Рішення № 56186308, 25.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.16р. Справа № 904/11057/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради", м. Дніпропетровськ

про визнання незаконними дій

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №114 від 21.07.2015;

від відповідача: юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 11/28-06 від 04.01.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар" (позивач) 24.12.2015 звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради" (відповідач) з вимогами визнати неправомірними дії відповідача, пов'язані з нарахуванням позивачу плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод за серпень 2015 року, шляхом пред'явлення рахунку № 105393 від 12.11.2015.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачем відбирання проб води здійснено з порушенням нормативних актів, які регулюють ці питання, протокол вимірювання показників складу та властивостей стічних вод не містить інформації щодо часу проведення вимірювань за кожною пробою та виявлення перевищень за кожною речовиною, застосування до відібраних проб методів консервування.

06.01.2016 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на обмеження надання послуг позивачу з централізованого питного водопостачання та водовідведення до вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 19.01.2016 представником відповідача подано клопотання припинити провадження у справі за п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки в позові позивач зазначив рахунок № 105393 від 12.11.2015, але такий рахунок не складався і позивачу для оплати не пред'являвся. Також відповідачем наданий відзив на позовну заяву, яким він проти позову заперечує та вважає свої дії такими, що відповідають чинному законодавству, а обраний позивачем спосіб захисту невірним.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що дата рахунку - 12.11.2015 вказана помилково, вірною є дата 30.11.2015 і до матеріалів справи доданий саме такий рахунок.

По справі в судовому засіданні 19.01.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 09.02.2016.

В судове засідання 23.02.2016 позивачем надано додаткові пояснення, в яких ще раз зазначив, що він просить визнати неправомірними дії відповідача по пред'явленню йому рахунку № 105393 від 30.11.2015, а вказана в позові дата 12.11.2015 є технічною помилкою.

Суд приймає до уваги ці пояснення та не вважає це зміною предмету позову, як про це зазначив відповідач, оскільки доводи відповідача могли бути сприйняті у разі існування двох рахунків з вказаними датами, а за наявності одного рахунку невірне зазначення його дати є технічною помилкою, яка виправлена позивачем.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі через відсутність предмету відхиляється, справа підлягає вирішенню з прийняттям рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2015 року представниками КП "Дніпроводоканал" на підставі п.2.1 та п.7.8 "Правил приймання та скиду стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" від 19.02.2015р. № 129 (надалі Правила № 129) та положень договору № 3535 від 09.11.2012 року, згідно з направленням від 07.08.15р. № 9745/5901. з метою контролю якості стічних вод підприємства здійснено відбір разових проб стічних вод ТВК «Слов'янський», що надходять в міський колектор гозппобутової каналізації. Відбір проб здійснювався з контрольного колодця підприємства, розташованого по вул. Боброва.

За результатами відбору складено акт відбору проб стічних вод від 07.08.2015 року.

04 вересня 2015 року ТОВ "Слов'янський базар" отримало від КП "Дніпроводоканал" лист від 26.08.2015 №1033775401 "Про порушення Правил приймання стічних вод". Додатком до даного листа став Протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод.

Вимірювання проводилось лабораторією КП "Дніпроводоканал" по контролю якості стічних вод підприємств за зразками стічних вод, відібраних представником КП "Дніпроводоканал" 07.08.2015.

В результаті проведеного аналізу відібраної проби лабораторією КП "Дніпроводоканал" було виявлено перевищення допустимої концентрації таких забруднюючих речовин як сухий залишок, хлориди, азот амонійний, ортофосфати та БСК5. Відповідно до глави 3 Інструкції №37 був проведений Розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень 2015 року та нараховано до сплати додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах в розмірі 6590, 46 грн.

30.11.2015 позивачу було виставлено рахунок №105393 за скид понаднормативних забруднень на суму 6590,46 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач 24.12.2015 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з цим позовом. В обгрунтування заявленого позову позивач вказав, що вважає дії відповідача з нарахування плати за понаднормативне забруднення стічних вод та виставлення рахунку № 105393 від 10.11.2015 неправомірними, оскільки результати відбору проб, на підставі яких були виставлені рахунки за понаднормативні забруднення, отримані з порушенням встановленого порядку. Отже, не можуть бути доказами наявності перевищення допустимих концентрацій по відібраним показникам.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 129 від 19.02.2015 затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Дніпропетровська, додатком 4 до яких є Інструкція про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств.

Пунктами 2.9 - 2.10 зазначеної Інструкції передбачається, що відбір проб стічних вод проводиться в порядку, передбаченому КНД 211.1.0.009-94 та ДСУ І8О 5667-1-2005 Частина 10.

Вид посуди і об'єм проб, необхідний для вимірювання конкретних показників наведені у таблиці 1 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємства.

Час зберігання проби у холодильнику без консервації - одна доба з моменту відбору до моменту проведення аналізів (п.4.3 Інструкції).

У відповідності до п. 3.3 Інструкції посуд для відбору проб повинен містити маркування, що не змивається. Для відбору проб стічних вод використовують пробовідбірник з некорозійного металу (п.3.5 Інструкції)

Ні акт відбору, ні протокол дослідження не містять інформації щодо наявності на посуді з відібраними пробами незмиваємого маркування та інформації щодо некорозійності металу пробовідбірника.

В протоколі вимірювання показників складу та властивостей стічних вод зазначено дату відбору проб - 7 серпня 2015 року. Вимірювання проводились у період з '07 серпня по 13 серпня 2015 року. Однак протокол не містить інформації: щодо часу проведення вимірювань за кожною пробою на виявлення перевищень за кожною забруднюючою речовиною; щодо часу приймання лабораторією проб для здійснення вимірювань; щодо застосування до відібраних проб методів консервування.

Недодержання цих вимог може призвести до зміни стану показників проб, оскільки, оскільки проби консервуються та зберігаються в залежності від їх виду на різну кількість часу і умови їх зберігання також є різними для кожного виду речовин.

Згідно з КНД 211.1.4.021-95 "Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах", відбір проб проводять у скляний посуд з притертою пробкою (п.5.1) пробу зберігають при температурі 3 - мінус 4 градуси, визначення проводять не пізніше ніж через добу. Пробу консервують зразу після відбору з додаванням концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб.

Відбір проб виконується ручним способом та об'єм відібраних проб має бути не менший об'ємів, наведених у таблиці 1 (п.п. 2.10,2.11 Інструкції).

Згідно п.3.3-3.4 Інструкції, посуд для відбору проб повинен мати незмиваєму маркіровку. Відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, БСК5, ХСК треба проводити в окремий посуд одноразовим наповненням без переливу.

Проте, у порушення зазначених вимог, проби речовин, відносно яких зроблені висновки про перевищення їх допустимих концентрацій, а саме: хлориди, АПАР, азот амонійний, ортофосфати, ХСК, БСК були відібрані без дотримання необхідних об'ємів та процедури відбору.

Так Таблицею 1 Інструкції - додатку № 4 До Правил приймання та скиду стічних вод у систему каналізації м. Дніпропетровська та п. 7.7 КНД 211.1.009-94 зазначено, що відбір проб для визначення на зміст:

-фенолів, хлоридів, АПАР відбираються у скляний посуд об'ємом 1 дм3 у дві посудини, проте проба № 5.4 (хлориди, апар) відібрана в один посуд об'ємом 1 дм3;

-сухого залишку, сульфатів, азоту амонійного, нітратів, нітритів, ортофосфатів заліза, алюмінію відбираються в пластиковий посуд об'ємом 3,5 дмЗ у дві посудини. Проба № 5.3 відібрана в пластикову посуду об'ємом 3,5 дм3 в одну посудину;

-проба № 5.5 ХСК, БСК5-відібрана в один скляний посуд об'ємом 0,5дм3, в той час як за вимогами Інструкції, об'єм проб повинен бути 0,5дмЗ та відбиратись в окремий скляний посуд з притертою пробкою.

Відбір меншого обсягу стічних вод для проведення хімічного аналізу призводять до необхідності проведення тільки одиничного вимірювання концентрації досліджуваного компонента, в той час як за методикою МВВ "За результат вимірювання приймаються середнє арифметичне результатів двох паралельних одиночних вимірювань". Саме до середнього арифметичного результату двох паралельних одиночних вимірювань можна приписувати норми похибки вимірювань.

Таким чином, зазначені вище порушення порядку відбору проб виключають можливість отримання об'єктивного результату проб, оскільки властивості тих елементів, проби яких беруться для аналізування змінюються під впливом різних факторів: температури зберігання, температури транспортування, тривалості зберігання, доступу повітря і таке інше.

Пунктом 3.18 Договору № 3535 від 09.11.12 передбачено право Абонента для визначення змісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії Водоканалу так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепідемнагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Піддавши сумніву правильність проведення відбору проб, та об'єктивність (помилковість) лабораторних досліджень, ТОВ "Слов'янський базар" звернувся до ДУ "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" в м. Дніпропетровську (Свідоцтво про атестацію ДЗ"ЦКМЗ МОЗ" № 521/11-П від 25.03.2013) з заявою про проведення повторної незалежної перевірки стічних вод нашого підприємства.

За результатами незалежної перевірки виявлено (Протокол дослідження № 1481 від 21.09.2015) незначне перевищення ДК за показниками: БПК-5 - 237 (норматив 155,0 мг/дм3); хлоридів - 264,6 (норматив - 130,23 мг/дм3); ХСК - 474,24 (норматив 387 мг/дм3); ортофосфати 7,95 (норма -7,59 мг/дм3). За іншими показниками в стічних водах підприємства зміст забруднюючих речовин значно нижче допустимої концентрації.

Таким чином, зважаючи на допущені відповідачем порушення при відборі проб, наявності протилежних результатів, отриманих в різних лабораторіях по спірним показникам забруднюючих речовин в стічних водах ТОВ "Слов'янський базар", акт відбору стічних вод та протокол вимірювання не можуть бути підставою та підтверджувати здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, оскільки, на достовірність результатів хімічного аналізу лабораторії Водоканалу об'єктивно могла вплинути відсутність в актах відбору проб інформації щодо умов консервації і зберігання, подробиці методу відбирання проби, способи та обсяги відбирання проби.

Крім того, розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за серпень 2015 року зроблений, виходячи з допустимих концентрацій , визначених у додатковій угоді без номера без дати до договору № 3535 від 09.11.2012, яку ТОВ "Слов'янський базар" отримало лише 16 жовтня 2015 року. Змін до додатку №4 Договору від 09.11.2012 зазначеною додатковою угодою не вносилось. Тобто, на час проведення відбору проб та здійснення розрахунку діяли норми допустимих концентрацій шкідливих речовин у стічних водах в редакції додаткової угоди від 11.03.2013 до договору № 3535 від 09.11.2012.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем обрано такий спосіб захисту як визнання неправомірними дій КП "Дніпроводоканал", пов'язаних з нарахуванням ТОВ "Сов'янський базар"плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод за серпень 2015 року шляхом пред'явлення рахунку від 30.11.2015 №105393.

Підставою для свого позову Позивач вказує на недотриманні КП "Дніпроводоканал" порядку відбору проби стічної води, здійсненого 07.08.2015.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту порушеного права особи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Із поданої позовної заяви позивача не вбачається того права, яке порушено, не визнається або оспорюється діями КП "Дніпроводоканал" і як саме воно має бути відновлене у разі задоволення позовних вимог через відсутність механізму виконання такого рішення. Окрім того, оскільки, ст. 16 ЦК України не передбачений такий спосіб захисту права як визнання дій неправомірними, позивачем має бути наведений той закон, який надає йому право захистити власні права саме у такий спосіб.

По суті позовних вимог відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно ст. 15 цього Закону місцеві ради в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також здійснюють інші повноваження відповідно до цього закону та інших законів України.

Відповідно до пп.5 п."а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129, на виконання пп.1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та п. 2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила №129). Відповідно до п. 1.2 та п. 1.5. Правил №129 умови даних правил поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста. Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки підприємств і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Позивачем не заперечується факт скидання стічних вод до каналізаційних мереж м. Дніпропетровська.

Таким чином, Правила №129 поширюються на позивача, а дотримання вимог цих Правил є одним з обов'язків.

Внаслідок вищевикладеного, будь-які зауваження позивача щодо необхідності у взаємовідносинах між нашими підприємствами дотримуватись норм, які протирічать чинному законодавству, є безпідставним.

Відповідно п. 2.1.6. Правил №129 Водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова.

Так, 07.08.2015 представником КП "Дніпроводоканал" в присутності представника ТОВ "Слов'янський базар" було здійснено відбір проби стічної води позивача, про що складено ОСОБА_3 від 07.08.2015. ОСОБА_3 підписаний представниками сторін без заперечень щодо порядку відбору та поводження з пробою.

В результаті проведеного аналізу відібраної проби лабораторією КП "Дніпроводоканал" було виявлено перевищення допустимої концентрації таких забруднюючих речовин як сухий залишок, хлориди, азот амонійний, ортофосфати та БСК5. Відповідно до глави 3 Інструкції №37 був проведений Розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень 2015 року та нараховано до сплати додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах в розмірі 6590,46 грн.

30.11.2015 позивачу було виставлено рахунок №105393 за скид понаднормативних бруднень з урахуванням коефіцієнту кратності і норматива плати за очищення (перевищення) на суму 6590,46 грн.

Відповідно до п. п. 7.12 Правил №129 відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у актах (Додатки З, 5).

Додатком 5 до Правил №129 закріплена форма ОСОБА_3 відбору проб стічних вод. Додатком 7 закріплена форма Протоколу вимірювання показників складу та властивостей них вод.

Складені первинні документи на відібрану пробу 07.08.2015 на підприємстві позивача повідають формам ОСОБА_3 та Протоколу, що затверджені Правилами №129.

Таким чином, посилання позивача на наявність будь-яких порушень, допущених представником КП "Дніпроводоканал" при відборі та поводжені з пробою 07.08.2015, не підтверджується первинними документами, складання яких є обов'язковим згідно Правил № 129.

Також, посилання Позивача на наявність результатів аналізу проби стічної вод ДУ "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", викладених в протоколі №1481 від 21.09.2015 не має відношення до предмету спору, оскільки відбір даної проби проводився 09.09.2015, тобто, в інший часовий проміжок, ніж проба відібрана представником КП "Дніпроводоканал" 07.08.2015.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Позивачем заявлено вимогу визнати неправомірними дії відповідача, пов'язані з нарахуванням позивачу плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод за серпень 2015 року, шляхом пред'явлення рахунку № 105393 від 30.11.2015.

Згідно статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача. Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Жодна з цих статей не передбачає такого способу захисту прав в господарському судочинстві як визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод, не передбачений такий спосіб і у договорі між сторонами. Пунктом 2.3 Правил приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, на які посилається позивач в обгрунтування своєї позиції, передбачено, що підприємства мають право звертатись до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод підприємства. В цьому пункті не йде мова про звернення до суду за визнанням неправомірними дій постачальника послуг.

Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача саме по нарахуванню плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод.

В той же час відповідно до п. 2.1.6 Правил 129 надає відповідачу право здійснювати позаплановий, непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова. Відповідно до п. 2.1.3 відповідач має право пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні Правил приймання.

Пунктом 7.14.1 передбачено, що основний аналіз відібраних проб виконує лабораторія водоканалу.

Таким чином нормативним документом відповідачу надано право здійснювати відбір проб стічних вод, проводити їх аналіз у власній лабораторії і у разі виявлення понаднормативного забруднення нараховувати плату за перевищення вмісту шкідливих речовин, що і було здійснено відповідачем.

07.08.2015 представником КП "Дніпроводоканал" в присутності представника ТОВ "Слов'янський базар" було здійснено відбір проби стічної води Позивача, про що складено ОСОБА_3 від 07.08.2015. ОСОБА_3 підписаний представниками сторін без заперечень щодо посуду для проб, порядку відбору та поводження з пробою. Зміст складеного акту повністю відповідає зразку акту, який є додатком № 5 до Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств. Протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод, що складений за результатами досліджень відібраних 07.08.2015 проб, також повністю відповідає зразку протоколу, який є додатком № 7 до Інструкції. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів висновки лабораторії відповідача щодо перевищення у стічних водах вмісту шкідливих речовин.

Суд критично сприймає доводи позивача про те, що згідно протоколу № 1481 від 21.09.2015, складеного ДУ "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", стічні води мають лише незначне перевищення шкідливих речовин, оскільки, як вказано в протоколі, досліджувались проби, відібрані 09.09.2015, які не мають відношення до предмету спору. Суд не має документів стосовно порядку та місця відбору проб 09.09.2015, порядку їх зберігання, тому не має можливості надати належну оцінку висновків, що викладені в протоколі № 1481 від 21.09.2015. Крім того, є можливим, що після відбору проб 07.08.2015 і отримання негативного висновку лабораторії водоканалу про якість стічних вод, позивачем вжито заходів для зменшення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах.

Позивач посилається на те, що відповідач при здійсненні розрахунку плати за скид стічних вод з перевищенням вмісту забруднюючих речовин взяв показники допустимих концентрацій, що визначені в додатковій угоді до договору без номера та дати, яка отримана позивачем лише 16 жовтня 2015 року, що є невірним виходячи з дати здійснення контролю стічних вод, тобто на дату відбору проб діяли норми допустимих концентрацій, що були встановлені в додатковій угоді до договору від 11.03.2013.

Доводи позивача про отримання ним додаткової угоди до договору з показниками допустимої концентрації шкідливих речовин у стічних водах лише 16.10.2015 суду не підтверджені.

Додаток № 4 до договору між сторонами стосовно допустимих концентрацій шкідливих речовин у стічних водах не містить дати його укладення, але його зміст та цифрові показники відповідають тим, що встановлені в додатку № 1 до Правил № 129, які затверджені Дніпропетровською міською радою 19.02.2015, є нормативним актом і діяли на дату відбору проб стічної води і саме ці показники використані відповідачем при розрахунку плати за скид стічних вод з перевищенням шкідливих речовин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

06.01.2016 позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на обмеження надання послуг позивачу з централізованого водопостачання та водовідведення, а саме - відключення від водопровідних та каналізаційних мереж шляхом опломбування в точках розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення, господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Невжиття заявлених позивачем заходів ніяким чином не може вплинути та зробити неможливим виконання рішення по справі як про відмову в позові так і у разі його задоволення, якщо б суд дійшов такого висновку.

Таким чином в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивач при зверненні до суду з заявою доказів сплати судового збору в зазначеному розмірі не надав.

Пунктом 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

На виняток з наведених правил у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

У зв'язку з цим з позивача до держбюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 689,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 32, 34, 44, 49, 66, 67, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

3. В задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський базар" (м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 1, код 30619472) до держбюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001) судовий збір в сумі 689,00 грн, видати наказ Державній податковій інспекції у Кіровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29.02.2016.

Суддя В.Д. Воронько