Постанова № 56185921, 24.02.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 р. Справа №818/63/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Шамоніна Є.О.,

представника відповідача - Лібової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/63/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектросервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиелектросервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сумиелектросервіс") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002222207 від 29.09.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 21682,50 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення послугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ПП "Аширбадон" за жовтень 2014 року про заниження податку на додану вартість. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, вважає їх такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки укладений між позивачем та його контрагентом договір на поставку електроматеріалів є дійсним, отриманий товар ТОВ "Сумиелектросервіс" використав в господарський діяльності, а саме частину товару було реалізовано, а частина залишилась на складі. Таким чином позивач вважає, що ДПІ у м. Сумах не мало законних підстав для віднесення підприємства до підприємств з "вигодонабувачив".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.67-70) та зазначила, що операції між ТОВ "Сумиелектросервіс" з контрагентом ПП "Аширбадон" за жовтень 2014 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна. Отже, на думку відповідача, ТОВ "Сумиелектросервіс" було завищено податковий кредит за жовтень 2014р. на суму 17346 грн. внаслідок здійснення безтоварних господарських операцій.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "Сумиелектросервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ПП "Аширбадон" за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2015 за №2368/2207/34011999/197 (а.с.9-19).

Як зазначено в акті перевірки, встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за жовтень 2014 р. на загальну суму 17346,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2015 за №0002222207, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 21682,50 грн., у тому числі: за основним платежем 17346,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4336,50 грн. (а.с.20).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Аширбадон" (Продавець) та ТОВ "Сумиелектросервіс" (Покупець) було укладено договір поставки № 71 від 01.09.2014 (а.с.39-43). На виконання умов вказаного договору ПП "Аширбадон" в жовтні 2014 року відвантажило на адресу ТОВ "Сумиелектросервіс" товар на загальну суму 104075,38 грн. (в т.ч. ПДВ 17345,90 грн.).

Факт придбання товару підтверджується видатковими накладними № 309 від 03.10.2014 (а.с.33), № 316 від 16.10.2014 (а.с.29).

ПП "Аширбадон" були виписані податкові накладні № 252 від 03.10.2014 на суму 58022,74 грн., у т.ч. ПДВ 9670,46 грн. (а.с.36) та № 253 від 16.10.2014 на суму 46052,64 грн., у т.ч. ПДВ 7675,44 грн. (а.с.32).

Оплата за поставлений товар проведена в безготівковій формі в повному обсязі (а.с.37,38) за виписаними рахунками-фактурами (а.с.30,34).

Транспортування здійснено власним транспортом ТОВ "Сумиелектросервіс", про що виписано товарно-транспортні накладні № 309 від 03.10.2014 (а.с.35) та № 316 від 16.10.2014 (а.с.31). Дана обставина також підтверджується наказами про відрядження (мета відрядження-отримання товару) (а.с.50,52) та подорожніми листами службового легкового автомобіля (а.с.51,53).

Отриманий товар ТОВ "Сумиелектросервіс" використав в господарський діяльності, а саме частину товару було реалізовано (а.с.54-66), а частина залишилась на складі.

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірки.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Окремо варто зауважити щодо тверджень посадових осіб податкового органу про надання на перевірку товарно-транспортних накладних, оформлених з порушеннями.

Так, законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, у відповідності до статті 48 якого визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, частина 2 вказаної норми Закону встановлює, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися, як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ, використання якого може здійснюватися як поряд з товарно-транспортною накладною, так і без неї.

Видаткова накладна - це первинний бухгалтерський документ, за допомогою якого суб'єкт господарської діяльності може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відвантажити товари на комісію та надати послуги, складення якого передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як наслідок, наявність у позивача видаткових накладних на поставлений товар є документальним підтвердженням відвантаження позивачу постачальниками придбаних матеріальних цінностей. Наявність видаткових накладних, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товарів позивачу.

Крім того, варто зазначити, що підставою для зменшення податкового кредиту у ТОВ "Сумиелектросервіс" слугував аналіз інформаційних баз та податкової інформації, яка знаходиться в аналітичних системах Податкового блоку.

Разом з тим, зустрічна звірка з ПП "Аширбадон" не проводилась.

Враховуючи наведені норми, а також те, що в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом ПП "Аширбадон", суд дійшов висновку про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2014 року в сумі 17346,00 грн.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002222207 від 29.09.2015 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1378,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5180 від 20.01.2016 (а.с.3) та №5216 від 02.02.2016 (а.с.5).

Таким чином, ТОВ "Сумиелектросервіс" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектросервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0002222207 від 29.09.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 21682,50 грн.

Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Сумиелектросервіс" (код ЄДРПОУ 34011999) витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах (код ЄДРПОУ 39563287).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 29.02.2016 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов