 21.46 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Южне. ДП «МТП «Южний», що перебуває на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний».

04 лютого 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ОСОБА_3 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті укладений ще один договір оренди нерухомою майна, що належить до державної власності, згідно якого Орендарю надано у строкове платне користування державне нерухоме майно, а еаме: нежитлові приміщення на третьому поверсі службово-побутової будівлі 601 НP-1, площею 35,6 кв.м.. розміщені за адресою: Одеська обл., м. Южне. ДП «МТП «Южним,. що перебувають на балансі ДП «Морський торговельний порт «Южний».

Пунктами 5.9. вищезазначених договорів оренди передбачено обов'язок Орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованою майна, а також зобов'язано Орендаря протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з Балансоутримувачсм орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

На виконання вищеозначених умов договорів оренди. 01.01.2011 року між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» та ОСОБА_3 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті укладений Договір №133-28Б/46 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна (надалі Договір).

13.06.2013 року до вищезазначеного Договору укладена Додаткова угода № 5, якою сторону договору - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» було замінено на її правонаступника - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», в особі Южненської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний») (надалі - балансоутримувач).

Згідно з п. 1.1. Договору, «Порт-балансоутримувач» забезпечує утримання будівлі з прибудинковою територією за адресою: 65481. Одеська обл.. м. Южне, ДП «МТП «Южний», в якій знаходиться орендоване Орендарем за договорами оренди з РВ ФЛМУ по Одеській області від 04.02.2010 р., 12.03.2009 року державне нерухоме майно, а саме: - нежитлові приміщення у будинку 601 корпусу (інв. № 1104), загальною площею 35,6 кв.м.: - приміщення будинку 601/1 НРР-1 (інв. Де 2392) порту, площею 21,46 кв.м., яке перебуває па балансі Балапсоутримувача. а Орендар відшкодовує втрати Балапсоутримувача на утримання Будівлі, пропорційно до займаної ним орендованої площі в цій Будівлі, згідно розрахунку.

Пунктами 2.2.3. та 3.1. Договору передбачений обов'язок Орендаря не пізніше 12 числа, наступного за звітним місяцем, вносити щомісячну плату на рахунок Балапсоутримувача на підставі рахунків за утримання будівлі та прибудинкової території.

Відповідно до п. 2.2.7. Договору, у випадку змін Розрахунку за утримання «Будівлі», пропорційно займаної «Орендарем» площі за договором оренди ОСОБА_2, «Орендар» зобовязується підписати додаткову угоду з Розрахунком на утримання «Будівлі» до цього Договору, та здійснювати оплату рахунків за послуги «Балансоутримувача» за цим договором з урахуванням змін, з початку введення «Балансоутримувачем» в дію цих нових Розрахунків.

Згідно з п. 4.2 Договору, при несвоєчасному внесені плати за послуги згідно договору Орендар (Відповідач) сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

В подальшому, між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору №133-28Б/46 від 01.01.2011р. якими було внесено зміни в реквізити сторін та суми грошових коштів за договором.

Листом від 15.01.2015 №151/02/102-15 на адресу Служби направлено додаткову угоду №10 до Договору про зміну розрахунку вартості та продовження терміну дії.

Однак, зазначена додаткова угода №10 залишилась не підписаною зі сторони Відповідача, та оригінал примірнику Адміністрації не повернутий.

У відповідності до вищезазначених вимог Договору, Позивачем були виставлені рахунки на загальну суму 18 806,88 грн. (у т.ч. ПДВ), а саме:

-№ 177 від 31.05.2015 на суму 4 701,72 грн.;

-№ 205 від 30.06.2015 на суму 4 701,72 грн.;

-№ 235 від 31.07.2015 на суму 4 701,72 грн.;

-№ 264 від 31.08.2015 на суму 4 701,72 грн.

Відповідачу направлені листи із виставленими рахунками та актами надання послуг на утримання будівлі, а саме:

1.Листом від 03.06.2015 № 2932/06/107-15 направлені рахунок від 31.05.2015 № 177 та акт наданих послуг на утримання будівлі, які отримані Відповідачем 17.06.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення;

2.Листом від 01.07.2015 № 3436/06/107-15 направлені рахунок від 30.06.2015 № 205 та акт надання послуг на утримання будівлі, які отримані Відповідачем 06.07.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення;

3.Листом від 03.08.2015 № 4213/06/107-15 направлені рахунок від 31.07.2015 № 235 та акт надання послуг на утримання будівлі за грудень 2014, які отримані Відповідачем 11.08.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення;

4.Листом від 04.09.2015 № 4957/06/107-15 направлені рахунок від 31.08.2015 та акт надання послуг на утримання будівлі.

Однак, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства в передбачений строк не виконав свого обовязку щодо оплати виставлених рахунків.

12.02.2015 у звязку з несплатою рахунку від 31.05.2015 № 177, та 05.08.2015 у звязку з несплатою рахунку від 30.06.2015 № 205, Адміністрацією було направлено на адресу відповідача претензії з вимогами здійснити оплату заборгованості згідно з виставленими рахунками, а також нарахованих на день направлення претензії штрафних санкцій.

Проте, зазначені претензії були залишені без задоволення.

З наведених підстав, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 18 806,88 грн. основного боргу, 88,49 грн. 3% річних та 1698,80 грн. пені.

Відповідачем було надано заперечення на позов, відповідно до яких, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з тих підстав, що 24.09.2014 р. позивачем були обстежені приміщення, які зайняті структурним підрозділом відповідача, а саме: нежитлове приміщенні 3-го поверху адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу, каб.№ 55-56, загальною площею 35,6 кв.м. та складений акт про необхідність передбачення поточного ремонту на підставі дефектного акту. В зв'язку із нагальною необхідністю у проведенні зазначених ремонтних робіт, позивачем було запропоновано відповідачу, в строк до 15.10.2014 р. перевести офісне обладнання та офісні меблі структурного підрозділу - ПДВСКН №30, які перебувають в нежитловому приміщенні 3-го поверху адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу, каб, №55-56, загальною площею 35,6 кв.м. до нежитлового приміщення на 4-му поверсі адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу (інв. № 1104), каб. № 74, загальною площею 16,2 кв.м. За результатом розгляду зазначеного листа позивача №5299/01/121-14 від 07.10.2014р. відповідач листом вих.№1099 від 13.10.2014 р., повідомив позивача, про те що ОСОБА_3 регіональна служба не заперечує проти тимчасового переміщення (до закінчення поточних ремонтних робіт) структурного підрозділу відповідача ПДВСКН №30, який перебуває в нежитловому приміщенні 3-го поверху адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу, каб. № 55-56, загальною площею 35,6 кв.м. до нежитлового приміщення на 4-му поверсі адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу (інв. № 1104) каб. № 74 загальною площею 16,2 кв.м у разі обладнання адміністрацією МП "Южний" нежитлового приміщення на 4-му поверсі адміністративно-побутової будівлі корпусу 601 (інв. № 1104) каб. № 74 телефонною та комп'ютерною мережею. При цьому, відповідач наполягав на визначені строків проведення поточних ремонтних робіт у нежитловому приміщенні 3-го поверху адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу, каб. № 55-56, загальною площею 35,6 кв.м. Листом №5633/01/102-14 від 21.10.2014р. позивач повідомив відповідача що проведення вищезазначеного ремонту заплановано фінансовим планом адміністрації на 2014 рік і, таким чином, проведення його у 2015 році, а вірогідно і у 2016 році може бути неможливим. Враховуючи твердження позивача про закінчення ремонтних робіт в орендованому відповідачем нежитловому приміщенні 3-го поверху адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу, каб. №55-56, загальною площею 35,6 кв.м. в 2014 році, відповідач здійснив переміщення свого структурного підрозділу ПДВСКН №30 до нежитлового приміщення на 4-му поверсі адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу (інв. № 1104) каб. № 74 загальною площею 16,2 кв.м, про що повідомив позивача листом №1179 від 07.11.2014р. 23.02.2015р. відповідач отримав лист №817/01/102-15 від 18.02.2015р., яким позивач повідомив про намір провести ремонт орендованого відповідачем нежитлового приміщення 3-го поверху адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу, каб. №55-56, загальною площею 35,6 кв.м., в 2015 році, зазначив, що визначити терміни виконання ремонтних робіт позивач матиме змогу лише після проведення відповідної процедури, передбаченої Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014р. та укладення договору, яким будуть установлені строки виконання будівельних робіт.

Таким чином, як зазначає відповідач у запереченні на позов з початку листопада 2014р. та до сьогодні структурний підрозділ відповідача - знаходиться у нежитловому приміщенні на 4-му поверсі адміністративно-побутової будівлі 601 корпусу (інв. № 1104) каб. № 74 загальною площею 16,2 кв.м.

Також, листом №604 від 16.04.2015р. відповідач знов звернувся до позивача з вимогою щодо проведення розрахунків за Договором №38-П-ЮЖФ-14 від 01.04.2014р. про відшкодування витрат за комунальні послуги пропорційно фактично займаній площі, тобто із розрахунку за 16,2 кв.м. та перерахування суми відшкодування за комунальні послуги за 2015 р. за Договором №38-П-ЮЖФ-14 від 01.04.2014р. про відшкодування витрат за комунальні послуги. Однак як зазначає відповідач, зазначений лист залишений позивачем без відповіді та задоволення.

Не зважаючи на виникнення даного спору з відповідачем, під час розгляду даної справи позивач продовжував надавати послуги відповідачу передбачені договором.

Однак, відповідач знову в передбачений строк не виконав свого обов'язку щодо оплати рахунків, які виставлені у відповідності до умов договору.

Листом від 30.09.2015р. №3543/06/107-15 відповідачу було направлено рахунок від 30.09.2015р .№286 на загальну суму 4 701,72 грн., та акт надання послуг за вересень 2015р.

З наведених підстав, позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 26 486,14 грн., з яких: 23 508,60 грн. - основного боргу, 240,59 грн. інфляційних витрат, 148,79 грн. 3% річних та 2 588,16 грн. пені.

Під час розгляду справи відповідач частково здійснив оплату заборгованості за договором згідно виставлених рахунків за серпень та вересень 2015р., у загальній сумі 9 403,44 грн.

З наведених підстав, позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 18 951,62 грн., з яких: 14 105,16 грн. - основного боргу, 400,66 грн. інфляційних витрат, 257,77 грн. 3% річних та 4 188,03 грн. пені.

19.06.2015р. до канцелярії господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі з підтверджуючими документами, відповідно до яких, відповідач, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, з тих же підстав, що викладені у запереченні на позовну заяву.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правові відносини сторін виникли на підставі укладеного між ними договору про відшкодування витрат за надані послуги №133-28Б/46 від 01.01.2011р. та додаткових угод до нього.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивачем були надані послуги відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями рахунків від 31.05.2015 №177 на суму 4 701,72 грн., від 30.06.2015 №205 на суму 4 701,72 грн., від 31.07.2015 №235 на суму 4 701,72 грн., від 31.08.2015 №264 на суму 4 701,72 грн., від 30.09.2015 №286 на суму 4 701,72 грн.

Виставлені рахунки та акти приймання-передачі виконаних послуг були надіслані відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином засвідченими копією Листа від 03.06.2015р. №2932/06/107-15 який, був отриманий відповідачем 17.06.2015р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомленням про вручення поштового відправлення, копією Листа від 01.07.2015р. №3436/06/107-15, який був отриманий відповідачем 06.07.2015р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомленням про вручення поштового відправлення, копією Листа від 03.08.2015 №4213/06/107-15, який був отриманий відповідачем 11.08.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копією Листа від 04.09.2015р. №4957/06/107-15 та копією листа від 30.09.2015р. №3543/06/107-15.

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач свої обовязки щодо оплати наданих послуг виконав лише частково, у звязку із чим за ним утворився борг у розмірі 14 105,16 грн.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача, викладені у запереченні на позов, щодо того, що ним фактично за ввесь період нарахування вказаної заборгованості займалось інше приміщення відповідача, що є значно меншим за орендоване ним приміщення, оскільки відповідачем не надано документів, які б підтверджували вказані у відзиві обставини (акт-приймання передавання приміщення, тощо.).

Перевіривши надай позивачем розрахунок суми заборгованості, дослідивши докази у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобовязання по оплаті наданих за договором послуг 400,66 грн. інфляційних витрат, 257,77 грн. 3% річних та 4 188,03 грн. пені.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 4.2 Договору, при несвоєчасному внесені плати за послуги згідно договору Орендар (Відповідач) сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Право на неустойку, як зазначено у ст. 550 Цивільного кодексу України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних, наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у звязку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до відповідача ОСОБА_3 регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення 18 951,62 грн. задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, п/р 35218001002926 в ГУДКСУ в Одеській обл., МФО 828011; код ЄДРПОУ 00485993) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України, в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, буд. 11, р/р 26003010284605 у ПАТ „БАНК ВОСТОК, м. Дніпропетровськ, МФО 307123, код ЄДРПОУ 38728549) основний борг у сумі - 18 806 /вісімнадцять тисяч вісімсот шість/ грн. 88 коп., три відсотки річних у сумі 88 /вісімдесят вісім/ грн. 49 коп., пеню у розмірі 1 698 /одна тисяча шістсот девяносто вісім/ грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 /одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до ОСОБА_3 апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної cкарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 29 лютого 2016 р.

Головуючий Ю.О. Зайцев

Суддя С.П. Желєзна

Суддя Н.Д. Петренко