Рішення № 56186915, 25.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/9/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016 Справа № 908/165/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компрессорс Інтернешнл (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 54-А)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запоріжтрансформатор (69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3)

про стягнення суми 61655,83 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

За участю представників сторін:

Від позивача - не зявився

Від відповідача - ОСОБА_1 (дов. № 1/05-к від 30.12.2015 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 64655,83 грн., з яких: сума 44240,00 грн. основний борг, сума 17415,83 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.01.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/165/16, справі присвоєно номер провадження 20/9/16, судове засідання призначено на 04.02.2016 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений на 25.02.2016 р.

У судовому засіданні 25.02.2016 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судові засідання не зявлявся. 19.02.2016 р. до суду поштою від позивача надійшло письмове клопотання (вих. № 35-ю від 16.02.2016 р.) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами справи. Клопотання судом задоволено на підставі ст. 22 ГПК України. Позовні вимоги, викладені в позовній заяві, мотивовано наступним. Позивачем за умовами договору поставки № К003233 від 07.09.2011 р. та специфікації № 11 від 25.05.2015 р. згідно з видатковою накладною від 09.06.2015 р. поставлено відповідачу компресор вартістю 99240,00 грн., який відповідач повністю не оплатив. Заборгованість складає суму 44240,00 грн. Згідно з прохальною частиною позовної заяви просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 44240,00 грн. та пеню в розмірі 17415,83 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 527, 625 ЦК України.

Відповідач у письмовому відзиві наявність з його боку порушення строку виконання грошового зобовязання за договором поставки № К003233 від 07.09.2011 р. та специфікації № 11 від 25.05.2015 р. не заперечив, зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача за поставлений товар складає 44240,00 грн. Просить зменшити на 70% розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, розстрочити виконання рішення протягом 2 місяців з пропорційним щомісячним погашенням суми, що підлягає стягненню з відповідача.

19.02.2016 р. від позивача поштою до суду надійшло письмове заперечення на відзив (вих. № 36-ю від 16.02.2016 р.). Зазначено, що позивач заперечує відносно розстрочки виконання рішення суду на два місяці та зменшення пені на 70%. Просить стягнути з відповідача пеню, нараховану в сумі 17415,83 грн., в повному обсязі.

01.02.2016 р. від позивача поштою надійшов супровідний лист (вих. № 17-ю від 26.01.2016 р.), до якого долучено оригінали документів, витребувані судом. Оригінали документів, додані до супровідного листа позивача, оглянуті судом у судових засіданнях 04.02.2016 р., 25.02.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компрессорс Інтернешнл (постачальник за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № К003233, за умовами якого постачальник зобовязався передати (поставити) в обумовлені строки покупцю товар (товари), а покупець зобовязався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (п. 1.1). Поставці по даному договору належить слідуючий товар: компресорне та вентиляційне обладнання (п. 2.1).

Загальна кількість товару, який підлягає поставці, його дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортах, групах, підгрупах, видах, марках, типах, розмірах визначається специфікаціями, які є невідємною частиною даного договору (п. 2.2).

У розділі 5 договору сторони узгодили ціну товару та порядок розрахунків. Відповідно до п. 5.1 ціна товару визначається специфікаціями, які є невідємною частиною даного договору. Покупець оплачує товар в слідуючому порядку: 100% на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця, якщо інше не передбачено в специфікаціях до даного договору (п. 5.5).

Відповідно до п. 7.1 (у редакції додаткової угоди № 4 від 27.12.2014 р.) договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2016 р.

Сторонами до договору № К003233 укладена (підписана) специфікація № 11 від 25.05.2015 р., згідно з якою поставляється товар компресор ESM 3 RD 270 згідно з додатком № 1 до даної специфікації, в кількості 1 шт. за ціною 82700,00 грн. без ПДВ, всього сума товару з ПДВ 99240,00 грн. Відповідно до п. 2 специфікації ціна договору з урахуванням даної специфікації збільшується та складає 560159,47 грн. Відповідно до п. 3 специфікації умови оплати: відстрочка платежу на протязі 15 днів з моменту поставки. У додатку № 1 до специфікації № 11 сторони визначили основні технічні характеристики товару та комплект поставки стаціонарної установки.

Зазначений товар на суму 99240,00 грн. переданий позивачем представнику відповідача згідно з видатковою накладною № 889 від 09.06.2015 р. та отриманий останнім на підставі довіреності № 2775 від 09.06.2015 р.

Позивач виписав відповідачу рахунок на оплату від 08.06.2015 р. № 1308 на суму 99240,00 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 707 від 14.07.2015 р. на суму 5000,00 грн., № 1177 від 06.08.2015 р. на суму 10000,00 грн., № 1409 від 19.08.2015 р. на суму 10000,00 грн., № 1786 від 31.08.2015 р. на суму 10000,00 грн. № 2509 від 05.10.2015 р. на суму 10000,00 грн. № 5542 від 15.10.2015 р. на суму 10000,00 грн., всього відповідач перерахував позивачу суму 55000,00 грн.

Листом від 07.08.2015 р. № 430 відповідач зазначав про затримку оплати по договору № К003233 та специфікації № 11 в звязку з фінансовими труднощами та виклав графік по погашенню заборгованості.

