Рішення № 56187190, 25.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016Справа №910/31803/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про стягнення 49 500, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Петренко С.В.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі-відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 49 500, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору страхування наземного транспорту № DNHSIІV127758 від 20.02.2014, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.01.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

13.01.2016 через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2015.

18.01.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до звіту № 185-10319769А від 06.05.2015, вартість ремонту автомобіля марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 перевищувала ринкову вартість аналогічного неушкодженого транспортного засобу до моменту ДТП, тобто проводити ремонт автомобіля було економічно недоцільним, у зв'язку з чим позивачем при визначенні розміру збитку враховується ринкова вартість автомобіля. Крім того, при складенні звіту № 185-10319769А оцінювач не визначив вартість автомобіля після ДТП.

У судовому засіданні 18.01.2016 оголошувалась перерва до 18.02.2016 у порядку ст. 77 ГПК України.

03.02.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому просить долучити копію звіту № 185-10319769А від 27.01.2016, який свідчить про визначення вартості складових, які можуть бути демонтовані з автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 для подальшого їх використання. Вказаний звіт зроблений на замовлення позивача з огляду на заперечення, що викладені у відзиві відповідача на позов.

18.02.2016 представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позов (додатковий), в якому зазначає, що аварійний комісар ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» та не має права проводити автотоварознавчі експертизи.

У судовому засіданні 18.02.2016 оголошувалась перерва до 25.02.2016 на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» укладено договір страхування наземного транспорту № DNHSIІV127758, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, зокрема «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, вартістю - 322 687, 63 грн. (додаток № 2 до договору)

Строк дії договору 12 місяців (один рік) з 20.02.2014 по 19.02.2015.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид по цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 08.02.2015 в м. Чернігові по вул. Щорса зі сторони вул. Толстого в напрямку вул. Музикальна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Opel Vivaro», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_4

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Інгосстрах» автомобіль «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1.

Згідно ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.11.2015 у справі №751/10385/15-к, ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, зокрема, відшкодуванням останньому спричинених збитків. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрито.

Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, звіту № 185-10319769-А про оцінку пошкодженого транспортного засобу від 06.05.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 склала 152 118, 50 грн.

13.05.2015 позивачем було складено страховий акт № И-585, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 93 933, 16 грн.

Відповідно до зазначеного вище звіту та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 93 933, 16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17 908 від 14.05.2015 (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» зазначає, що у зв'язку з тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Opel Vivaro», державний номер НОМЕР_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська транспортна страхова компанія» за полісом № АС/9750894, а також з огляду на те, що водій автомобіля «Opel Vivaro», державний номер НОМЕР_2 визнав вину у судовому порядку, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 49 500, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Opel Vivaro», державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська транспортна страхова компанія» за полісом № АС/9750894.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_4 автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати.

Разом з тим, як встановлено судом, розмір страхового відшкодування автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1, було сплачено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» на підставі договору страхування.

Щодо заперечень на позовну заяву відповідача у справі, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 30 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Так, при складенні звіту № 185-10319769А від 06.05.2015, оцінювачем не визначено вартість автомобіля після ДТП.

Суд неодноразово ставив на обговорення питання призначення судової експертизи для визначення вартості автомобіля після ДТП, однак сторони заперечили проти призначення у справі судової експертизи та оплати такої у разі призначення її судом, у зв'язку з чим, суд відповідно до ст. 75 ГПК України приймає рішення за наявними в ній матеріалами.

Так, позивачем надано звіт № 185-10319769-А від 27.01.2016 про визначення вартості складових, які можуть бути демонтовані з автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 для подальшого їх використання.

Висновком, отриманим внаслідок оцінки встановлено, що вартість складових, що можуть бути демонтовані з автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП для подальшого їх використання, складає 30 512, 48 грн.

Разом з тим, відповідно до приписів ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/9750894, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Opel Vivaro», державний номер НОМЕР_2, вбачається, що ліміт відповідальності по майну становить 50 000, 00 грн., франшиза скаладає 500,00 грн.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» у розмірі 49 500, 00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, ідентифікаційний код - 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код - 33248430) 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - страхового відшкодування та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 29.02.2016.

Суддя Бондарчук В.В.