Рішення № 56187149, 25.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016Справа №910/33171/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСІННИЦЬКА КОМПАНІЯ ГІБРИД-С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАНТ-АГРО"

про стягнення 457 600, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Трушкін І.М.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАСІННИЦЬКА КОМПАНІЯ ГІБРИД-С" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАНТ-АГРО" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 457 600, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 11/05 від 11.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.01.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача двічі був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАСІННИЦЬКА КОМПАНІЯ ГІБРИД-С" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАРАНТ-АГРО" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 11/05, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця обумовлену в цьому договорі партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в обумовлений строк.

Відомості про товар:

1. Насіння соняшнику «Тиса» П-UA-08-07-014/019-09а, кількість - 399, 00, вартість (без ПДВ) у гривнях - 181 944, 00 грн.;

2. Насіння соняшнику «Зевс» п. 835, кількість - 319, 00, вартість (без ПДВ) у гривнях - 145 464, 00 грн.;

3. Насіння соняшнику «Зевс» П-UA-08-07-014/835-08, кількість - 38, 00, вартість (без ПДВ) у гривнях - 17 328, 00 грн.;

4. Насіння соняшнику «Днепр» П-UA-08-07-014/008-10, кількість - 44, 00, вартість (без ПДВ) у гривнях - 20 064, 00 грн.;

5. Насіння соняшнику «Днестр» П-UA-08-07-014/012-09, кількість - 50, 00, вартість (без ПДВ) у гривнях - 22 800, 00 грн.;

6. Насіння кукурудзи NS 205, П-UA-08-07-014/005-11, кількість - 100, 00, вартість (без ПДВ) у гривнях - 70 000, 00 грн.;

Загальна вартість товару - 457 600, 00 грн. (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.4. договору, вартість договору - 457 600, 00 грн.

Строк передачі товару - 11.05.2012 (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що покупець зобов'язується сплатити загальну вартість товару, зазначену в п. 1.2. даного договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в установі банку в строк до 31.12.2012 включно.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов даного договору (п. 5.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 457 600, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000511 від 11.05.2012, яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 457 600, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості у розмірі 457 600, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 11/05 від 11.05.2012, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором купівлі-продажу.

Так, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставив відповідачеві товар на загальну суму 457 600, 00 грн., який прийнятий останнім по видатковій накладній без зауважень.

Однак, відповідач оплати поставленого товару не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені в п. 2.4. договору купівлі-продажу № 11/05 від 11.05.2012, відповідач зобов'язаний був оплатити повну вартість товару, тобто 457 600, 00 грн. в строк до 31.12.2012 включно.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу № 11/05 від 11.05.2012, та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 457 600, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСІННИЦЬКА КОМПАНІЯ ГІБРИД-С" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАНТ-АГРО" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 7, ідентифікаційний код - 31949531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСІННИЦЬКА КОМПАНІЯ ГІБРИД-С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91, ідентифікаційний код - 34595419) 457 600 (чотириста п'ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. - заборгованості та 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 29.02.2016.

Суддя Бондарчук В.В.