Враховуючи наявну заборгованість, позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК, є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено письмовими поясненнями сторін, відповідач отримав від позивача товар за договором поставки № К003233 від 07.09.2011 р., згідно з видатковою накладною № 889 від 09.06.2015 р. на суму 99240,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень, долучених позивачем до матеріалів справи, оплата за товар була здійснена відповідачем частково в розмірі 55000,00 грн., заборгованість за отриманий товар становить суму 44240,00 грн.

Задовольняючи позов у частині стягнення основної суми боргу, суд бере до уваги, що факт поставки підтверджується підписаною двома сторонами видатковою накладною, оригінал якої оглядався судом у судовому засіданні. Відповідач укладення договору поставки № К003233 та отримання товару за видатковою накладною, які покладено в підставу позову, підтвердив, пояснюючи виникнення заборгованості фінансовим станом підприємства.

Позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 44240,00 грн. є обґрунтованою, доведеною, основаною на законі.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 17415,83 грн. за загальний період з 25.06.2015 р. по 23.12.2015 р. включно.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.3.1.1 договору поставки № К003233 від 07.09.2011 р. сторони встановили, що за прострочку виконання зобовязань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни невиконаного зобовязання за кожен день прострочки.

Згідно з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивачем нарахована пеня на суму заборгованості за видатковою накладною з урахуванням кожної оплати, що здійснювалася відповідачем.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано. Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. Так, позивачем нараховано пеню в розмірі 439,34 грн. за період з 27.08.2015 р. по 30.08.2015 р. (4 дні) на суму заборгованості 74240,00 грн., виходячи з облікової ставки НБУ 27%. Разом з тим, облікова ставка НБУ в розмірі 27% річних встановлена з 28.08.2015 р., станом на 27.08.2015 р. облікова ставка НБУ становила 30%. Відповідно до перерахунку пені, здійсненого судом за допомогою інформаційної системи «Законодавство», за заявлений позивачем період загальна сума пені становить суму 17428,03 грн.

Відповідно до приписів ст.ст. 22, 83 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача стягується пеня в сумі 17415,83 грн. за заявлений позивачем період.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання, викладене у відзиві, про зменшення розміру пені на 70% та розстрочення виконання рішення протягом 2 місяців. Клопотання мотивовано тим, що відповідач протягом 2015 р. знаходився у важкому фінансовому становищі. Збиток за 12 місяців 2015 р. склав 2668586000,00 грн. Відповідач здійснював часткову оплату за поставлений товар у липні, серпні та жовтні 2015 р. Прострочка виконання грошового зобовязання не призвела до виникнення негативних наслідків або збитків ані у позивача, ані в інших учасників господарських відносин та держави.

Позивач у письмовому запереченні на відзив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду заперечив, оскільки згідно з листа відповідача від 10.08.2015 р. встановлено графік погашення заборгованості в строк до 16.10.2015 р., але цей графік було порушено, тому є підстави вважати, що розстрочка надана судом також не буде виконана. Стосовно зменшення на 70% розміру пені позивач також заперечив, зазначивши, що факт неналежного виконання зобовязання очевидний, оскільки оплата за поставлений товар повинна була надійти позивачу до 24.06.2015 р., а останній платіж відповідачем було здійснено лише 15.10.2015 р. Зазначає, що позивачем не нараховувалось 3% річних згідно з ст. 625 ЦК України, щоб не збільшувати розмір штрафних санкцій для відповідача.

Частиною 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси не лише відповідача, а також позивача, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На підставі зазначеної норми, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення протягом 2 місяців, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, враховуючи інтереси обох сторін, наявність інфляційних процесів у економіці держави, поведінку винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання). При цьому суд бере до уваги викладені відповідачем у відзиві обставини і визнає їх винятковими: збитковість господарської діяльності, що підтверджується Звітами про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід): за 1-й квартал 2015 р. (збиток 2073504 тис.грн.), за 1-ше півріччя 2015 р. (збиток 1554907 тис.грн.), за 9 місяців 2015 р. (збиток 1796478 тис.грн.), за 12 місяців 2015 р. (збиток 2668586 тис.грн.), долученими до відзиву.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічні приписи встановлені ст. 233 ГК України.

Частиною 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені. При цьому суд враховує, що загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність. Господарський суд враховує, що нарахування пені є правовим наслідком порушення відповідачем його грошового зобовязання за договором, сума пені не є надмірно великою в порівнянні з сумою основного боргу. Обставини, якими обґрунтовує відповідач клопотання про зменшення пені, враховані судом при наданні розстрочки.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессорс Інтернешнл» (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 54-А, код ЄДПОУ 33104260) суму 44240 (сорок чотири тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. основного боргу, суму 17415 (сімнадцять тисяч чотириста пятнадцять) грн. 83 коп. пені, суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору (всього 63033 (шістдесят три тисячі тридцять три) грн. 83 коп.)).

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення загальної суми 63033 (шістдесят три тисячі тридцять три) грн. 83 коп. на 2 (два) місяці, шляхом сплати до 31 березня 2016 р. суми 31516 (тридцять одна тисяча пятсот шістнадцять) грн. 91 коп., до 30 квітня 2016 р. суми 31516 (тридцять одна тисяча пятсот шістнадцять) грн. 92 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено 01 березня 2016 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.