Рішення № 56186479, 24.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.16р. Справа № 904/11034/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Дніпродзержинськ

про стягнення заборгованості у розмірі 607 495,41грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 00.01.01741 від 02.11.2015;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 607 495,41 грн., з яких: пеня у розмірі 383 090,49 грн., три відсотки річних у розмірі 81 294,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 143 109,96 грн.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобовязання встановленого умовами договору на купівлю-продаж природного газу №13/2389-ТЕ-3 від 28.12.2012.

У відзиві на позовну заяву та в доповненнях до відзиву відповідач частково заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих за березень 2013, квітень 2013, листопад 2013, обґрунтовуючи тим, що позивач невірно застосував індекс інфляції при розрахунку. Також, відповідач просить зменшити розмір пені до 10% та розстрочити виконання судового рішення щодо стягнення пені і штрафних санкцій рівними частинами на один рік з моменту його проголошення, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Позивач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимоги суду щодо надання розрахунків заявлених вимог без урахуванням в період прострочення дат фактичної оплати суми боргу не виконав.

В судовому засіданні 24.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, та представника позивача, який був присутній в попередніх судових засіданнях, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Позивачем (Продавцем) та Відповідачем (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу природного газу №13/2389-ТЕ-3.

Згідно п. 1.1. договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ ввезений на митру території України ПАТ „Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності). (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, Продавець передає Покупцю в період з 01 січна 2013 по 31 грудня 2013 газ обсягом до 32018,147 тис.куб.м., в тому числі по місяцях визначених в графіку, що міститься в договорі (а.с. 14).

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов (х-20 град. За Цельсієм Р = 760 мм ртутного стовпчика). (п. 2.3. Договору).

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу у розмірі +/-5% від узгодженого сторонами згідно з пунктом 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (пп. 2.1.2 договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що кількість газу, яка продається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

Згідно з пунктом 5.2. договору, ціна за 1000,0 куб. м. газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого графіку на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованими тарифами та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000,0 куб. м. газу становить 1 091,00грн., крім того ПДВ 20% - 218,20грн., всього з ПДВ 1 309,20грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 34 931 798,38грн., крім того ПДВ - 6 986 359,68грн. разом з ПДВ 41 918 158,06грн.

Відповідно до пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014 року і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору, Позивач передав у власність Відповідача протягом січня 2013 року грудня 2013 природний газ в обсязі 25131,610 тис.м3 на загальну суму 33 253 974,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, що містяться в матеріалах справи (а.с. 20-33).

Відповідачем заборгованість за поставлений природній газ сплачена в повному обсязі, однак з порушенням строку оплати поставленого природного газу, передбаченого пунктом 6.1. договору, що підтверджується випискою з операцій за спірним договором за період з 01.01.2013 по 31.01.2015 (а.с. 35 - 37).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обовязку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобовязання.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Позивачем здійснено розрахунок пені (за загальний період з 14.02.13 по 16.04.14 по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо), згідно якого, розмір пені склав суму 383 090,49 грн.

Відповідно до пункту 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Судом здійснено перевірку нарахування пені (за загальний період з 14.02.13 по 16.04.14 по кожному акту окремо) з врахування правової позиції, яка викладена в пункті 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року.

За підрахунками суду, розмір пені, що підлягає стягненню складає 314 885,33 грн.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено розрахунок 3% річних (за загальний період з 14.02.13 по 16.04.14 по кожному акту окремо), розмір яких слав суму 81 294,95 грн.

Судом здійснено перевірку нарахування 3% річних (за загальний період з 14.02.13 по 16.04.14 по кожному акту окремо) з врахування вимоги пункту 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України.

За підрахунками суду, розмір трьох відсотків річних, що підлягає стягненню складає 66 905,71 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних (за загальний період з квітня 2013 по квітень 2014 по кожному акту окремо) у розмірі 143 109,96 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом здійснено перерахування інфляційних втрати (за загальний період з квітня 2013 по квітень 2014 по кожному акту окремо) з врахуванням вимог п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України.

За підрахунками суду, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню складає 71 524,45 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 453 315,49 грн., з яких: 314 885,33 грн. - пеня, 66 905,71 грн. - три відсотки річних, 71 524,45 грн. - інфляційні втрати.

Відповідач просить суд зменшити суму пені до 10% на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Суд відмовляє в задоволення заяви Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з наступного. За змістом ст. 233 ГК України, на яку посилається Відповідач в обґрунтування своєї заяви, при зменшенні розміру санкцій суд окрім іншого має брати до уваги, ступень виконання зобовязання боржником, при цьому, як убачається з матеріалів справи, динаміка виконання Відповідачем своїх грошових зобовязань за договором свідчить про систематичні порушення з боку останнього строків розрахунків, а отже, зменшення розміру штрафних санкцій за даним позовом, негативно вплине на інтереси Позивача, які і без того грубо порушуються Відповідачем у справі.

Заявлене відповідачем клопотання щодо розстрочки суми заборгованості на один рік підлягає задоволенню з таких підстав.

В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що житлово-комунальне господарство, як галузь економіки України потребує участі держави, так як на теперішній час основні виробничі фонди теплопостачання зношені, ціни на енергоносії стрімко зростають, в умовах світової кризи та спаду виробництва споживачі послуг теплопостачання не в змозі сплачувати за комунальні послуги. Тому при відсутності державної підтримки галузі, внесення змін до податкового законодавства, відсутності цільових програм уряду КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа" не має перспектив погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Розглянувши подані докази, суд дійшов висновку щодо існування об'єктивних причин, які перешкоджають негайному виконанню рішення суду, що є підставою для задоволення заяви Відповідача та надання розстрочки виконання рішення суду строком на один рік (12 місяців) рівними частинами по 38 342,94 грн. щомісяця, починаючи з березня 2016 року.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, код ЄДРПОУ 03342573) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 314 885,33 грн. - пені, 66 905,71 грн. - три відсотки річних, 71 524,45 грн. інфляційних втрат, 6 799,73 грн. - витрат зі сплати судового збору, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяці, із щомісячною сплатою по 38 342,94 грн., за наступним графіком:

- березень 2016 - 38 342,94 грн.;

- квітень 2016 - 38 342,94 грн.;

- травень 2016 - 38 342,94 грн.;

- червень 2016 38 342,94 грн.;

- липень 2016 38 342,94 грн.;

- серпень 2016 - 38 342,94 грн.;

- вересень 2016 38 342,94 грн.;

- жовтень 2016 38 342,94 грн.;

- листопад 2016 38 342,94 грн.;

- грудень 2016 38 342,94 грн.;

- січень 2017 38 342,94 грн.;

- лютий 2017 38 342,94 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.02.2016.

Суддя ОСОБА_2