Постанова № 56185836, 29.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 р. Справа № 804/16289/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі Пасічнику Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на службі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в якому, враховуючи уточнений адміністративний позов, просить перевірити законність наказу про звільнення №485 о/с від 06.11.2015 року ГУ МВС в Дніпропетровській області та поновити його на службі в органах поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області згідно наказу №63 о/с від 05.08.2014 року у якому вказано тривалість його декретної відпустки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом начальника ГУ МВС України у Дніпропетровській області №485 о/с від 06.11.2015 року його було звільнено у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за п. 63 "з" (через скорочення штатів) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС та відповідно до пп. 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію". Позивач своє звільнення з посади вважає незаконним, оскільки він перебував у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання від 27.01.2016 року про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення в яких зазначив, зокрема що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", позивач вважається таким, що попереджений про можливе звільнення через скорочення штатів, та перебування працівника міліції у відпустці по догляду за дитиною не є перешкодою його звільнення

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

До публічної служби у встановлених випадках відноситься державна служба. Так, за змістом ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів.

Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про міліцію" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

ОСОБА_1 обіймав посаду інспектора патрульної служби взводу №5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління, у зв'язку з чим спір з приводу оскарження наказу звільнення підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Наказом Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області №62 о\с від 05.08.2014 року "По особовому складу" сержанту міліції ОСОБА_1, інспектору патрульної служби батальйону патрульної служби Криворізького міського управління, з 11.07.2014 року по 10.01.2017 року, надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років.

Постановою Кабінету Міністрів України №730 від 16 вересня 2015 року "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" було ліквідовано як юридичну особу Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Наказом МВС України №1388 від 06.11.2015р. "Про організаційно-штатні питання", відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та постанов КМ України від 16.09.2015р. №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", від 23.09.2015р. №751 "Про ліквідацію територіального органу Міністерства внутрішніх справ" та від 13.10.2015р. №834 "Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" наказано, уважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС, зокрема у ГУ МВС України в Дніпропетровській області скасовуються всі штати та скорочуються всі посади.

Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015р. №485 о/с "По особовому складу" старшого сержанта міліції ОСОБА_1, інспектора патрульної служби взводу №5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління, звільнено у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п.63 "з" (через скорочення штатів) з 06.11.2015р.

Вищезазначений наказ про звільнення прийнято згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та відповідно до пунктів 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію".

Не погоджуючись з даним наказом, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання рішення незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції посадової особи, яка прийняла цей акт, а також прийнятого з порушенням процедури його прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Тобто зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Так, спірні відносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі-Положення №114, в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №580 передбачено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580 встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

При цьому суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Тобто, позивач попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу закону.

Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника в новоутвореній установі відповідно до вказаного Закону не є обов'язком роботодавця. Крім того, згідно положень статті 104 ЦК України ліквідація - це така форма припинення діяльності юридичної особи, за якої перестають існувати всі її права та обов'язки без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб, тобто є припиненням всіх прав і обов'язків юридичної особи без визначення правонаступника.

Приписами пунктів 9,10,11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580 передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

З аналізу вказаних норм слідує, що працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням та у спосіб, визначений п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580.

Враховуючи, що Закон №580 було опубліковано 06.08.2015 в газеті "Голос України", відповідно 3-х місячний термін з дня опублікування закінчується 06.11.2015.

Однак, як вбачається з довідок Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 25.02.2016 року, станом на 06.11.2015р., ОСОБА_1 не звертався з рапортом щодо призначення його на відповідну посаду в ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області та з рапортом щодо звільнення його з ОВС за п.63 "к" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що ГУ МВС України в Дніпропетровській області діяло на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України при прийнятті наказу №485о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ та про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на службі в органах поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, до штату якого останній зарахований не був.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на службі - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська